Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало шоком для більшості світу, однак такі дії Москви були продовженням війни, що розпочалася у 2014 році з анексії Автономної Республіки Крим. У статті розглянуто аспекти, що вказують на те, що російсько-українська війна чинить вплив на сучасний світовий порядок. Неспровоковане вторгнення РФ на територію України має локальні та глобальні наслідки, що трансформують усталений світоустрій, який був оформлений після Другої світової війни. Метою дослідження є вивчення впливу, спричиненого російсько-українською війною, на трансформаційні процеси сучасного світопорядку, виявлення та систематизація тих аспектів, що будуть мати найбільший вплив на формування його нової парадигми, окреслення особливостей світового порядку після завершення війни. Реалізації поставленої мети сприяло використання системного і комплексного підходів, загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності та системності, методів аналогій, екстраполяції, абстрагування та порівняння.
{"title":"ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА СУЧАСНИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК","authors":"N. Matviichuk, A. Atamanenko","doi":"10.15421/352318","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352318","url":null,"abstract":"Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало шоком для більшості світу, однак такі дії Москви були продовженням війни, що розпочалася у 2014 році з анексії Автономної Республіки Крим. У статті розглянуто аспекти, що вказують на те, що російсько-українська війна чинить вплив на сучасний світовий порядок. Неспровоковане вторгнення РФ на територію України має локальні та глобальні наслідки, що трансформують усталений світоустрій, який був оформлений після Другої світової війни. Метою дослідження є вивчення впливу, спричиненого російсько-українською війною, на трансформаційні процеси сучасного світопорядку, виявлення та систематизація тих аспектів, що будуть мати найбільший вплив на формування його нової парадигми, окреслення особливостей світового порядку після завершення війни. Реалізації поставленої мети сприяло використання системного і комплексного підходів, загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності та системності, методів аналогій, екстраполяції, абстрагування та порівняння.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49138387","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена дослідженню місця і ролі ціннісно-мотиваційних компонентів у творенні політичної діяльності осіб. Метою є визначення теоретико-методологічних основ аналізу ціннісно-мотиваційних аспектів політичної діяльності осіб. Використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення та абстрагування, структурно-функціональний, концептуалізації. Встановлено роль цінностей на суспільному рівні у детермінації моделей політичної діяльності осіб. Розкрито орієнтуюче значення ціннісних орієнтацій особистості та мотиваційної складової на творення політичної діяльності. Автор доходить висновків, що ціннісно-мотиваційний підхід до аналізу політичної діяльності осіб тяжіє до «синтетичної» методологічної школи, проте передбачає можливість глибокої зміни змісту орієнтуючих структур. Встановлено, що цінності не є детермінантами діяльності, а орієнтирами; вони нав’язуються політичною владою та можуть бути відкинуті людиною, якщо вона не задоволена результатом своєї діяльності. Стаття має теоретико-методологічне значення для дослідження і трактування феномену політичної діяльності осіб. Її здобутки можуть бути застосовані для підготовки та трактування емпіричних досліджень. Подальші розвідки можуть бути направленні на поглиблення теоретичного наповнення моделі.
{"title":"ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ","authors":"Heorhii Udzhmadzhuridze","doi":"10.15421/352310","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352310","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню місця і ролі ціннісно-мотиваційних компонентів у творенні політичної діяльності осіб. Метою є визначення теоретико-методологічних основ аналізу ціннісно-мотиваційних аспектів політичної діяльності осіб. Використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення та абстрагування, структурно-функціональний, концептуалізації. Встановлено роль цінностей на суспільному рівні у детермінації моделей політичної діяльності осіб. Розкрито орієнтуюче значення ціннісних орієнтацій особистості та мотиваційної складової на творення політичної діяльності. Автор доходить висновків, що ціннісно-мотиваційний підхід до аналізу політичної діяльності осіб тяжіє до «синтетичної» методологічної школи, проте передбачає можливість глибокої зміни змісту орієнтуючих структур. Встановлено, що цінності не є детермінантами діяльності, а орієнтирами; вони нав’язуються політичною владою та можуть бути відкинуті людиною, якщо вона не задоволена результатом своєї діяльності. Стаття має теоретико-методологічне значення для дослідження і трактування феномену політичної діяльності осіб. Її здобутки можуть бути застосовані для підготовки та трактування емпіричних досліджень. Подальші розвідки можуть бути направленні на поглиблення теоретичного наповнення моделі.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49542968","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття представляє собою повернення до масштабних драматичних подій в Республіці Конго в першій половині 1960-х рр., одним з ключових вузлів яких стали сумісні американо-бельгійські рятівні операції, спрямовані на звільнення іноземних заручників у східній частині країни (операції «Червоний дракон» та «Чорний дракон», 1964 р.). Проведення операцій «Дракон», які небезпідставно можна вважати першими «професійними» акціями по визволенню заручників, введено до кола вітчизняних історичних та політологічних досліджень. Продемонстровано, що унікальність операцій «Дракон» далеко не вичерпується їхньою хронологічною пріоритетністю. Для глибшого розуміння специфіки рятувальних зусиль в Конго здійснено порівняння їхніх основних параметрів та аналогічних вимірів масштабних операцій в Уганді в 1976 р. та Ірані в 1980 р. Завдяки цьому порівнянню розкрито особливу включеність заручницької кризи 1964 р. та рятівних операцій «Дракон» в широкий контекст громадянської війни в Конго. Розглянуто факт неповного збігу інтересів та цілей учасників операцій (Бельгії та США). Проаналізовано зв’язок між цими особливостями конголезьких операцій та нетиповим компромісним характером їхніх результатів.
{"title":"«ДРАКОНИ» НАД АФРИКОЮ: ПОВЕРНЕННЯ ДО ЗАБУТИХ РЯТУВАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ В КОНГО (1964 р.)","authors":"Denys Proshyn","doi":"10.15421/352321","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352321","url":null,"abstract":"Стаття представляє собою повернення до масштабних драматичних подій в Республіці Конго в першій половині 1960-х рр., одним з ключових вузлів яких стали сумісні американо-бельгійські рятівні операції, спрямовані на звільнення іноземних заручників у східній частині країни (операції «Червоний дракон» та «Чорний дракон», 1964 р.). Проведення операцій «Дракон», які небезпідставно можна вважати першими «професійними» акціями по визволенню заручників, введено до кола вітчизняних історичних та політологічних досліджень. Продемонстровано, що унікальність операцій «Дракон» далеко не вичерпується їхньою хронологічною пріоритетністю. Для глибшого розуміння специфіки рятувальних зусиль в Конго здійснено порівняння їхніх основних параметрів та аналогічних вимірів масштабних операцій в Уганді в 1976 р. та Ірані в 1980 р. Завдяки цьому порівнянню розкрито особливу включеність заручницької кризи 1964 р. та рятівних операцій «Дракон» в широкий контекст громадянської війни в Конго. Розглянуто факт неповного збігу інтересів та цілей учасників операцій (Бельгії та США). Проаналізовано зв’язок між цими особливостями конголезьких операцій та нетиповим компромісним характером їхніх результатів.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48900105","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У сучасному світі комунікативні технології відіграють важливу роль у різних сферах життя, зокрема, у кризових ситуаціях. Кризовий період – це час, коли наше здоров’я, безпека та економіка перебувають під загрозою. Однак, завдяки розвитку технологій, ми маємо можливість використовувати різноманітні комунікаційні інструменти для ефективного управління кризовою ситуацією. У будь-якій сфері життя можуть виникати кризові періоди, будь-то в економіці, політиці, соціальній сфері, охороні здоров’я та інших. Головне – знати шляхи їх вирішення та контролю. Завдяки інструментам комунікативних технологій маємо змогу вирішувати поставленні цілі та завдання у кризовий період міжнародних відносин. Все це необхідно для того, щоб попереджувати та уникати глобальних криз, які можуть призвести до зростання рівня тривоги у суспільстві та загострення кризи в конкретних сферах життєдіяльності.В епоху стрімкого розвитку цифрових технологій комунікативні технології забезпечують ефективну комунікацію, сприяють обміну інформацією та сприяють кращому розумінню ситуації під час кризового періоду міжнародних відносин. Вони допомагають координувати дії, приймати рішення та впливати на вирішення кризових ситуацій шляхом покращення комунікації між різними сторонами. Серед основних позитивних факторів комунікаційних технологій – швидкість і ефективність, які допомагають зменшити час реакції на кризову ситуацію та швидше розробляти стратегії відповіді.В рамках статті було охарактеризовано ключові виклики, які можна вирішити за допомогою комунікативних технологій у кризовий період міжнародних відносин. На основі досліджень українських та закордонних фахівців здійснено огляд та систематизацію кризових ситуацій, з якими найчастіше стикаються. Також виокремлені найбільш ефективні інструменти, котрі здатні допомогти у кризовий період.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КРИЗОВИЙ ПЕРІОД МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН","authors":"Oleksandr Koptev","doi":"10.15421/352314","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352314","url":null,"abstract":"У сучасному світі комунікативні технології відіграють важливу роль у різних сферах життя, зокрема, у кризових ситуаціях. Кризовий період – це час, коли наше здоров’я, безпека та економіка перебувають під загрозою. Однак, завдяки розвитку технологій, ми маємо можливість використовувати різноманітні комунікаційні інструменти для ефективного управління кризовою ситуацією. У будь-якій сфері життя можуть виникати кризові періоди, будь-то в економіці, політиці, соціальній сфері, охороні здоров’я та інших. Головне – знати шляхи їх вирішення та контролю. Завдяки інструментам комунікативних технологій маємо змогу вирішувати поставленні цілі та завдання у кризовий період міжнародних відносин. Все це необхідно для того, щоб попереджувати та уникати глобальних криз, які можуть призвести до зростання рівня тривоги у суспільстві та загострення кризи в конкретних сферах життєдіяльності.В епоху стрімкого розвитку цифрових технологій комунікативні технології забезпечують ефективну комунікацію, сприяють обміну інформацією та сприяють кращому розумінню ситуації під час кризового періоду міжнародних відносин. Вони допомагають координувати дії, приймати рішення та впливати на вирішення кризових ситуацій шляхом покращення комунікації між різними сторонами. Серед основних позитивних факторів комунікаційних технологій – швидкість і ефективність, які допомагають зменшити час реакції на кризову ситуацію та швидше розробляти стратегії відповіді.В рамках статті було охарактеризовано ключові виклики, які можна вирішити за допомогою комунікативних технологій у кризовий період міжнародних відносин. На основі досліджень українських та закордонних фахівців здійснено огляд та систематизацію кризових ситуацій, з якими найчастіше стикаються. Також виокремлені найбільш ефективні інструменти, котрі здатні допомогти у кризовий період.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48297968","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В рамках статті досліджуються питання загроз і викликів сучасної світової архітектури безпеки, місце та роль НАТО в цьому питанні. Особлива увага приділяється питанню російської агресії проти України. Вивчається питання категорії «безпека» і надається визначення – «підтримувати міжнародний мир та безпеку та вживати ефективних колективних заходів для запобігання та усунення загрози миру та репресіям». Розглядаються принципи міжнародної безпеки, зокрема: заснування мирного співіснування; забезпечення пропорційної безпеки для кожної держави тощо. У статті виявлені головні прийоми підтримки міжнародної безпеки, зокрема: двосторонні договори про збереження взаємної безпеки між країнами, що мають спільні інтереси; об’єднання держав у багатосторонні спілки; світові міжнародні організації, регіональні об’єднання та інститути для забезпечення міжнародної безпеки; роззброєння, лібералізація та гуманізація міжнародного політичного порядку, встановлення панування права у міжнародних відносинах. Виокремлені два підходи до забезпечення безпеки: 1) охоронний – ґрунтується на силовій зверхності та можливості нав’язування своєї волі іншим; 2) конкурентний – декларуючи не лише небажаність, але навіть неприпустимість застосування сили у спілкуванні держав, все ж таки припускає опору на силу та здатність дати ефективну відповідь будь-якому агресору. В статті досліджуються сучасні виклики міжнародної безпеки: 1) динамічність технічного та інформаційного прогресу; 2) політичні маніпуляції питаннями миру та безпеки в окремих регіонах – основна характеристика зовнішньої політики Росії; 3) економічні кризи та слабкість соціальних систем. Детально розглядаються наслідки війни, яку розв’язала Російська Федерація, на Україну, зокрема, і весь світ, в цілому. Надається характеристика країн-членів НАТО в цьому конфлікті.
{"title":"ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ АРХІТЕКТУРИ БЕЗПЕКИ ТА РОЛЬ НАТО","authors":"Volodymyr Пермінов, Anton Valuev","doi":"10.15421/352320","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352320","url":null,"abstract":"В рамках статті досліджуються питання загроз і викликів сучасної світової архітектури безпеки, місце та роль НАТО в цьому питанні. Особлива увага приділяється питанню російської агресії проти України. Вивчається питання категорії «безпека» і надається визначення – «підтримувати міжнародний мир та безпеку та вживати ефективних колективних заходів для запобігання та усунення загрози миру та репресіям». Розглядаються принципи міжнародної безпеки, зокрема: заснування мирного співіснування; забезпечення пропорційної безпеки для кожної держави тощо. У статті виявлені головні прийоми підтримки міжнародної безпеки, зокрема: двосторонні договори про збереження взаємної безпеки між країнами, що мають спільні інтереси; об’єднання держав у багатосторонні спілки; світові міжнародні організації, регіональні об’єднання та інститути для забезпечення міжнародної безпеки; роззброєння, лібералізація та гуманізація міжнародного політичного порядку, встановлення панування права у міжнародних відносинах. Виокремлені два підходи до забезпечення безпеки: 1) охоронний – ґрунтується на силовій зверхності та можливості нав’язування своєї волі іншим; 2) конкурентний – декларуючи не лише небажаність, але навіть неприпустимість застосування сили у спілкуванні держав, все ж таки припускає опору на силу та здатність дати ефективну відповідь будь-якому агресору. В статті досліджуються сучасні виклики міжнародної безпеки: 1) динамічність технічного та інформаційного прогресу; 2) політичні маніпуляції питаннями миру та безпеки в окремих регіонах – основна характеристика зовнішньої політики Росії; 3) економічні кризи та слабкість соціальних систем. Детально розглядаються наслідки війни, яку розв’язала Російська Федерація, на Україну, зокрема, і весь світ, в цілому. Надається характеристика країн-членів НАТО в цьому конфлікті.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67605248","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В статті проводиться дослідження провідних для творчості раннього Мартіна Гайдеггера аспектів феноменології. Метою дослідження є аналіз феноменологічних аспектів, за якими трансформуються концепти свободи і буття. Проаналізовано різницю між життєвими світами М.Гайдеггера як різноманітними модифікаціями фактичності та життєвим світом Е.Гуссерля як трансцендентальним буттям / соціальною практикою. Було виділено провідне значення первинного апріорного досвіду як життєвого. Виявлено, що в залежності від використання феноменологічного методу речі в собі можуть втратити свою самоданність через теоретичне упередження в достовірності того, що вони є самоданними собі. Доведено, що провідний для ключової філософської праці у становленні М.Гайдеггера «Буття і час» (1927) феномен турботи вже мається на увазі в ранній праці «Вступ до феноменології релігії» (1920-1921) зі своїми модусами як занепокоєність та неспокій. Зроблено висновок, що можливість саморозуміння як можливість мислення може бути реалізована тільки за характерного досвіду життя і має бути реалізована, оскільки тільки так мислення навчається турбуватися про збереження можливості, тобто тримає в полі уваги виток знання, а не його інтерпретації.
{"title":"ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ У ТВОРЧОСТІ РАННЬОГО М. ГАЙДЕҐҐЕРА У КОНТЕКСТІ МОЖЛИВОСТІ БУТТЯ ТА СВОБОДИ ЛЮДИНИ","authors":"Yurii Marinchuk","doi":"10.15421/352303","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352303","url":null,"abstract":"В статті проводиться дослідження провідних для творчості раннього Мартіна Гайдеггера аспектів феноменології. Метою дослідження є аналіз феноменологічних аспектів, за якими трансформуються концепти свободи і буття. Проаналізовано різницю між життєвими світами М.Гайдеггера як різноманітними модифікаціями фактичності та життєвим світом Е.Гуссерля як трансцендентальним буттям / соціальною практикою. Було виділено провідне значення первинного апріорного досвіду як життєвого. Виявлено, що в залежності від використання феноменологічного методу речі в собі можуть втратити свою самоданність через теоретичне упередження в достовірності того, що вони є самоданними собі. Доведено, що провідний для ключової філософської праці у становленні М.Гайдеггера «Буття і час» (1927) феномен турботи вже мається на увазі в ранній праці «Вступ до феноменології релігії» (1920-1921) зі своїми модусами як занепокоєність та неспокій. Зроблено висновок, що можливість саморозуміння як можливість мислення може бути реалізована тільки за характерного досвіду життя і має бути реалізована, оскільки тільки так мислення навчається турбуватися про збереження можливості, тобто тримає в полі уваги виток знання, а не його інтерпретації.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67604755","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена концептуальному аналізу проблеми впровадження інноваційних аналітичних та статистичних технологій як інструменту протидії корупції. У дослідженні корупція визначається як незаконне використання адміністративних ресурсів для особистої або групової вигоди, що порушує як формальні, так і неформальні норми. Зазначено, що під «протидією корупції» розуміються дії, спрямовані на попередження, боротьбу та зменшення корупції у суспільстві. У роботі представлено декілька підходів до класифікації аналітичних та статистичних технологій, з групуванням таких технологій на високі, середні та низькі. Високотехнологічні рішення застосовуються до найбільш передових технологій, які базуються на науково-технічному прогресі та пов’язані з автоматизованою технологією. Автоматизовані аналітичні та статистичні технології є інноваційними у сенсі використання машинного навчання, глибокого навчання, нейронних мереж, обробки природної мови, аналізу мереж та аналізу даних в реальному часі. Використання таких технологій, які автономно виконують завдання, раніше відведені для людей, показало потенціал для більш ефективної протидії корупції. Отже, «інноваційна аналітична та статистична технологія» визначається як сучасний набір методів та інструментів для аналізу даних, призначених для виявлення складних залежностей та корисних шаблонів в даних, поліпшення прийняття рішень та виявлення аномалій.
{"title":"УТОЧНЕННЯ ЗМІСТУ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНИХ АНАЛІТИКО-СТАТИСТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ","authors":"Yu. O. Yatsyna","doi":"10.15421/352311","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352311","url":null,"abstract":"Стаття присвячена концептуальному аналізу проблеми впровадження інноваційних аналітичних та статистичних технологій як інструменту протидії корупції. У дослідженні корупція визначається як незаконне використання адміністративних ресурсів для особистої або групової вигоди, що порушує як формальні, так і неформальні норми. Зазначено, що під «протидією корупції» розуміються дії, спрямовані на попередження, боротьбу та зменшення корупції у суспільстві. У роботі представлено декілька підходів до класифікації аналітичних та статистичних технологій, з групуванням таких технологій на високі, середні та низькі. Високотехнологічні рішення застосовуються до найбільш передових технологій, які базуються на науково-технічному прогресі та пов’язані з автоматизованою технологією. Автоматизовані аналітичні та статистичні технології є інноваційними у сенсі використання машинного навчання, глибокого навчання, нейронних мереж, обробки природної мови, аналізу мереж та аналізу даних в реальному часі. Використання таких технологій, які автономно виконують завдання, раніше відведені для людей, показало потенціал для більш ефективної протидії корупції. Отже, «інноваційна аналітична та статистична технологія» визначається як сучасний набір методів та інструментів для аналізу даних, призначених для виявлення складних залежностей та корисних шаблонів в даних, поліпшення прийняття рішень та виявлення аномалій.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"8 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67605297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті зосереджена увага на поняттях «Європейський союз», «комунікація», «міжкультурна комунікація», «європейська інтеграція», розглядаються окремі тенденції інтеграційних процесів. Проаналізована еволюція європейської інтеграції. Окреслені переваги інтеграційних процесів. Названі сучасні тенденції євроінтеграційних процесів. Протягом останніх років Європейський Союз демонструє зростаючу стурбованість зміною глобалізації. Європейська інтеграція полягає в тому, щоб частково використовувати глобалізацію, а частково – стримувати її. Зосередженість на реформуванні ключових елементів глобалізації не є новою, але вона посилилася в останнє десятиліття. Це важливо, оскільки багато європейських урядів і ЄС спільно відіграли важливу роль у формуванні глобалізації; їх багаторічна політика допомагає пояснити, чому це явище набуло тих характеристик, які воно приймає сьогодні. ЄС дедалі більше ставить під сумнів багато елементів глобалізації, за які він був частково відповідальним у попередні десятиліття. Визначено роль інтеграції до ЄС для розвитку України. Актуальні питання покращують співпрацю та дружні відносини між ЄС та Україною.Розглядається проблема формування здатності особистості до ефективної міжкультурної комунікації, визначені мовні бар’єри, розбіжності, мовні та культурні відмінності як засіб розуміння ментальних особливостей різних культур, що є гарантом ефективного діалогу культур у сучасному світі. Подається характеристика міжкультурних непорозумінь у процесі комунікації.Звертається увага на те, що Євроінтеграція України відбувається в умовах широкомасштабної російської інтервенції. Війна, розв’язана країною-агресором, з одного боку, довела готовність українців захищати незалежність своєї країни, європейський шлях її розвитку, об’єднала українську націю і зміцнила громадську підтримку руху до ЄС. А з іншого — активізувала двосторонні процеси євроінтеграції, змусила переглянути підходи і пріоритети у сфері безпеки. Водночас війна, під час якої Україна зазнала колосальних втрат, вплинула на характер просування до об’єднаної Європи, обумовила особливості «воєнної» євроінтеграції.
{"title":"СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ЄС ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ","authors":"Inna Kryvdina, Oleksandr Bilousov","doi":"10.15421/352315","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352315","url":null,"abstract":"У статті зосереджена увага на поняттях «Європейський союз», «комунікація», «міжкультурна комунікація», «європейська інтеграція», розглядаються окремі тенденції інтеграційних процесів. Проаналізована еволюція європейської інтеграції. Окреслені переваги інтеграційних процесів. Названі сучасні тенденції євроінтеграційних процесів. Протягом останніх років Європейський Союз демонструє зростаючу стурбованість зміною глобалізації. Європейська інтеграція полягає в тому, щоб частково використовувати глобалізацію, а частково – стримувати її. Зосередженість на реформуванні ключових елементів глобалізації не є новою, але вона посилилася в останнє десятиліття. Це важливо, оскільки багато європейських урядів і ЄС спільно відіграли важливу роль у формуванні глобалізації; їх багаторічна політика допомагає пояснити, чому це явище набуло тих характеристик, які воно приймає сьогодні. ЄС дедалі більше ставить під сумнів багато елементів глобалізації, за які він був частково відповідальним у попередні десятиліття. Визначено роль інтеграції до ЄС для розвитку України. Актуальні питання покращують співпрацю та дружні відносини між ЄС та Україною.Розглядається проблема формування здатності особистості до ефективної міжкультурної комунікації, визначені мовні бар’єри, розбіжності, мовні та культурні відмінності як засіб розуміння ментальних особливостей різних культур, що є гарантом ефективного діалогу культур у сучасному світі. Подається характеристика міжкультурних непорозумінь у процесі комунікації.Звертається увага на те, що Євроінтеграція України відбувається в умовах широкомасштабної російської інтервенції. Війна, розв’язана країною-агресором, з одного боку, довела готовність українців захищати незалежність своєї країни, європейський шлях її розвитку, об’єднала українську націю і зміцнила громадську підтримку руху до ЄС. А з іншого — активізувала двосторонні процеси євроінтеграції, змусила переглянути підходи і пріоритети у сфері безпеки. Водночас війна, під час якої Україна зазнала колосальних втрат, вплинула на характер просування до об’єднаної Європи, обумовила особливості «воєнної» євроінтеграції.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67605482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Дослідження присвячено розгляду асиметричної дипломатії як засобу зовнішньої політики Північної Кореї. Методологічною призмою дослідження є технологічний підхід. Автор доводить, що використання потенціалу асиметричної дипломатії є однією із провідних технологій зовнішньої політики Північної Кореї. Асиметрична дипломатія надто важлива для виживання цієї країни на сучасному етапі, оскільки дозволяє вигравати у великих держав, витрачаючи незначні ресурси. Асиметрична дипломатія Північної Кореї як одна із її провідних зовнішньополітичних технологій демонструє, що її керівництво діє як раціональний актор. В основі асиметричної дипломатії КНДР закладена ідея обману. Як зовнішньополітична технологія вона спрямована на серйозні психологічні наслідки, такі як шок або плутанина, які впливають на ініціативу, свободу дій або волю суперника. Асиметрична дипломатія націлена не на досягнення миру, а на використання бажання інших держав його досягнути за будь-яку ціну. У результаті, ціна, сплачена за такої мир суб’єктом асиметричної дипломатії завжди буде незначною порівняно з ціною, яку вимушена буде сплатити інша сторона. Асиметричну дипломатію КНДР слід розглядати як свого роду гібридну війну проти США, їх союзників, а також тих країн, які заважають досягненню нею стратегічної мети Північної Кореї на міжнародній арені. Асиметрична дипломатія КНДР включає знищення єдності, послідовності та систематичності політики міжнародної спільноти щодо неї. Будь-яку єдність та послідовність Північна Корея розбиває за допомогою своїх тактичних союзників у міжнародних організаціях, насамперед Китаю та Росії. При цьому, асиметрична дипломатія КНДР передбачає ігнорування будь-яких заборон та санкцій з боку світового співтовариства та легітимацію реалізації своєї зовнішньополітичної стратегії. Однією із важливих передумов здійснення КНДР асиметричної дипломатії є її пропаганда, яка легітимує логіку та інструментарій асиметричної дипломатії як гідну відповідь на «ворожість» міжнародної спільноти. Разом з тим, ворожа пропаганда КНДР на міжнародній арені є складовою асиметричної дипломатії, що включає розповсюдження панічних настроїв, дезінформації, відволікання уваги світової громадськості від справжніх цілей Північної Кореї.
{"title":"АСИМЕТРИЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ПІВНІЧНОЇ КОРЕЇ","authors":"I. Yukhymenko","doi":"10.15421/352323","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352323","url":null,"abstract":"Дослідження присвячено розгляду асиметричної дипломатії як засобу зовнішньої політики Північної Кореї. Методологічною призмою дослідження є технологічний підхід. Автор доводить, що використання потенціалу асиметричної дипломатії є однією із провідних технологій зовнішньої політики Північної Кореї. Асиметрична дипломатія надто важлива для виживання цієї країни на сучасному етапі, оскільки дозволяє вигравати у великих держав, витрачаючи незначні ресурси. Асиметрична дипломатія Північної Кореї як одна із її провідних зовнішньополітичних технологій демонструє, що її керівництво діє як раціональний актор. В основі асиметричної дипломатії КНДР закладена ідея обману. Як зовнішньополітична технологія вона спрямована на серйозні психологічні наслідки, такі як шок або плутанина, які впливають на ініціативу, свободу дій або волю суперника. Асиметрична дипломатія націлена не на досягнення миру, а на використання бажання інших держав його досягнути за будь-яку ціну. У результаті, ціна, сплачена за такої мир суб’єктом асиметричної дипломатії завжди буде незначною порівняно з ціною, яку вимушена буде сплатити інша сторона. Асиметричну дипломатію КНДР слід розглядати як свого роду гібридну війну проти США, їх союзників, а також тих країн, які заважають досягненню нею стратегічної мети Північної Кореї на міжнародній арені. Асиметрична дипломатія КНДР включає знищення єдності, послідовності та систематичності політики міжнародної спільноти щодо неї. Будь-яку єдність та послідовність Північна Корея розбиває за допомогою своїх тактичних союзників у міжнародних організаціях, насамперед Китаю та Росії. При цьому, асиметрична дипломатія КНДР передбачає ігнорування будь-яких заборон та санкцій з боку світового співтовариства та легітимацію реалізації своєї зовнішньополітичної стратегії. Однією із важливих передумов здійснення КНДР асиметричної дипломатії є її пропаганда, яка легітимує логіку та інструментарій асиметричної дипломатії як гідну відповідь на «ворожість» міжнародної спільноти. Разом з тим, ворожа пропаганда КНДР на міжнародній арені є складовою асиметричної дипломатії, що включає розповсюдження панічних настроїв, дезінформації, відволікання уваги світової громадськості від справжніх цілей Північної Кореї.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67605570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено особливості української діаспори як окремого суб’єкта підтримки Україні в політично-економічному вимірі в умовах російської агресії. Охарактеризовано діяльність українців зарубіжжя, які представляють інтереси української держави на міжнародному рівні, широко використовуючи різні методи та технології, зокрема інформаційно-комунікативні. Визначено, що починаючи з 2014 року, Україна отримала значну підтримку від української діаспори, особливо у період розгортання подій Євромайдану, анексії Криму, війни на Сході України та повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Розкрито провідні напрямки допомоги у період воєнного стану Україні, наданої діаспорою (гуманітарна допомога, боротьба з фейками російської пропаганди в межах іноземних засобів масової інформації, розповсюдження інформації, що відповідає дійсності, адвокація, лобіювання, вплив на уряди країн перебування з метою запровадження санкційних заходів, спрямованих проти агресора та визнання його країною-терористом й проведення активних політичних акцій). Підкреслено роль новостворених громадських організацій Razom for Ukraine, Nova Ukraine. Ukrainian Congress Comittee of America та Американо-український фонд, Конфедерація українців Латвії («Віче») у підтримці руху української діаспори до перемоги України у російсько-українській війні через поширення ініціатив до Конгресу США щодо сприяння Україні та наданням речей для тактичної медицини, медичного устаткування, засобів зв’язку, розробки нових проєктів підтримки, в тому числі й евакуації українців у безпечні зони. Досліджено економічні аспекти підтримки українців із-за кордону через донати, перекази, інвестиції. Виокремлено нові шляхи економічної інтеграції діаспори та України: негласні знання, що є потенційним джерелом можливостей для торгівлі, інвестицій, інновацій та професійних мереж.
{"title":"РОЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ У ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ","authors":"T. Hrachevska, Daria Akhmadzhanova","doi":"10.15421/352313","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352313","url":null,"abstract":"Досліджено особливості української діаспори як окремого суб’єкта підтримки Україні в політично-економічному вимірі в умовах російської агресії. Охарактеризовано діяльність українців зарубіжжя, які представляють інтереси української держави на міжнародному рівні, широко використовуючи різні методи та технології, зокрема інформаційно-комунікативні. Визначено, що починаючи з 2014 року, Україна отримала значну підтримку від української діаспори, особливо у період розгортання подій Євромайдану, анексії Криму, війни на Сході України та повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Розкрито провідні напрямки допомоги у період воєнного стану Україні, наданої діаспорою (гуманітарна допомога, боротьба з фейками російської пропаганди в межах іноземних засобів масової інформації, розповсюдження інформації, що відповідає дійсності, адвокація, лобіювання, вплив на уряди країн перебування з метою запровадження санкційних заходів, спрямованих проти агресора та визнання його країною-терористом й проведення активних політичних акцій). Підкреслено роль новостворених громадських організацій Razom for Ukraine, Nova Ukraine. Ukrainian Congress Comittee of America та Американо-український фонд, Конфедерація українців Латвії («Віче») у підтримці руху української діаспори до перемоги України у російсько-українській війні через поширення ініціатив до Конгресу США щодо сприяння Україні та наданням речей для тактичної медицини, медичного устаткування, засобів зв’язку, розробки нових проєктів підтримки, в тому числі й евакуації українців у безпечні зони. Досліджено економічні аспекти підтримки українців із-за кордону через донати, перекази, інвестиції. Виокремлено нові шляхи економічної інтеграції діаспори та України: негласні знання, що є потенційним джерелом можливостей для торгівлі, інвестицій, інновацій та професійних мереж.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67605410","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：