ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГОРМОНАЛЬНОГО РЕЦЕПТОРНОГО СТАТУСУ ТА КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГЛУТАТІОНУ ПРИ РАКУ ЯЄЧНИКІВ

Abstract

Актуальність. У структурі жіночої онкопатології рак яєчників займає восьме місце, а серед причин смертності – сьоме місце серед усіх онкозахворювань. В Україні смертність від раку яєчників складає 9,4 на 100 тис. жіночого населення. Щорічно в Україні помирає 24,6% пацієнтів з вперше виявленим раком яєчників. Глутатіон є антиоксидантом, який захищає клітину від токсичності активних форм кисню. Дані показали, що глутатіон може відігравати роль у злоякісних новоутвореннях, включаючи рак яєчників, і, таким чином, метою дослідження стала оцінка клінічного значення тканинного глутатіону і ефекти ерастину (інгібітора синтезу глутатіону) при раку яєчників. Матеріали та методи. Імуногістохімічні дослідження експресії білків проводили на паралельних зрізах з використанням моноклональних антитіл: до рецепторів естрогену – клон 1D5, рецепторів прогестерону – клон PgR636. Систему EnVision, DakoCytomation, використовували для візуалізації білків. Визначили рівень глутатіону у 41 зразку тканин пухлини раку яєчників. Криві виживаності будували за методом Каплана-Мейєра та оцінювали за допомогою логарифмічного рангового критерію. Багатофакторну пропорційну регресійну модель ризику Кокса виконали для виявлення незалежного фактора, що впливає на прогноз виживаності пацієнток з раком яєчників. Дослідили ефект ерастину in vitro з використанням різних за чутливістю ліній клітин раку яєчників. Оцінили життєздатність клітин, рівні глутатіону і (цитозольну та ліпідну) продукцію активних форм кисню. Результати. Виявлено залежність експресії рецепторів стероїдних гормонів від ступеня злоякісності раку ячників, а саме, у хворих на рак ячників високого ступеня злоякісності відзначається достовірне зменшення експресії естрогенових рецепторів порівняно з пацієнтками, пухлини яких низького ступеня злоякісності. Пацієнтки з високим рівнем глутатіону в пухлині мали нижчу виживаність без прогресування і загальну виживаність порівняно з пацієнтками з низьким рівнем глутатіону. Рівні глутатіону пухлини були незалежними факторами для прогнозування виживаності без прогресування та загальної виживаності. Рівень активних форм кисню був обернено пропорційним рівням глутатіону у ракових клітинах яєчників. Вихідні рівні глутатіону були важливими для оцінки чутливості до ерастину. Зменшення рівня глутатіону підвищувало рівні активних форм кисню, що викликало загибель клітин пухлини. Висновки. Визначено, що високі рівні глутатіону в пухлині значною мірою пов’язані з поганим прогнозом незалежно від інших факторів раку яєчників. Ерастин призводить до загибелі клітин раку яєчників in vitro залежно від рівня внутрішньоклітинного глутатіону. Глутатіон пухлини може бути прогностичним біомаркером виживаності, а ерастин варто вивчити як новий препарат в комплексній терапії раку яєчників.