АНАЛІЗ ПАРАМЕТРІВ ДІАСТОЛІЧНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

Abstract

Мета дослідження. Провести аналіз особливостей діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім цукровим діабетом 2 типу та без нього до та після комплексного лікування з включенням еплеренону 50 мг на добу та триметазидину 80 мг на добу. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 25 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та цукровий діабет 2 типу (ЦД2) в стані субкомпенсації (основна група) та 25 пацієнтів з ГХ II стадії без ЦД2 у віці від 35 до 65 років, що перебували на лікуванні в клініці ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України». Контрольну групу склали 20 здорових осіб. Статистичний аналіз даних виконали за допомогою пакету статистичних програм Statistica 8.0 (Stat Soft Inc, США), Microsoft office Excel 2003, з використанням стандартних методів. Результати та висновки. Тримісячне лікування еплереноном і триметазидином сприяло нормалізації гемодинаміки і метаболічних процесів, призводило до покращення функціональних можливостей міокарду (підвищення швидкості розслаблення міокарду в діастолу), загальмування або припинення подальшого розвитку несприятливих змін кардіогемодинаміки у вигляді підвищення тиску наповнення лівого шлуночку та порушення геометричних параметрів серця. Вивчення параметрів діастолічної функції лівого шлуночка на етапі функціональних порушень міокарда необхідне з метою профілактики або зворотного розвитку серцевої недостатності у хворих на коморбідну патологію: гіпертонічну хворобу з супутнім цукровим діабетом 2 типу, що є запорукою поліпшення серцево-судинного прогнозу у такого контингенту пацієнтів. Проведене дослідження підтверджує необхідність своєчасної діагностики з метою уточнення механізмів розвитку серцевої недостатності у хворих з коморбідною патологією та проведення профілактичного лікування виявлених порушень за умов збереження стану субкомпенсації вуглеводного обміну.