Статтю присвячено теоретичному аналізу впровадження стандартів Європейського Союзу в процедури здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України протягом 2003–2022 років. Висвітлено законодавче підгрунтя імплементації стандартів Європейського Союзу у практику здійснення прикордонного контролю в Україні. Акцентовано увагу: на запровадженні трирівневої системи перевірки документів у іноземців та осіб без громадянства (далі – ОБГ); використанні загальноєвропейського підходу до реєстрації іноземців, ОБГ та їх паспортних документів; застосуванні принципу вибірковості щодо видачі іміграційних карток; апробації європейських підходів та інноваційних технологій під час проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу 2012 року; створенні консультаційних пунктів з метою покращання взаємодії та обміну інформацією; створенні можливості здійснення перевірок осіб та транспортних засобів за базою даних “Інтерпол” у пунктах пропуску; впровадження процедури обов’язкової фіксації біометричних даних іноземців та ОБГ, вихідців з 71 країни світу; започаткуванні видачі з 2015 року громадянам України паспортів з безконтактним електронним носієм; запровадженні системи оформлення віз в електронному вигляді для 45 країн; розробленні спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків (CIRAM 2.0, CIRAM 2.1); запровадженні системи електронного бронювання черги в пунктах пропуску для автомобільного сполучення (у вигляді експерименту); оснащенні місць здійснення прикордонного контролю сучасними технічними засобами; застосуванні підсистеми “Контроль другої лінії”; запровадженні процедури надання авіаперевізниками попередніх даних реєстрації особи у форматах API та PNR. Зазначено, що базові компетентності, якими мають володіти майбутні офіцери-прикордонники та військовослужбовці за контрактом, упроваджені в робочі програми навчальних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України на основі уніфікованої Програми підготовки “Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic Training in the EU”.
{"title":"АНАЛІЗ УПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕДУР І СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ (2003 – 2022 РР.)","authors":"Артем ЧОРНИЙ","doi":"10.32453/3.v91i2.1384","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1384","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу впровадження стандартів Європейського Союзу в процедури здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України протягом 2003–2022 років. Висвітлено законодавче підгрунтя імплементації стандартів Європейського Союзу у практику здійснення прикордонного контролю в Україні. Акцентовано увагу: на запровадженні трирівневої системи перевірки документів у іноземців та осіб без громадянства (далі – ОБГ); використанні загальноєвропейського підходу до реєстрації іноземців, ОБГ та їх паспортних документів; застосуванні принципу вибірковості щодо видачі іміграційних карток; апробації європейських підходів та інноваційних технологій під час проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу 2012 року; створенні консультаційних пунктів з метою покращання взаємодії та обміну інформацією; створенні можливості здійснення перевірок осіб та транспортних засобів за базою даних “Інтерпол” у пунктах пропуску; впровадження процедури обов’язкової фіксації біометричних даних іноземців та ОБГ, вихідців з 71 країни світу; започаткуванні видачі з 2015 року громадянам України паспортів з безконтактним електронним носієм; запровадженні системи оформлення віз в електронному вигляді для 45 країн; розробленні спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків (CIRAM 2.0, CIRAM 2.1); запровадженні системи електронного бронювання черги в пунктах пропуску для автомобільного сполучення (у вигляді експерименту); оснащенні місць здійснення прикордонного контролю сучасними технічними засобами; застосуванні підсистеми “Контроль другої лінії”; запровадженні процедури надання авіаперевізниками попередніх даних реєстрації особи у форматах API та PNR. Зазначено, що базові компетентності, якими мають володіти майбутні офіцери-прикордонники та військовослужбовці за контрактом, упроваджені в робочі програми навчальних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України на основі уніфікованої Програми підготовки “Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic Training in the EU”.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"154 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901368","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядається процес розробки структури прикладного мобільного застосунку “Інформаційна система “Безпека документів” з метою його подальшого використання як довідкового інструментарію для теоретичної та практичної підготовки фахівців прикордонного контролю. Актуальність дослідження полягає у необхідності постійного оперативного реагування на нові виклики у сфері прикордонного контролю шляхом упровадження у практику мобільних інформаційних систем з можливістю швидкого оновлення баз даних нових технологій у сфері захисту документів та сучасних способів їх підробки. Аналіз сучасних інформаційно-довідкових систем, які використовуються у сфері дослідження документів, свідчить про проблеми під час їх використання, пов’язані з обмеженим доступом до функціоналу, великих фінансових витрат на отримання ліцензій до таких програмних продуктів та низької якості їх графічних зображень і текстових матеріалів. Одними з основних вимог до інформаційних систем є отримання користувачем актуальної інформації під час роботи із застосунком у будь-який час та максимальна взаємодія мобільного застосунку із іншими зовнішніми системами професійного спрямування. Мобільний застосунок “Інформаційна система “Безпека документів” розробляється з метою усунення зазначених проблемних питань та відповідає сучасним вимогам до розробки таких продуктів. Структурно застосунок розробляється як інформаційна система, за допомогою якої за необхідності можна швидко знайти детальну інформацію щодо сучасних елементів захисту паспортних та інших документів суворої звітності, а також можливих способів їх фальсифікації. З метою спрощення процедур програмування застосунок розробляється у візуальному середовищі розробки MIT App Inventor. Мобільний застосунок структурно складається з десяти статичних та динамічних форм, які формують інтерфейс, а програмні коди створюють взаємозв’язок між елементами управління. Система надає можливість отримання інформації щодо основних видів захисту документів суворої звітності, можливих способів їх підробки, методів дослідження, а також доступу до інформаційних ресурсів виробників захищених документів та корисних посилань до сайтів національних установ та підприємств, чия діяльність пов’язана з виготовленням та перевіркою паспортних та інших документів. Створення мобільного застосунку “Інформаційна система “Безпека документів” має практичне значення. Його можна використовувати як під час підготовки та підвищення професійної майстерності у навчальних закладах Державної прикордонної служби України, так і під час безпосереднього виконання основних завдань прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, зокрема перевірки документів, огляду транспортних засобів тощо. Зміст графічних і текстових матеріалів застосунку відповідає вимогам агенції FRONTEX та прикордонних служб країн Європейського Союзу щодо підготовки фахівців з охорони державного кордону. Використання інформаційної системи у процесі вивчення професійно орієнтовних дисциплін майбу
{"title":"РОЗРОБКА СТРУКТУРИ ПРИКЛАДНОГО МОБІЛЬНОГО ЗАСТОСУНКУ “ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА “БЕЗПЕКА ДОКУМЕНТІВ” ЯК ДОВІДКОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ","authors":"Олександр СОЙКО, Юрій СИЧЕВСЬКИЙ","doi":"10.32453/3.v91i2.1408","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1408","url":null,"abstract":"У статті розглядається процес розробки структури прикладного мобільного застосунку “Інформаційна система “Безпека документів” з метою його подальшого використання як довідкового інструментарію для теоретичної та практичної підготовки фахівців прикордонного контролю. Актуальність дослідження полягає у необхідності постійного оперативного реагування на нові виклики у сфері прикордонного контролю шляхом упровадження у практику мобільних інформаційних систем з можливістю швидкого оновлення баз даних нових технологій у сфері захисту документів та сучасних способів їх підробки. Аналіз сучасних інформаційно-довідкових систем, які використовуються у сфері дослідження документів, свідчить про проблеми під час їх використання, пов’язані з обмеженим доступом до функціоналу, великих фінансових витрат на отримання ліцензій до таких програмних продуктів та низької якості їх графічних зображень і текстових матеріалів. Одними з основних вимог до інформаційних систем є отримання користувачем актуальної інформації під час роботи із застосунком у будь-який час та максимальна взаємодія мобільного застосунку із іншими зовнішніми системами професійного спрямування. Мобільний застосунок “Інформаційна система “Безпека документів” розробляється з метою усунення зазначених проблемних питань та відповідає сучасним вимогам до розробки таких продуктів. Структурно застосунок розробляється як інформаційна система, за допомогою якої за необхідності можна швидко знайти детальну інформацію щодо сучасних елементів захисту паспортних та інших документів суворої звітності, а також можливих способів їх фальсифікації. З метою спрощення процедур програмування застосунок розробляється у візуальному середовищі розробки MIT App Inventor. Мобільний застосунок структурно складається з десяти статичних та динамічних форм, які формують інтерфейс, а програмні коди створюють взаємозв’язок між елементами управління. Система надає можливість отримання інформації щодо основних видів захисту документів суворої звітності, можливих способів їх підробки, методів дослідження, а також доступу до інформаційних ресурсів виробників захищених документів та корисних посилань до сайтів національних установ та підприємств, чия діяльність пов’язана з виготовленням та перевіркою паспортних та інших документів. Створення мобільного застосунку “Інформаційна система “Безпека документів” має практичне значення. Його можна використовувати як під час підготовки та підвищення професійної майстерності у навчальних закладах Державної прикордонної служби України, так і під час безпосереднього виконання основних завдань прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, зокрема перевірки документів, огляду транспортних засобів тощо. Зміст графічних і текстових матеріалів застосунку відповідає вимогам агенції FRONTEX та прикордонних служб країн Європейського Союзу щодо підготовки фахівців з охорони державного кордону. Використання інформаційної системи у процесі вивчення професійно орієнтовних дисциплін майбу","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901070","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Юрій МАКСИМЕНКО, Віталій РУДИНСЬКИЙ, Сергій ПОПОВ, Віктор МАМІЧ, Сергій ЛИТВИНОВСЬКИЙ
Розглянуто методологічний підхід до побудови типології напрямів досліджень воєнної розвідки, яка є підґрунтям для визначення пріоритетних досліджень, розробки відповідної стратегії і плану її реалізації. З’ясовано загальне розуміння сутності типології, її теоретичного та емпіричного різновидів у аспекті об’єкта та предмета цього дослідження. Побудовано приклад емпіричної типології шляхом аналізу сучасних та доступних науково-прикладних праць, присвячених покращанню функціонування і розвитку воєнної розвідки. Аналіз цієї типології доводить, що теперішні напрями досліджень мають міждисциплінарний характер, оскільки поєднують розробки у галузях державного і військового управління; радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, протидії іноземним технічним розвідкам; розвідувально-інформаційної та інформаційно-аналітичної роботи, інформаційних технологій тощо. Наведений приклад типології є фрагментом реальних напрямів досліджень, оскільки проаналізовано доступний масив праць. Для розширення уявлення про поле досліджень запропоновано використати метод систематичного покриття науково-прикладних праць: статей, монографій, дисертацій, звітів про НДР тощо. Для посилення уявлення про поле досліджень пропонується виявити потенційно їх можливі напрями шляхом застосування теоретичної типології основних складових механізму воєнної розвідки. Такий підхід є доцільним, оскільки: об’єкт і предмет дослідження є взаємопозв’язаними; кожний напрям досліджень співвідноситься з певною складовою цього механізму в аспекті її удосконалення. Обґрунтовано підхід до побудови моделі цього механізму, яку представлено відкритою системою, що поєднує зовнішні і внутрішні складові. До останніх віднесено: основні елементи і процеси функціонування і розвитку воєнної розвідки, механізми взаємодії і координації у складі механізму управління воєнною розвідкою в державі. Порівняльний аналіз складових емпіричної і теоретичної типологій доводить, що емпірично виявлені напрями досліджень торкаються лише окремих складових цього механізму. Тобто є прогалини в полі досліджень. Уточнити типологію напрямів досліджень можна шляхом систематичного покриття міждисциплінарного масиву науково-прикладних праць, вивчення думки експертного середовища тощо.
{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОБУДОВИ ТИПОЛОГІЇ НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ВОЄННОЇ РОЗВІДКИ","authors":"Юрій МАКСИМЕНКО, Віталій РУДИНСЬКИЙ, Сергій ПОПОВ, Віктор МАМІЧ, Сергій ЛИТВИНОВСЬКИЙ","doi":"10.32453/3.v91i2.1375","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1375","url":null,"abstract":"Розглянуто методологічний підхід до побудови типології напрямів досліджень воєнної розвідки, яка є підґрунтям для визначення пріоритетних досліджень, розробки відповідної стратегії і плану її реалізації. З’ясовано загальне розуміння сутності типології, її теоретичного та емпіричного різновидів у аспекті об’єкта та предмета цього дослідження. Побудовано приклад емпіричної типології шляхом аналізу сучасних та доступних науково-прикладних праць, присвячених покращанню функціонування і розвитку воєнної розвідки. Аналіз цієї типології доводить, що теперішні напрями досліджень мають міждисциплінарний характер, оскільки поєднують розробки у галузях державного і військового управління; радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, протидії іноземним технічним розвідкам; розвідувально-інформаційної та інформаційно-аналітичної роботи, інформаційних технологій тощо. Наведений приклад типології є фрагментом реальних напрямів досліджень, оскільки проаналізовано доступний масив праць. Для розширення уявлення про поле досліджень запропоновано використати метод систематичного покриття науково-прикладних праць: статей, монографій, дисертацій, звітів про НДР тощо. Для посилення уявлення про поле досліджень пропонується виявити потенційно їх можливі напрями шляхом застосування теоретичної типології основних складових механізму воєнної розвідки. Такий підхід є доцільним, оскільки: об’єкт і предмет дослідження є взаємопозв’язаними; кожний напрям досліджень співвідноситься з певною складовою цього механізму в аспекті її удосконалення. Обґрунтовано підхід до побудови моделі цього механізму, яку представлено відкритою системою, що поєднує зовнішні і внутрішні складові. До останніх віднесено: основні елементи і процеси функціонування і розвитку воєнної розвідки, механізми взаємодії і координації у складі механізму управління воєнною розвідкою в державі. Порівняльний аналіз складових емпіричної і теоретичної типологій доводить, що емпірично виявлені напрями досліджень торкаються лише окремих складових цього механізму. Тобто є прогалини в полі досліджень. Уточнити типологію напрямів досліджень можна шляхом систематичного покриття міждисциплінарного масиву науково-прикладних праць, вивчення думки експертного середовища тощо.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901361","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України захист економічної діяльності держави на морі залишається надзвичайно актуальним завданням. Після втрати противником панування в північно-західній частині Чорного моря внаслідок успішних дій Військово-Морських Сил Збройних Сил України та часткового відновлення судноплавства для експорту агропродукції виконання ним завдання щодо перешкоджання ведення Україною економічної діяльності на морі здійснюється у формі гібридних дій. Це обумовлює необхідність застосування сил (військ) Військово-Морських Сил для виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі та, відповідно, оцінювання ефективності виконання таких завдань як в умовах воєнного стану, так і в умовах гібридних дій. Метою статті є обґрунтування показників і критерію оцінювання ефективності застосування сил (військ) Військово-Морських Сил під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі. За результатами дослідження головним показником ефективності запропоновано обрати ступінь захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) Військово-Морських Сил, а критерієм ефективності – максимальний рівень значення головного показника, який досягається обраним варіантом складу та порядком застосування сил (військ) Військово-Морських Сил відповідно до прийнятих обмежень. З урахуванням нанесення противником не лише прямих, а й опосередкованих збитків економічній діяльності держави на морі систему показників запропоновано доповнити таким частковим показником, як ступінь зниження перевізної здатності суден на шляхах їхнього руху в морській операційній зоні. Обрані показники та критерій оцінювання ефективності дозволяють здійснювати адекватне оцінювання ефективності виконання силами (військами) Військово-Морських Сил завдань захисту економічної діяльності держави на морі в наявних умовах різними способами та обрання раціональних (найкращих) з них.
{"title":"ОБҐРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ І КРИТЕРІЮ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛ (ВІЙСЬК) ВІЙСЬКОВО- МОРСЬКИХ СИЛ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ НА МОРІ","authors":"Євгеній ВДОВИЦЬКИЙ","doi":"10.32453/3.v91i2.1406","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1406","url":null,"abstract":"В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України захист економічної діяльності держави на морі залишається надзвичайно актуальним завданням. Після втрати противником панування в північно-західній частині Чорного моря внаслідок успішних дій Військово-Морських Сил Збройних Сил України та часткового відновлення судноплавства для експорту агропродукції виконання ним завдання щодо перешкоджання ведення Україною економічної діяльності на морі здійснюється у формі гібридних дій. Це обумовлює необхідність застосування сил (військ) Військово-Морських Сил для виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі та, відповідно, оцінювання ефективності виконання таких завдань як в умовах воєнного стану, так і в умовах гібридних дій. Метою статті є обґрунтування показників і критерію оцінювання ефективності застосування сил (військ) Військово-Морських Сил під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі. За результатами дослідження головним показником ефективності запропоновано обрати ступінь захищеності економічної діяльності держави на морі застосуванням сил (військ) Військово-Морських Сил, а критерієм ефективності – максимальний рівень значення головного показника, який досягається обраним варіантом складу та порядком застосування сил (військ) Військово-Морських Сил відповідно до прийнятих обмежень. З урахуванням нанесення противником не лише прямих, а й опосередкованих збитків економічній діяльності держави на морі систему показників запропоновано доповнити таким частковим показником, як ступінь зниження перевізної здатності суден на шляхах їхнього руху в морській операційній зоні. Обрані показники та критерій оцінювання ефективності дозволяють здійснювати адекватне оцінювання ефективності виконання силами (військами) Військово-Морських Сил завдань захисту економічної діяльності держави на морі в наявних умовах різними способами та обрання раціональних (найкращих) з них.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"292 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901365","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглядається методика динамічних тактико-спеціальних занять у системі комплексу тактико-спеціальних дисциплін: тактико-вогневої і тактико-спеціальної підготовки (далі – ТСП, ТВП) у професійній підготовці підрозділів швидкого реагування Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ). Окреслено пропозиції змін щодо вдосконалення професійної підготовки особового складу підрозділів швидкого реагування ДПСУ на основі аналізу результатів їх застосування у бойових діях щодо стримування агресії російської федерації до України, де особовий склад ДПСУ постійно виконує поставлені бойові завдання. Праналізовано упровадження Стратегії та Програм розвитку підрозділів швидкого реагування ДПСУ щодо їх реорганізації та переорієнтування на стандарти підрозділів спеціального призначення США та Європейського Союзу. На основі аналізу бойового досвіду застосування підрозділів швидкого реагування виявлено, що особовий склад потребує більш динамічного навчання дій у складі дрібних груп: пересування на місцевості, подолання природних і штучних перешкод, підтримка і прикриття вогнем один одного, ведення ефективного вогню на випередження у разі раптової зустрічі з противником тощо. У підсумках статті підкреслено важливість удосконалення професійної підготовки підрозділів швидкого реагування як провідного спеціального підрозділу ДПСУ у забезпеченні безпеки кордонів України. Зазначено, що успіх виконання завдань, покладених на підрозділи швидкого реагування, буде залежати від підготовленості структурних підрозділів, а для вирішення особливо небезпечних завдань необхідний високий рівень підготовленості, що дозволить реалізовувати завдання, які покладаються на них законодавством. З урахуванням цього у межах професійної підготовки до оперативно-службової і бойової діяльності запропоновано один із варіантів динамічного тактико-спеціального навчання в комплексі тактико-спеціальних дисциплін, який визначається комплексним підходом у підготовці з різних дисциплін одночасно і включає не лише вітчизняний досвід, а й міжнародний, за новими стандартами в системі безпеки, набутий в країнах ЄС та США. Підготовка особового складу підрозділів швидкого реагування ДПСУ до здійснення спеціальних заходів потребує постійного розвитку її методології, а вдосконалення організаційно-правових засад значною мірою сприятиме створенню необхідних передумов для підвищення ефективності як підготовки, так і функціонування таких підрозділів. Ця система підготовки не є остаточною та потребує постійного вдосконалення відповідно до загроз, які виникають останнім часом у світі.
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ У СИСТЕМІ КОМПЛЕКСУ ТАКТИКО- СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПІДРОЗДІЛІВ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ","authors":"Олександр ГОРБАЧОВ, Михайло ЯНКОВ, Аліна ЗАСЯДЬКО","doi":"10.32453/3.v91i2.1402","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1402","url":null,"abstract":"У статті розглядається методика динамічних тактико-спеціальних занять у системі комплексу тактико-спеціальних дисциплін: тактико-вогневої і тактико-спеціальної підготовки (далі – ТСП, ТВП) у професійній підготовці підрозділів швидкого реагування Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ). Окреслено пропозиції змін щодо вдосконалення професійної підготовки особового складу підрозділів швидкого реагування ДПСУ на основі аналізу результатів їх застосування у бойових діях щодо стримування агресії російської федерації до України, де особовий склад ДПСУ постійно виконує поставлені бойові завдання. Праналізовано упровадження Стратегії та Програм розвитку підрозділів швидкого реагування ДПСУ щодо їх реорганізації та переорієнтування на стандарти підрозділів спеціального призначення США та Європейського Союзу. На основі аналізу бойового досвіду застосування підрозділів швидкого реагування виявлено, що особовий склад потребує більш динамічного навчання дій у складі дрібних груп: пересування на місцевості, подолання природних і штучних перешкод, підтримка і прикриття вогнем один одного, ведення ефективного вогню на випередження у разі раптової зустрічі з противником тощо. У підсумках статті підкреслено важливість удосконалення професійної підготовки підрозділів швидкого реагування як провідного спеціального підрозділу ДПСУ у забезпеченні безпеки кордонів України. Зазначено, що успіх виконання завдань, покладених на підрозділи швидкого реагування, буде залежати від підготовленості структурних підрозділів, а для вирішення особливо небезпечних завдань необхідний високий рівень підготовленості, що дозволить реалізовувати завдання, які покладаються на них законодавством. З урахуванням цього у межах професійної підготовки до оперативно-службової і бойової діяльності запропоновано один із варіантів динамічного тактико-спеціального навчання в комплексі тактико-спеціальних дисциплін, який визначається комплексним підходом у підготовці з різних дисциплін одночасно і включає не лише вітчизняний досвід, а й міжнародний, за новими стандартами в системі безпеки, набутий в країнах ЄС та США. Підготовка особового складу підрозділів швидкого реагування ДПСУ до здійснення спеціальних заходів потребує постійного розвитку її методології, а вдосконалення організаційно-правових засад значною мірою сприятиме створенню необхідних передумов для підвищення ефективності як підготовки, так і функціонування таких підрозділів. Ця система підготовки не є остаточною та потребує постійного вдосконалення відповідно до загроз, які виникають останнім часом у світі.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Димитрій ТОЛСТОНОСОВ, Олексій МАНЖОС, Сергій АНДРУСЕНКО
У рамках цієї статті проводиться детальний загальний опис логістичного забезпечення держав-членів НАТО з метою дослідження засобів організації логістичних систем і процесів для досягнення оптимальної ефективності. Дослідження розглядає різні аспекти логістики, включаючи планування та керування запасами, транспортування, складське управління, інфраструктуру та технології, забезпечення якості, координацію та співпрацю між різними військовими підрозділами й оборонними структурами. Дослідження також детально розглядає стратегії, які використовуються державами-членами НАТО для досягнення ефективного логістичного забезпечення. Це можуть бути стратегії оптимізації маршрутів і транспортних систем, використання інформаційних технологій для поліпшення комунікації та координації, упровадження інноваційних методів і підходів до логістики. Окрім того, дослідження вивчає організаційні структури, які використовуються державами-членами НАТО для керування логістичними операціями. Це включає структури командування, взаємодію між різними рівнями управління, відповідальність за прийняття рішень і координацію між різними структурами. Розуміння різних організаційних моделей та їхнього впливу на логістичне забезпечення може допомогти вдосконалити системи управління логістикою в інших країнах та організаціях. Під час дослідження логістичного забезпечення держав-членів НАТО значна увага приділяється аналізу конкретних логістичних процесів і елементів, що впливають на ефективність цих процесів. Один з ключових аспектів – це планування операцій. Дослідження спрямоване на вивчення методів і стратегій планування, які використовуються державами-членами НАТО для забезпечення оптимального розподілу ресурсів, координації дій ідосягнення поставленої мети. Дослідження також звертає увагу на логістичні стратегії та інновації, які впливають на ефективність логістичного забезпечення. Аналізуються стратегії оптимізації, упровадження новітніх технологій, використання автоматизації та інших інноваційних підходів, що допомагають покращити ефективність і результативність логістичних операцій. Розуміння цих аспектів логістичного забезпечення держав-членів НАТО через аналіз надасть цінну інформацію та висновки щодо найкращих практик, стратегій та інновацій у галузі логістики. Це може стати основою для подальшого розвитку та впровадження ефективних логістичних стратегій в інших контекстах і організаціях.
{"title":"ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ НАТО","authors":"Димитрій ТОЛСТОНОСОВ, Олексій МАНЖОС, Сергій АНДРУСЕНКО","doi":"10.32453/3.v91i2.1250","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1250","url":null,"abstract":"У рамках цієї статті проводиться детальний загальний опис логістичного забезпечення держав-членів НАТО з метою дослідження засобів організації логістичних систем і процесів для досягнення оптимальної ефективності. Дослідження розглядає різні аспекти логістики, включаючи планування та керування запасами, транспортування, складське управління, інфраструктуру та технології, забезпечення якості, координацію та співпрацю між різними військовими підрозділами й оборонними структурами. Дослідження також детально розглядає стратегії, які використовуються державами-членами НАТО для досягнення ефективного логістичного забезпечення. Це можуть бути стратегії оптимізації маршрутів і транспортних систем, використання інформаційних технологій для поліпшення комунікації та координації, упровадження інноваційних методів і підходів до логістики. Окрім того, дослідження вивчає організаційні структури, які використовуються державами-членами НАТО для керування логістичними операціями. Це включає структури командування, взаємодію між різними рівнями управління, відповідальність за прийняття рішень і координацію між різними структурами. Розуміння різних організаційних моделей та їхнього впливу на логістичне забезпечення може допомогти вдосконалити системи управління логістикою в інших країнах та організаціях. Під час дослідження логістичного забезпечення держав-членів НАТО значна увага приділяється аналізу конкретних логістичних процесів і елементів, що впливають на ефективність цих процесів. Один з ключових аспектів – це планування операцій. Дослідження спрямоване на вивчення методів і стратегій планування, які використовуються державами-членами НАТО для забезпечення оптимального розподілу ресурсів, координації дій ідосягнення поставленої мети. Дослідження також звертає увагу на логістичні стратегії та інновації, які впливають на ефективність логістичного забезпечення. Аналізуються стратегії оптимізації, упровадження новітніх технологій, використання автоматизації та інших інноваційних підходів, що допомагають покращити ефективність і результативність логістичних операцій. Розуміння цих аспектів логістичного забезпечення держав-членів НАТО через аналіз надасть цінну інформацію та висновки щодо найкращих практик, стратегій та інновацій у галузі логістики. Це може стати основою для подальшого розвитку та впровадження ефективних логістичних стратегій в інших контекстах і організаціях.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901215","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Успішність здійснення складних процесів, що реалізуються в органах охорони державного кордону, пов’язана з високою невизначеністю і ризиком, оскільки момент прийняття рішення та отримання результату відстрочені в часі, а реалізація процесів пов’язана із залученням значного обсягу ресурсів. Водночас оцінка та аналіз реальних ризиків і можливостей реалізації того або іншого процесу є досить складним завданням в умовах нестабільного середовища та низької культури управління ризиками, вирішення якого пов’язане з розробкою та використанням відповідних механізмів та адаптивних інструментів. Статтю присвячено розробці структурно-логічної моделі управління ризиками і можливостями органу охорони державного кордону. Запропонована структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями в органі охорони державного кордону складається з п’яти елементів. Перший елемент моделі – “Позиціонування управління ризиками та можливостями у системі управління органу охорони державного кордону” – реалізується інтегровано у стратегічному управлінні на етапах створення та коригування системи управління ризиками та можливостями з урахуванням стану внутрішнього та зовнішнього середовища. У другому блоці – “Аналіз ризиків та можливостей на стратегічному рівні” – реалізуються аналітична та регулювальна функції системи управління ризиками та можливостями. Третій блок структурно-логічної моделі – “Ідентифікація основних ризиків та можливостей, ризикових подій та “ризик-апетиту” – дозволяє побудувати систему інструментарію управління ризиками та можливостями органу охорони державного кордону, що впроваджується. Пропонований інструментарій управління ризиками і можливостями вимагає формування алгоритму прийняття рішень на кожному з рівнів управління з урахуванням ризиків і можливостей, який є основою реалізації четвертого блоку моделі – “Реалізація управління ризиками і можливостями на всіх рівнях управління”. П’ятий блок – “Моніторинг, контроль, внесення коригувань” – оснований в аналізі відповідності стратегічних цілей управління органом охорони державного кордону та результатів роботи ризик-менеджменту. Розроблена структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями дозволяє максимально інтегрувати її в процеси, що реалізуються в органі охорони державного кордону на всіх рівнях організаційної структури управління. Модель передбачає визначення широкого набору критеріїв та елементів ризиків і можливостей для органу охорони державного кордону загалом та для його підрозділів, гнучкість при оцінці ступеня інтеграції ризик-менеджменту залежно від підрозділу, упровадження корпоративних принципів культури управління ризиками та можливостями, використання авторського інструментарію їх оцінки залежно від видів і рівня управління, що забезпечує комплексний облік специфіки процесів, які реалізуються в органі охорони державного кордону.
{"title":"СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ РИЗИКАМИ І МОЖЛИВОСТЯМИ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ","authors":"Віктор ЯКУБОВСЬКИЙ, Володимир МАЛЮГА","doi":"10.32453/3.v91i2.1357","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v91i2.1357","url":null,"abstract":"Успішність здійснення складних процесів, що реалізуються в органах охорони державного кордону, пов’язана з високою невизначеністю і ризиком, оскільки момент прийняття рішення та отримання результату відстрочені в часі, а реалізація процесів пов’язана із залученням значного обсягу ресурсів. Водночас оцінка та аналіз реальних ризиків і можливостей реалізації того або іншого процесу є досить складним завданням в умовах нестабільного середовища та низької культури управління ризиками, вирішення якого пов’язане з розробкою та використанням відповідних механізмів та адаптивних інструментів. Статтю присвячено розробці структурно-логічної моделі управління ризиками і можливостями органу охорони державного кордону. Запропонована структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями в органі охорони державного кордону складається з п’яти елементів. Перший елемент моделі – “Позиціонування управління ризиками та можливостями у системі управління органу охорони державного кордону” – реалізується інтегровано у стратегічному управлінні на етапах створення та коригування системи управління ризиками та можливостями з урахуванням стану внутрішнього та зовнішнього середовища. У другому блоці – “Аналіз ризиків та можливостей на стратегічному рівні” – реалізуються аналітична та регулювальна функції системи управління ризиками та можливостями. Третій блок структурно-логічної моделі – “Ідентифікація основних ризиків та можливостей, ризикових подій та “ризик-апетиту” – дозволяє побудувати систему інструментарію управління ризиками та можливостями органу охорони державного кордону, що впроваджується. Пропонований інструментарій управління ризиками і можливостями вимагає формування алгоритму прийняття рішень на кожному з рівнів управління з урахуванням ризиків і можливостей, який є основою реалізації четвертого блоку моделі – “Реалізація управління ризиками і можливостями на всіх рівнях управління”. П’ятий блок – “Моніторинг, контроль, внесення коригувань” – оснований в аналізі відповідності стратегічних цілей управління органом охорони державного кордону та результатів роботи ризик-менеджменту. Розроблена структурно-логічна модель управління ризиками та можливостями дозволяє максимально інтегрувати її в процеси, що реалізуються в органі охорони державного кордону на всіх рівнях організаційної структури управління. Модель передбачає визначення широкого набору критеріїв та елементів ризиків і можливостей для органу охорони державного кордону загалом та для його підрозділів, гнучкість при оцінці ступеня інтеграції ризик-менеджменту залежно від підрозділу, упровадження корпоративних принципів культури управління ризиками та можливостями, використання авторського інструментарію їх оцінки залежно від видів і рівня управління, що забезпечує комплексний облік специфіки процесів, які реалізуються в органі охорони державного кордону.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135901366","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：