{"title":"ТЕМБРОВО-АРТИКУЛЯЦІЙНА СПЕЦИФІКА ФОРТЕПІАННОГО ЗВУЧАННЯ ЯК СЕМАНТИЧНИЙ ЧИННИК ТА КРИТЕРІЙ СТИЛЬОВОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ТВОРУ","authors":"Li Ziyu","doi":"10.31723/2524-0447-2023-38-12","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – довести призначення темброво-артикуляційних виразових засобів фортепіанної музики як показників стильової приналежності. Дана мета передбачає виявлення деяких типологічних показників фортепіанної стилістики, як такої, що завжди базується на тембрових властивостях інструменту та актуалізується артикуляційним шляхом; також необхідною складовою у вивченні фортепіанного мовлення видається музична темпоральність, яка, у виконавському представленні, унаочнюється у хроноартикуляційному процесі. Методологія дослідження визначається дискурсивним та категоріальним аналітичним підходом, виокремлює текстологічний виконавський метод як провідний та пов’язаний з жанрово-семантичним. Наукова новизна даної статті зумовлюється, по-перше, виокремленням та окремим вивченням, музикознавчою категорізацією темброво-артикуляційних засобів фортепіанного звучання, виявленням їх семантичного та стильового призначення, також можливостей їх авторського композиторського використання. По-друге, вперше вводяться до музикознавчого обігу аналітичні дані про фортепіанний стиль та сонатну творчість сучасного американського композитора Л. Орнштейна, розкривається оригінальність виконавської драматургії його Восьмої сонати. Висновки. Поняття про тембр та артикуляцію потребує звернення до явища фортепіанного тематизму, як узагальненого текстового утворення, що охоплює горизонтальні, вертикальні та поглиблено-об’ємні напрями розвитку композиції, тобто постає багатобічним, але у всіх вимірах пов’язаним з рухом – у часі та у просторі, також у смисловому полі. Різноманітні інтонаційні якості, що виникають всередині тематизму, формуються засобами артикуляції, яка постає, таким чином, як свого роду інструмент використання тембрових можливостей – ресурсів – фортепіано. Підтвердженням даних якостей фортепіанної фоно- та семіосфери, як здатності породжувати власну фортепіанну семантику, знаходимо у творчості Л. Орнштейна, зокрема у циклі його Восьмої фортепіанної сонати.","PeriodicalId":507321,"journal":{"name":"Музичне мистецтво і культура","volume":" 109","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Музичне мистецтво і культура","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-38-12","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – довести призначення темброво-артикуляційних виразових засобів фортепіанної музики як показників стильової приналежності. Дана мета передбачає виявлення деяких типологічних показників фортепіанної стилістики, як такої, що завжди базується на тембрових властивостях інструменту та актуалізується артикуляційним шляхом; також необхідною складовою у вивченні фортепіанного мовлення видається музична темпоральність, яка, у виконавському представленні, унаочнюється у хроноартикуляційному процесі. Методологія дослідження визначається дискурсивним та категоріальним аналітичним підходом, виокремлює текстологічний виконавський метод як провідний та пов’язаний з жанрово-семантичним. Наукова новизна даної статті зумовлюється, по-перше, виокремленням та окремим вивченням, музикознавчою категорізацією темброво-артикуляційних засобів фортепіанного звучання, виявленням їх семантичного та стильового призначення, також можливостей їх авторського композиторського використання. По-друге, вперше вводяться до музикознавчого обігу аналітичні дані про фортепіанний стиль та сонатну творчість сучасного американського композитора Л. Орнштейна, розкривається оригінальність виконавської драматургії його Восьмої сонати. Висновки. Поняття про тембр та артикуляцію потребує звернення до явища фортепіанного тематизму, як узагальненого текстового утворення, що охоплює горизонтальні, вертикальні та поглиблено-об’ємні напрями розвитку композиції, тобто постає багатобічним, але у всіх вимірах пов’язаним з рухом – у часі та у просторі, також у смисловому полі. Різноманітні інтонаційні якості, що виникають всередині тематизму, формуються засобами артикуляції, яка постає, таким чином, як свого роду інструмент використання тембрових можливостей – ресурсів – фортепіано. Підтвердженням даних якостей фортепіанної фоно- та семіосфери, як здатності породжувати власну фортепіанну семантику, знаходимо у творчості Л. Орнштейна, зокрема у циклі його Восьмої фортепіанної сонати.
本研究的目的是证明钢琴音乐的音色和衔接表现手段作为风格归属指标的用途。这一目标意味着要确定钢琴风格学的一些类型学指标,因为钢琴风格学始终以乐器的音色特性为基础,并通过发音来实现;此外,音乐的时间性似乎是钢琴语言研究中的一个必要组成部分,而在演奏呈现中,时间-发音过程说明了这一点。研究方法由辨证分析法和分类分析法确定,其中文字表演法是主导方法,与体裁语义法相关。本文的科学新颖性首先体现在对钢琴音色发音手段的分离和单独研究、音乐学分类、确定其语义和风格目的,以及作者在作曲中使用它们的可能性。其次,首次将美国当代作曲家 L. 奥恩斯坦的钢琴风格和奏鸣曲作品的分析数据引入音乐学流通领域,并揭示了其第八奏鸣曲演奏戏剧的独创性。结论。音色和衔接的概念要求将钢琴主题性现象作为一种概括性的文本构成,涵盖作品发展的横向、纵向和深度体积方向,即它是多方面的,但在与运动相关的所有维度上--在时间和空间上,以及在语义领域中--都是如此。在主题框架内产生的各种音调特质是通过衔接形成的,因此衔接是一种利用钢琴音色可能性--资源--的工具。奥恩斯坦(L. Ornstein)的作品,尤其是他的第八钢琴奏鸣曲周期,证实了钢琴音域和半音域的这些特质,即产生自身钢琴语义的能力。