ЕФЕКТИВНІСТЬ СТАТИЧНОЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІМНАСТИКИ В ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРИВАЛОЇ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕЛОМУ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ

Abstract

Мета роботи – проаналізувати вплив статичної (ізометричної) лікувальної гімнастики в процесі комплексного реабілітаційного лікування пацієнтів після тривалої іммобілізації перелому плечової кістки з урахуванням перспективності якнайшвидшого відновлення основних функцій верхньої кінцівки. Матеріали та методи. Дослідження проводили в реабілітаційному центрі на базі практичної підготовки майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів Рівненської медичної академії. До нього залучено 20 пацієнтів з переломом плечової кістки з тривалою післятравматичною іммобілізацією. Підібрано 10 пар потерпілих однієї статі, приблизно одного віку і термінів іммобілізації. Половина тестованих виконувала статичні вправи з перших днів після накладання гіпсу (основна група), а інша – лише після закінчення періоду іммобілізації (контрольна група). Проводили два тестові заміри пошкодженої руки: а) показники гоніометрії ліктьових суглобів станом на початок експерименту і через 20 днів виконання програми комплексного фізичного лікування; б) вимірювання м’язової сили кисті за допомогою кистьового динамометра в ті ж терміни. Результати дослідження. При порівнянні амплітуди рухів у ліктьовому суглобі і сили м’язів кисті пошкоджених кінцівок з’ясовано, що в пацієнтів основної групи спостерігалися переваги як у стартових позиціях для відновлення функцій ушкодженої руки, так і в процесі лікування: на початок експерименту при гоніометрії залишкові рухи в ліктьовому суглобі становили 60º (40% від норми), у контрольній – 35º (24% від норми). Через 20 днів тотожного комплексного лікування гоніометрія дала такі результати: основна група – амплітуда рухів в основній групі становила 120º (80% від норми, приріст – 40%), у контрольній – 65º (41% від норми, приріст – 20%). Динамометрія кистьовим динамометром засвідчила: м’язова сила кисті в основній групі на початок експерименту становила 27% від норми, у контрольній – 14%. Через 20 днів після впровадження програми комплексного реабілітаційного лікування (включно зі статичними вправами) показники м’язової сили кисті ушкодженої руки набули таких значень: основна група – 65% від норми (збільшення на 39%), контрольна група – 36% від норми (збільшення на 18%). Висновки. Застосування лікувальних статичних вправ починаючи з іммобілізаційного періоду значно покращують стартові позиції відновлення функцій пошкодженої руки і після 20-денного комплексного постіммобілізаційного лікування.