Використання параметрів розчинності за Хансеном як методу прескрінінгу при розробці складу лікарських форм

Abstract

Вступ. Параметри розчинності за Хансеном (δd, δp, δh) дозволяють спрогнозувати ймовірність розчинності фармацевтичних інгредієнтів один в одному, а відтак науково-обґрунтовано звузити коло об’єктів та загальний обсяг експериментальних досліджень. Одним із способів визначення δd, δp, δh є розрахунковий метод групових внесків: усі три параметри розраховують, виходячи із внесків у відповідні міжмолекулярні взаємодії структурних груп, що складають молекулу речовини. Чим ближчими для двох речовин є параметри розчинності, тим з більш високою ймовірністю вони є розчинними одна в одній. Мета дослідження – порівняння прогнозованої розчинності лікарських речовин згідно з розра­хованими параметрами розчинності за Хансеном з раніше опублікованими експериментальними даними для ілюстрації можливостей використання методу як прескрінінгу при розробці складу лікарських форм. Матеріали та методи. Параметри розчинності за Хансеном визначено методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером з використанням молярних об’ємів відповідних структурних груп за Федорсом для таких лікарських та допоміжних речовин: німесулід, мелоксикам, гліцерол, етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленоксид (ПЕО) 400. Результати дослідження. Відповідно до розрахунків, найкращим розчинником як для німесуліду, так і мелоксикаму є ПЕО 400. Користуючись критерієм Δδ ≤ 5 МПа0,5, німесулід є ймовірно розчинним лише у ПЕО 400, у той час як мелоксикам ймовірно не розчиняється в жодному з розчинників. Для кожного з зазначених АФІ ранжування за Δδ співпадає із експериментальним рядом розчинності у цих самих розчинниках. На підставі розрахованих даних відмічено, що з обраних допоміжних речовин саме ПЕО 400 за своїм молекулярним внеском у енергію водневих зв’язків найбільш наближений до обох АФІ. Висновки. Параметри розчинності за Хансеном, визначені розрахунковим методом групових внесків за Ван Кревеленом і Хофтизером, дозволяють науково-обґрунтовано відібрати перспективні допоміжні речовини на етапі планування досліджень з розробки складу різних лікарських форм.