Інституціональні засади державного управління сталим розвитком урбанізованих територій

Abstract

У статті опрацьовано питання інституціональних положень державного управління сталим розвитком урбанізованих територій. Запропоновано визначення відривних категорій: сталий розвиток урбанізованих територій – процес забезпечення певного стану соціально-економічного розвитку таких територій, який характеризується гармонізацією соціальних, економічних та екологічних цілей (зменшення впливу на навколишнє середовище та раціональне використання природних ресурсів) урбосистеми, що забезпечить узгодженість інтересів учасників суспільних відносин та відповідний рівень соціальної, економічної та екологічної безпеки урбосистеми для благополуччя сучасних і майбутніх поколінь; державне управління сталим розвитком урбанізованих територій – це процес формування та реалізації публічно-управлінських рішень щодо забезпечення сталого розвитку урбосистеми, який характеризується гармонізацією соціальних, економічних та екологічних цілей для забезпечення соціального консенсусу, узгодженості інтересів учасників суспільних відносин, відповідного рівня безпеки спільноти урбосистеми для добробуту сучасних та майбутніх поколінь; інституалізації державного управління сталим розвитком урбанізованих територій – дослідження сфери державного управління з метою розпізнання та визначення відповідних інститутів, формалізації та систематизації фундаментальних положень (об’єкт, мета, принципи, функції, повноваження, форми, норми), їх зв’язків, комунікацій в межах керівних дій щодо сталого розвитку урбосистеми. Сформовано інституціональний механізм державного управління сталим розвитком України та урбосистем.