{"title":"УКРАЇНСЬКА ПАРЛАМЕНТСЬКА ЕЛІТА: КІЛЬКІСНО-ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ІДЕНТИТЕТІВ (1990–2019)","authors":"M. Karmazina","doi":"10.15421/352208","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджується склад українського парламенту усіх дев’яти скликань (у період з 1990 до 2019) на основі кількісно-якісного аналізу біографічних даних 2658 парламентарів. Кількісний аналіз використовувався, по-перше, для обрахунку загальної кількості депутатських мандатів та кількості осіб, які ці мандати здобували; по-друге, заради виявлення та ідентифікації осіб, які обиралися народними депутатами від 1 до 8 разів; по-третє, задля встановлення співвідношення між чоловіками- і жінками-парламентарями. У ході якісного аналізу відбувалося виокремлення та подальше дослідження трансформації ідентитетів парламентарів кожного зі скликань Верховної Ради України. Встановлено: персональні ідентитети («член партії», «позапартійний», «представник партії влади», «член роду, сім’ї», «земляк», «ресурсоутримувач» та ін.) сприяли претенденту на місце в парламенті у ході його участі у передвиборчій боротьбі (зокрема, у 1998, 2002, 2012, 2014 та 2019 рр. в умовах функціонування в Україні змішаної виборчої системи, та у 2006 і 2007 рр. – пропорційної); свідома зміна парламентарем ідентитетів (набуття нової політичної ідентичності) забезпечувала його тривале перебування у законодавчому органі країни; за період І–ІХ скликань Верховної Ради України у парламенті окреслилося «владне ядро», що складається з кількох десятків «незмінних парламентарів», превалююча більшість з яких – чоловіки. Незмінність персон у законодавчому органі свідчить, щонайменше, про посилення персоніфікації політики та певну дедемократизацію парламенту, що своєю чергою актуалізує питання подальшого удосконалення і виборчої системи в країні, і законодавства, що стосується функціонування політичних партій.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/352208","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджується склад українського парламенту усіх дев’яти скликань (у період з 1990 до 2019) на основі кількісно-якісного аналізу біографічних даних 2658 парламентарів. Кількісний аналіз використовувався, по-перше, для обрахунку загальної кількості депутатських мандатів та кількості осіб, які ці мандати здобували; по-друге, заради виявлення та ідентифікації осіб, які обиралися народними депутатами від 1 до 8 разів; по-третє, задля встановлення співвідношення між чоловіками- і жінками-парламентарями. У ході якісного аналізу відбувалося виокремлення та подальше дослідження трансформації ідентитетів парламентарів кожного зі скликань Верховної Ради України. Встановлено: персональні ідентитети («член партії», «позапартійний», «представник партії влади», «член роду, сім’ї», «земляк», «ресурсоутримувач» та ін.) сприяли претенденту на місце в парламенті у ході його участі у передвиборчій боротьбі (зокрема, у 1998, 2002, 2012, 2014 та 2019 рр. в умовах функціонування в Україні змішаної виборчої системи, та у 2006 і 2007 рр. – пропорційної); свідома зміна парламентарем ідентитетів (набуття нової політичної ідентичності) забезпечувала його тривале перебування у законодавчому органі країни; за період І–ІХ скликань Верховної Ради України у парламенті окреслилося «владне ядро», що складається з кількох десятків «незмінних парламентарів», превалююча більшість з яких – чоловіки. Незмінність персон у законодавчому органі свідчить, щонайменше, про посилення персоніфікації політики та певну дедемократизацію парламенту, що своєю чергою актуалізує питання подальшого удосконалення і виборчої системи в країні, і законодавства, що стосується функціонування політичних партій.