{"title":"Державне управління зовнішньоторговельною діяльністю країни в умовах воєнного стану","authors":"Оксана Вікторівна Олійник, Валентина Віталіївна Ксендзук","doi":"10.26642/ema-2022-4(102)-50-60","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті з метою удосконалення напрямів застосування механізмів формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики в умовах воєнного стану розкрито сутність кожного з них та визначено окремі об’єктно-предметні групи (експорт та імпорт сировинної продукції, експорт та імпорт товарів з високою доданою вартістю, експорт та імпорт послуг, зовнішньоторговельні угоди та створення зон вільної торгівлі). За кожною з груп представлено сукупність методів, що запропоновано застосовувати в межах реалізації механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю. Доцільним та обґрунтованим є використання в розрізі: 1) економічного механізму: експортних дотацій та субсидій, кредитування на вигідних для експортерів умовах, податкових канікул, створення бізнес-інкубаторів, страхування експорту, встановлення фітосанітарних норм, процедур ліцензування окремих видів експорту, зниження митних тарифів на імпорт тощо; 2) правового механізму: внесення змін до законодавства, що регулює питання фітосанітарних норм, процедур ліцензування та страхування, створення та розвитку бізнес-інкубаторів, дотримання прав інтелектуальної власності, усунення адміністративних бар’єрів експорту послуг, укладання торговельних угод з країнами різних регіонів, що розвиваються, та мають конкурентні та порівняльні переваги порівняно з Україною; 3) організаційного механізму: структуризація відносин державних органів влади та місцевого самоврядування в сфері розподілу обов’язків та повноважень; посилення участі та ролі всіх рівнів суб’єктів державної зовнішньоторговельної політики; 4) інформаційного механізму: здійснення інформаційної підтримки національних експортно орієнтованих підприємств та імпортерів.","PeriodicalId":34188,"journal":{"name":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ekonomika upravlinnia ta administruvannia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ema-2022-4(102)-50-60","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
У статті з метою удосконалення напрямів застосування механізмів формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики в умовах воєнного стану розкрито сутність кожного з них та визначено окремі об’єктно-предметні групи (експорт та імпорт сировинної продукції, експорт та імпорт товарів з високою доданою вартістю, експорт та імпорт послуг, зовнішньоторговельні угоди та створення зон вільної торгівлі). За кожною з груп представлено сукупність методів, що запропоновано застосовувати в межах реалізації механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю. Доцільним та обґрунтованим є використання в розрізі: 1) економічного механізму: експортних дотацій та субсидій, кредитування на вигідних для експортерів умовах, податкових канікул, створення бізнес-інкубаторів, страхування експорту, встановлення фітосанітарних норм, процедур ліцензування окремих видів експорту, зниження митних тарифів на імпорт тощо; 2) правового механізму: внесення змін до законодавства, що регулює питання фітосанітарних норм, процедур ліцензування та страхування, створення та розвитку бізнес-інкубаторів, дотримання прав інтелектуальної власності, усунення адміністративних бар’єрів експорту послуг, укладання торговельних угод з країнами різних регіонів, що розвиваються, та мають конкурентні та порівняльні переваги порівняно з Україною; 3) організаційного механізму: структуризація відносин державних органів влади та місцевого самоврядування в сфері розподілу обов’язків та повноважень; посилення участі та ролі всіх рівнів суб’єктів державної зовнішньоторговельної політики; 4) інформаційного механізму: здійснення інформаційної підтримки національних експортно орієнтованих підприємств та імпортерів.