Анатолій Анатолійович Ащеулов, Микола Ярославович Дерев’янчук, Дмитро Олескандрович Лавренюк
{"title":"Вихорі з ламінарним та турбулентним характерами течій в анізотропних середовищах","authors":"Анатолій Анатолійович Ащеулов, Микола Ярославович Дерев’янчук, Дмитро Олескандрович Лавренюк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-242-248","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У дослідженні розроблено й описано у загальному вигляді нові моделі та пристрої енергетичних перетворювачів. Запропоновані пристрої працюють на основі прямокутного паралелепіпеда довжиною a, висотою b і шириною c ( ), виготовленого з анізотропного матеріалу. Вибрані кристалографічні осі згаданого матеріалу розміщено у бічній грані (a×b) прямокутної пластини, при цьому одна з кристалографічних осей нахилена під деяким кутом γ до довжини а. В основу методу енергетичної трансформації покладено ефект поляризації об’єму такої анізотропної пластини та виникнення як поздовжньої , так і поперечної складових вихрового енергетичного поля. У першому випадку для виготовлення анізотропної пластини використовується уніполярний анізотропний матеріал, який характеризується тензором другого рангу . Усі коефіцієнти тензора є додатними . За виконання належних граничних умов в об’ємі уніполярного анізотропного середовища формуються вихорі, що мають ламінарний характер течії. У випадку дії зустрічного електричного Е, магнітного H, гравітаційного G полів і потоків, електричного струму I та теплового потоку Q спостерігається перетворення енергії, коефіцієнт якого не перевищує 1 (m ≤ 1). Для випадку біполярних анізотропних матеріалів, за виконання граничних умов, формуються енергетичні вихорі, що характеризуються турбулентним характером течії. Такий біполярний анізотропний матеріал описується тензором другого рангу . Розглядається випадок, коли один із коефіцієнтів тензора є від’ємним . Турбулентні енергетичні вихорі, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, дають можливість отримати коефіцієнт перетворення значно більший за 1 ( ). У цілому це значно розширює існуючі можливості та обумовлює появу нових методів і створених на основі них пристроїв перетворення енергії.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Tekhnichna inzheneriia","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-242-248","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У дослідженні розроблено й описано у загальному вигляді нові моделі та пристрої енергетичних перетворювачів. Запропоновані пристрої працюють на основі прямокутного паралелепіпеда довжиною a, висотою b і шириною c ( ), виготовленого з анізотропного матеріалу. Вибрані кристалографічні осі згаданого матеріалу розміщено у бічній грані (a×b) прямокутної пластини, при цьому одна з кристалографічних осей нахилена під деяким кутом γ до довжини а. В основу методу енергетичної трансформації покладено ефект поляризації об’єму такої анізотропної пластини та виникнення як поздовжньої , так і поперечної складових вихрового енергетичного поля. У першому випадку для виготовлення анізотропної пластини використовується уніполярний анізотропний матеріал, який характеризується тензором другого рангу . Усі коефіцієнти тензора є додатними . За виконання належних граничних умов в об’ємі уніполярного анізотропного середовища формуються вихорі, що мають ламінарний характер течії. У випадку дії зустрічного електричного Е, магнітного H, гравітаційного G полів і потоків, електричного струму I та теплового потоку Q спостерігається перетворення енергії, коефіцієнт якого не перевищує 1 (m ≤ 1). Для випадку біполярних анізотропних матеріалів, за виконання граничних умов, формуються енергетичні вихорі, що характеризуються турбулентним характером течії. Такий біполярний анізотропний матеріал описується тензором другого рангу . Розглядається випадок, коли один із коефіцієнтів тензора є від’ємним . Турбулентні енергетичні вихорі, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, дають можливість отримати коефіцієнт перетворення значно більший за 1 ( ). У цілому це значно розширює існуючі можливості та обумовлює появу нових методів і створених на основі них пристроїв перетворення енергії.