Соціальне страхування в системі реалізації пріоритетів сталого розвитку

Abstract

У статті розкрито зміст і взаємозв’язок понять «соціальний захист», «соціальне страхування» та «сталий розвиток». Визначено, що головними цілями реалізації концепції сталого розвитку в соціальній сфері є покращення соціального добробуту громадян, забезпечення соціальної справедливості та підвищення соціальної безпеки. Встановлено, що базовою складовою соціальної політики держави є соціальний захист та соціальне забезпечення населення, що, з одного боку, є правом громадян, а з іншого – соціально-економічною необхідністю. Така двоєдина природа соціального захисту обумовлюється соціально-економічними ризиками, що безперервно супроводжують життєдіяльність людини та суспільства.  Обґрунтовано роль соціального страхування як організаційно-правової форми соціального забезпечення населення, що створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків. Здійснено порівняльний аналіз безпекової функції соціального страхування та функції соціального розвитку в розрізі його видів: соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; соціального страхування у зв’язку із нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями; соціального страхування на випадок безробіття; пенсійного страхування. Обґрунтовано, що всі види соціального страхування впливають на якість життя громадян і суспільний добробут. Визначено загальні напрями та принципи модернізації системи соціального страхування в Україні з урахуванням пріоритетів сталого розвитку. Розглянуто основні проблеми на шляху покращення ефективності функціонування системи соціального страхування населення, як-от криза пенсійної системи та недорозвиненість медичного страхування. Обґрунтовано, що вирішення зазначених проблем лежить у площині економічної та соціальної політики України й потребує комплексного підходу.