Український аграрний капіталізм Гетьманщини: неподолана економічна периферійність та «ефект колії» (друга половина XVII століття)

Abstract

У розвитку економічних систем часто виявляється так званий «ефект колії» (path dependence) – залежність стану економіки і основних трендів її зростання від історичного минулого. Домінування економічних та інституційних традицій не дозволяє інноваціям потрапляти в економічний простір. Особливо помітним такий ефект стає в періоди, в які відбувається переформатування суспільного чи державного устрою і економіки, і коли з’являється шанс обрати нову траєкторію економічного зростання. Одним із таких періодів стали війни Богдана Хмельницького, внаслідок яких виникла українська національна держава – Гетьманщина. Хоча вона майже одразу опинилися в залежності від московського царя, мінімум півстоліття у економіки Гетьманщини було для того, щоб спробувати стати на новий шлях економічного розвитку. На жаль, для аграрного олігархічного капіталізму Гетьманщини ця спроба виявилася невдалою. Навіть у часи свого підйому (за гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи) ця економіка залишалася дуже простою. Зерновий бум вже минув, і на зміну пшениці прийшов новий експортний товар – м’ясна худоба, яку переганяли в Західну Європу. Розвивалося примітивне виробництво поташу і горілки (переважно на експорт), заліза і скла. Основним джерелом наповнення бюджету Гетьманщини залишалися податки, і оренда збирання податків вважалася тоді найвигіднішою справою. Всі ці бізнеси тримала в своїх руках козацька старшина – невеликий олігархічний прошарок суспільства Гетьманщини. На перше місце була поставлена мета особистого збагачення, тому корупція, свавілля, «віджимання» бізнесу в дрібніших підприємців стали звичайною справою. Нові лідери економіки Гетьманщини по суті нічим не відрізнялися від польських земельних магнатів, проти яких їхні предки боролися в часи Хмельницького. Так виявлявся «ефект колії», і за ці півстоліття периферійність української економіки не тільки не зменшилась, а стала ще більшою порівняно з епохою великого зернового буму кінця XVI – початку XVII століття.