ІНСТИТУЦІЙНЕ ОНОВЛЕННЯ ДЕЛІБЕРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ГРОМАДЯН ЄС

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження процесу інституційного онов- лення деліберативної моделі політичної участі громадян Європейсько- го Союзу в контексті визначення перспектив Об’єднання в умовах криз та невизначеності. Установлено, що цей процес відбувався засобами Конференції про майбутнє Європи, яка стала інноваційним досвідом, що актуалізував значення інструментів деліберативної демократії в процесі вироблення спільної політики, зорієнтованої на подолання викликів, котрі мають варіативну природу. Війна росії проти України докорінно змінила зовнішній контекст деліберації майбутнього європейської демократії, зокрема й у тому, що ЄС вступив у нову фазу дискусії про свої територіальні межі, про зв’язок між розширенням і поглибленням інтеграції, а також про його спроможність інтегрувати нових членів. Заявки на членство від Украї- ни, Молдови та Грузії з одночасним пожвавленням процесу європейської інтеграції в Західних Балканах відкрили нові перспективи дискусії про неоднорідність ЄС і здатність його членів діяти узгоджено. Обґрунтовано, що форми участі громадян у дискурсі майбутнього ЄС передбачали спільний із європейським політикумом пошук інструментів демократичної легітимності європейського проєкту та механізмів підтрим- ки громадянами спільних цілей і цінностей Об’єднання. Особливості організаційної процедури оновленого формату деліберативної моделі політичної участі громадян ЄС були визначені на рівні офіційних докумен- тів Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС і відображені в можливостях чотирьох просторів деліберації: (1) багатомовна цифрова платформа, на якій громадяни ділились ідеями та оприлюднювали тексти, що збиралися, аналізувалися й публікувадися впродовж Конференції; (2) децентралізовані заходи, які проводили громадяни та інституції, національні, регіональні й локальні органи влади в державах-членах ЄС (онлайн, офлайн та змішаний формати); (3) Європейські громадянські панелі, на яких, з урахуванням інформації, наданої громадянами через цифрову платформу, обговорюва- лися теми Конференції; (4) пленарні засідання конференції, що забезпечили обговорення рекомендацій, вироблених на національному і європейському рівнях політики. Доведено, що важливим маркером сприйняття нового формату делібе- ративної моделі політичної участі громадян ЄС є ставлення до потенціалу Конференції, зафіксоване в результатах соціологічних досліджень. В умовах необхідності підвищення довіри до європейських інститутів політичного представництва, зафіксовані високі показники намірів брати безпосередню участь у транснаціональному політичному процесі, указують на те, що шанси подолання дефіциту демократії в ЄС зростають.