Ольга Володимирівна Тріщук, Іванна Олександрівна Мельник
{"title":"Короткий віршований текст для дітей: еволюція, перцепція, редагування","authors":"Ольга Володимирівна Тріщук, Іванна Олександрівна Мельник","doi":"10.20535/2077-7264.2(76).2022.266018","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Описано підходи до редагування короткого віршованого тексту для дітей старшого дошкільного віку. Досліджено психологію сприймання цього різновиду текстів з урахуванням перцептивних особливостей зазначеної вікової категорії читачів. Доведено, що старші дошкільники психологічно налаштовані на сприйняття образів і тому надають перевагу коротким формам віршованого тексту з превалюванням ілюстративного матеріалу. Окреслено базисні структурні компоненти сприйняття коротких віршованих текстів старшими дошкільниками, а це: інфантична картина світу (інфантичний віршований текст); оптично-знакова система (ідейна концепція вірша, графічна система, мовно-стилістичне оформлення); художньо-інформаційні структури (насиченість ілюстративним матеріалом, креолізовані тексти, інтерактивні елементи); ритмомелодика (ритм, рима, римування, віршування, строфіка).\nЗазначено, що основними напрямами роботи редактора з короткими віршованими текстами є: відповідність форми вірша його текстовому навантаженню, довершені композиція та ритмомелодика тексту, цілісність його фактологічної інформації, органічний зв’язок між коротким віршованим текстом і стилістикою ілюстративного матеріалу.\nЗроблено висновок, що короткий віршований текст — одна з найефективніших текстових форм для сприйняття навколишнього світу дошкільниками першої третини ХХІ ст. І від компетентності автора та кваліфікації редактора безпосередньо залежить механізм сприйняття такого тексту читачами у віці 5–7 років. Орієнтуючись на особливості психологічного розвитку старших дошкільників, можна створити якісний поетичний матеріал, що позитивно впливатиме на особистість дитини в цілому.","PeriodicalId":52994,"journal":{"name":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","volume":"59 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-10-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnologiia i tekhnika drukarstva","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.266018","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Описано підходи до редагування короткого віршованого тексту для дітей старшого дошкільного віку. Досліджено психологію сприймання цього різновиду текстів з урахуванням перцептивних особливостей зазначеної вікової категорії читачів. Доведено, що старші дошкільники психологічно налаштовані на сприйняття образів і тому надають перевагу коротким формам віршованого тексту з превалюванням ілюстративного матеріалу. Окреслено базисні структурні компоненти сприйняття коротких віршованих текстів старшими дошкільниками, а це: інфантична картина світу (інфантичний віршований текст); оптично-знакова система (ідейна концепція вірша, графічна система, мовно-стилістичне оформлення); художньо-інформаційні структури (насиченість ілюстративним матеріалом, креолізовані тексти, інтерактивні елементи); ритмомелодика (ритм, рима, римування, віршування, строфіка).
Зазначено, що основними напрямами роботи редактора з короткими віршованими текстами є: відповідність форми вірша його текстовому навантаженню, довершені композиція та ритмомелодика тексту, цілісність його фактологічної інформації, органічний зв’язок між коротким віршованим текстом і стилістикою ілюстративного матеріалу.
Зроблено висновок, що короткий віршований текст — одна з найефективніших текстових форм для сприйняття навколишнього світу дошкільниками першої третини ХХІ ст. І від компетентності автора та кваліфікації редактора безпосередньо залежить механізм сприйняття такого тексту читачами у віці 5–7 років. Орієнтуючись на особливості психологічного розвитку старших дошкільників, можна створити якісний поетичний матеріал, що позитивно впливатиме на особистість дитини в цілому.