Зоя Михайлівна Шелест, Марія Броніславівна Корбут, Олена Леонтіївна Герасимчук, Сергій Володимирович Кальчук
{"title":"Оцінка радіаційного фону в житлових приміщеннях, зумовленого техногенно підсиленими джерелами природного походженн","authors":"Зоя Михайлівна Шелест, Марія Броніславівна Корбут, Олена Леонтіївна Герасимчук, Сергій Володимирович Кальчук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-398-406","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Природний радіаційний фон є важливим абіотичним фактором. Нині опромінення від природних джерел посилене техногенною компонентою. Зростання чисельності населення стимулює будівництво, для якого використовують природну мінеральну сировину. Уран та його дочірні радіонукліди, що містяться у будівельних матеріалах, підсилюють вплив природних джерел радіації на людину. Радон є головним дозоутворюючим радіонуклідом. Його вимірювання є складним завданням. Серед продуктів поділу радону є гамма-випромінювачі, які разом з іншими природними радіонуклідами формують радіаційний фон житлових приміщень. У роботі проаналізовано особливості формування потужності амбієнтного еквіваленту дози гамма-опромінення в повітрі житлових будинків у місті Житомирі. Встановлено, що рівень потужності еквівалентної дози в житлових приміщеннях залежить від висоти споруди та виду будівельних матеріалів. Виявлено, що найвищий рівень гамма-фону фіксується на перших поверхах панельних будинків. Він був на 16 % вищий, ніж на перших поверхах цегляних будинків, на 20 % вище, ніж на других та на 25 % вище, ніж на третіх поверхах панельних будинків. Різниця статистично достовірна. Також показано, що є тренд до збільшення гамма-фону у більш сучасних будинках порівняно зі старішими.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-398-406","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Природний радіаційний фон є важливим абіотичним фактором. Нині опромінення від природних джерел посилене техногенною компонентою. Зростання чисельності населення стимулює будівництво, для якого використовують природну мінеральну сировину. Уран та його дочірні радіонукліди, що містяться у будівельних матеріалах, підсилюють вплив природних джерел радіації на людину. Радон є головним дозоутворюючим радіонуклідом. Його вимірювання є складним завданням. Серед продуктів поділу радону є гамма-випромінювачі, які разом з іншими природними радіонуклідами формують радіаційний фон житлових приміщень. У роботі проаналізовано особливості формування потужності амбієнтного еквіваленту дози гамма-опромінення в повітрі житлових будинків у місті Житомирі. Встановлено, що рівень потужності еквівалентної дози в житлових приміщеннях залежить від висоти споруди та виду будівельних матеріалів. Виявлено, що найвищий рівень гамма-фону фіксується на перших поверхах панельних будинків. Він був на 16 % вищий, ніж на перших поверхах цегляних будинків, на 20 % вище, ніж на других та на 25 % вище, ніж на третіх поверхах панельних будинків. Різниця статистично достовірна. Також показано, що є тренд до збільшення гамма-фону у більш сучасних будинках порівняно зі старішими.