Напрями зростання результативності публічного управління у сфері національної безпеки

Abstract

У статті визначено тенденції розвитку  механізмів публічного управління національної безпеки в Україні. Підґрунтя для визначення цих тенденцій становить чинна нормативно-правова база у сфері підтримки національної безпеки, у тому числі інституційної підтримки. Серед цих тенденцій насамперед окреслені такі, як перенесення важливої частини безпекових функцій на регіональний і місцевий рівні, адже вони найбільш наближені до населення, а також агрегування його інтересів; забезпечення національного спротиву, руху опору й територіальної оборони тощо; впровадження принципу добровільності та публічності під час реалізації публічного управління нацбезпекою (шляхом створення добровільних пожежних команд, добровільних формувань територіальної оброни) та ін. Водночас у статті розглянуто вплив міжнародної ситуації на формування національної безпеки, реагування на сукупність загроз і засобів протидії загрозам, застосуванню і потенційному застосуванню озброєного й інших форм насильства. Як висновок, констатовано, що в загальному контексті одним із пріоритетних завдань правового механізму публічного управління національної безпеки є налагодження дієвої інституційної взаємодії в цій сфері.