Микола Овчар, Василь Серватюк, Геннадій Магась, І.С. Катеринчук
{"title":"МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА ОХОРОНУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУУ","authors":"Микола Овчар, Василь Серватюк, Геннадій Магась, І.С. Катеринчук","doi":"10.32453/3.v89i4.1285","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вибір показників та критеріїв оцінювання якості програмних засобів визначають: призначення та функції інформаційної системи; функціональні можливості; вихідні дані; ресурси інформаційно-технічного забезпечення; якість процесу розробки; якість алгоритмів – надійність (відмовостійкість), швидкодія, наявність можливості інтегрування з іншими системами (гнучкість), можливість використання тільки того функціонального блоку, який необхідний у поточний момент часу; підтримку можливості налагоджування системи користувачем. Якість програмних засобів знаходиться у прямій залежності від якості розробки алгоритмів і програмного коду. Синтез структури автоматизованої системи підтримки прийняття рішень здійснено у таких напрямах: вибір за функціональною ознакою комплексу задач, які будуть вирішуватися на програмно-технічних засобах системи управління; розробка та реалізація алгоритмів; формування загальної структури інформаційно-розрахункової системи; розподіл інформаційно-аналітичного забезпечення між елементами багаторівневої системи управління; визначення комплекту технічних засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень та взаємозв’язків між ними. Метою синтезу автоматизованої системи підтримки прийняття рішень є забезпечення оперативності та достовірності розв'язання задач мінімальним ресурсом обчислювальних засобів та засобів комунікації. В основу проєктування функціонально-структурного розподілу інформаційно-аналітичного забезпечення та програмно-технічних компонентів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень покладено такі принципи: використання програмно-технічних комплексів та засобів комунікацій сучасної інфраструктури інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт” Державної прикордонної служби України; територіальний розподіл засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень відповідно до побудови системи управління Державної прикордонної служби України; функціонально-структурний розподіл здійснюється з урахуванням напрямів та видів діяльності підрозділів Державної прикордонної служби України з деталізацією інформаційноаналітичних задач, що автоматизують конкретні способи оперативно-службової діяльності.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1285","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Вибір показників та критеріїв оцінювання якості програмних засобів визначають: призначення та функції інформаційної системи; функціональні можливості; вихідні дані; ресурси інформаційно-технічного забезпечення; якість процесу розробки; якість алгоритмів – надійність (відмовостійкість), швидкодія, наявність можливості інтегрування з іншими системами (гнучкість), можливість використання тільки того функціонального блоку, який необхідний у поточний момент часу; підтримку можливості налагоджування системи користувачем. Якість програмних засобів знаходиться у прямій залежності від якості розробки алгоритмів і програмного коду. Синтез структури автоматизованої системи підтримки прийняття рішень здійснено у таких напрямах: вибір за функціональною ознакою комплексу задач, які будуть вирішуватися на програмно-технічних засобах системи управління; розробка та реалізація алгоритмів; формування загальної структури інформаційно-розрахункової системи; розподіл інформаційно-аналітичного забезпечення між елементами багаторівневої системи управління; визначення комплекту технічних засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень та взаємозв’язків між ними. Метою синтезу автоматизованої системи підтримки прийняття рішень є забезпечення оперативності та достовірності розв'язання задач мінімальним ресурсом обчислювальних засобів та засобів комунікації. В основу проєктування функціонально-структурного розподілу інформаційно-аналітичного забезпечення та програмно-технічних компонентів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень покладено такі принципи: використання програмно-технічних комплексів та засобів комунікацій сучасної інфраструктури інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт” Державної прикордонної служби України; територіальний розподіл засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень відповідно до побудови системи управління Державної прикордонної служби України; функціонально-структурний розподіл здійснюється з урахуванням напрямів та видів діяльності підрозділів Державної прикордонної служби України з деталізацією інформаційноаналітичних задач, що автоматизують конкретні способи оперативно-службової діяльності.