Олег Валерійович Войтюк, Дмитро Дмитрович Плечистий
{"title":"Оптимізація промальовування вебзастосунку на основі об’єктів з глибокою вкладеністю та багатозалежними зв’язками","authors":"Олег Валерійович Войтюк, Дмитро Дмитрович Плечистий","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-140-145","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню застосування методів оптимізації промальовуювання вебзастосунків з використанням об’єктів з глибокою вкладеністю. Розглядається завдання аналізу користувацького інтерфейсу, який містить складну структуру даних, отриману від серверної частини. Для цього було сформовано спеціальний набір даних на основі аналізу багатьох вебзастосунків, у яких наявна складна система архітектури фронтенд-частини. Продемонстровано, як вона, зі свого боку, слугує основним набором на вхід системи. Показано, що фронтенд-частина розроблена на основі бібліотеки React з використанням таких технологій: JavaScript, HTML, CSS, Redux та допоміжних бібліотек для коректної роботи системи. Додаток структурує та трансформує вхідні параметри у формат, зручний для використання самою системою. З огляду на те, що система орієнтована на використання лише для фронтенд-розробки, обґрунтовано, що серверна частина додатка відсутня. За допомогою браузерних інструментів досліджено проблеми продуктивності існуючих систем, які використовують складні структури даних для промалювання вебдодатка. Доведено, що результатом роботи системи є компонент, який відмальовує оптимізовану систему даних, що має покращені показники продуктивності: швидкість відмалювання, швидкість реакції системи на користувацькі дії, зменшена кількість ітерацій промальовування інтерактивних елементів. Додатковий функціонал містить трансформації і структуризацію вхідних параметрів, унаслідок чого новий набір даних буде мати додаткові параметри та семантичну структуру об’єктів. Надалі планується розробка методу оптимізації і впровадження її у вигляді незалежної бібліотеки, яка, за можливості, замінить процес відмалювання схожих структур даних.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-140-145","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття присвячена дослідженню застосування методів оптимізації промальовуювання вебзастосунків з використанням об’єктів з глибокою вкладеністю. Розглядається завдання аналізу користувацького інтерфейсу, який містить складну структуру даних, отриману від серверної частини. Для цього було сформовано спеціальний набір даних на основі аналізу багатьох вебзастосунків, у яких наявна складна система архітектури фронтенд-частини. Продемонстровано, як вона, зі свого боку, слугує основним набором на вхід системи. Показано, що фронтенд-частина розроблена на основі бібліотеки React з використанням таких технологій: JavaScript, HTML, CSS, Redux та допоміжних бібліотек для коректної роботи системи. Додаток структурує та трансформує вхідні параметри у формат, зручний для використання самою системою. З огляду на те, що система орієнтована на використання лише для фронтенд-розробки, обґрунтовано, що серверна частина додатка відсутня. За допомогою браузерних інструментів досліджено проблеми продуктивності існуючих систем, які використовують складні структури даних для промалювання вебдодатка. Доведено, що результатом роботи системи є компонент, який відмальовує оптимізовану систему даних, що має покращені показники продуктивності: швидкість відмалювання, швидкість реакції системи на користувацькі дії, зменшена кількість ітерацій промальовування інтерактивних елементів. Додатковий функціонал містить трансформації і структуризацію вхідних параметрів, унаслідок чого новий набір даних буде мати додаткові параметри та семантичну структуру об’єктів. Надалі планується розробка методу оптимізації і впровадження її у вигляді незалежної бібліотеки, яка, за можливості, замінить процес відмалювання схожих структур даних.