Олександра Миколаївна Свінцицька, Марина Сергіївна Граф, Тетяна Миколаївна Нікітчук
{"title":"Метод Use Case в плануванні проєктів з інформаційних технологій","authors":"Олександра Миколаївна Свінцицька, Марина Сергіївна Граф, Тетяна Миколаївна Нікітчук","doi":"10.26642/ten-2022-1(89)-77-84","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти планування проєктів з інформаційних технологій, зокрема визначено актуальність цієї проблематики. Планування слугує початком будь-якої спрямованої діяльності, зокрема для досягнення цілей успішної реалізації проєкту, і складається з процесів та вимог, щоб визначити набір завдань і строків продукту. Під час планування процесів в основу закладається визначена технологія. Для моделювання технології розробки ІТ-проєкту використовуються різні моделі: базовою моделлю вважається водоспад, що базується на первинному плануванні проєкту, а на його основі будуються інші моделі, що вважаються гібридними. Що стосується великих, складних проєктів, то при роботі з ними найчастіше використовуються більш складні способи планування. Прикладом є методологія Agile, що була призначена допомагати розробникам створювати проєкт, який може швидко адаптуватися та перетворюватися відповідно до запитів. Також підходить для проєктів з високим ступенем невизначеності. Отже, мета дослідження – удосконалити технологію планування проєктів з інформаційних технологій з урахуванням методу Use Case. Вказаний метод передбачає розробку діаграми Use Case та побудову Use Case, розрахунок некоригованої ваги актора та некоригованої ваги варіанта користування UUCW, оцінку технічної та організаційної складності проєкту. Все це дає можливість визначити загальну вартість програмного забезпечення. Для досягнення поставленої мети було використано дані компанії Viseven та виявлено низку проблем у системі управління проєктами, які висвітлені в цій статті. Вирішення однієї із проблем, зокрема, великої втрати часу на переробку (більше 50 %) внаслідок нечітких критеріїв оцінки виконання проєктів на етапі ініціалізації та планування. Пропонується здійснювати планування тривалості і вартості проєкту на основі методу Use Case та коригуючих коефіцієнтів з урахуванням складності технічного та організаційного його виконання. В роботі здійснено обґрунтування цих кроків з відповідними розрахунками та висновками.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-77-84","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти планування проєктів з інформаційних технологій, зокрема визначено актуальність цієї проблематики. Планування слугує початком будь-якої спрямованої діяльності, зокрема для досягнення цілей успішної реалізації проєкту, і складається з процесів та вимог, щоб визначити набір завдань і строків продукту. Під час планування процесів в основу закладається визначена технологія. Для моделювання технології розробки ІТ-проєкту використовуються різні моделі: базовою моделлю вважається водоспад, що базується на первинному плануванні проєкту, а на його основі будуються інші моделі, що вважаються гібридними. Що стосується великих, складних проєктів, то при роботі з ними найчастіше використовуються більш складні способи планування. Прикладом є методологія Agile, що була призначена допомагати розробникам створювати проєкт, який може швидко адаптуватися та перетворюватися відповідно до запитів. Також підходить для проєктів з високим ступенем невизначеності. Отже, мета дослідження – удосконалити технологію планування проєктів з інформаційних технологій з урахуванням методу Use Case. Вказаний метод передбачає розробку діаграми Use Case та побудову Use Case, розрахунок некоригованої ваги актора та некоригованої ваги варіанта користування UUCW, оцінку технічної та організаційної складності проєкту. Все це дає можливість визначити загальну вартість програмного забезпечення. Для досягнення поставленої мети було використано дані компанії Viseven та виявлено низку проблем у системі управління проєктами, які висвітлені в цій статті. Вирішення однієї із проблем, зокрема, великої втрати часу на переробку (більше 50 %) внаслідок нечітких критеріїв оцінки виконання проєктів на етапі ініціалізації та планування. Пропонується здійснювати планування тривалості і вартості проєкту на основі методу Use Case та коригуючих коефіцієнтів з урахуванням складності технічного та організаційного його виконання. В роботі здійснено обґрунтування цих кроків з відповідними розрахунками та висновками.