ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ КАПСУЛЬНОЇ МАСИ З ЕФІРНОЮ ОЛІЄЮ ЧЕБРЕЦЮ ЗВИЧАЙНОГО ПРИ РОЗРОБЦІ ТВЕРДИХ КАПСУЛ

Abstract

Вступ. Фармацевтична розробка муколітичного лікарського засобу на основі густого екстракту чебрецю повзучого (ЧП) та ефірної олії чебрецю звичайного (ЧЗ) у вигляді твердих капсул включала насамперед технологію одержання рідкого і густого екстрактів ЧП. Останні отримано за технологією, що дозволила зберегти і відтворити біологічно активні речовини трави ЧП. У попередній роботі розглянуто питання щодо підбору ексципієнтів-лідерів згідно з їх властивостями і функціональним призначенням для отримання порошкової маси з ефірною олією ЧЗ. Крім того, висвітлено основні технологічні моменти, які полягали у виборі кращих поєднань допоміжних речовин та способу введення ефірної олії ЧЗ у порошкову масу. Необхідним було також вивчення впливу кількісних факторів на властивості одержаної порошкової маси, які дозволять підібрати відповідну кількість допоміжних речовин, вивчити їх взаємодію та запропонувати оптимальний склад капсульної маси з ефірною олією ЧЗ із задовільними фармако-технологічними показниками для заповнення твердих желатинових капсул. Мета дослідження – підібрати кількість допоміжних речовин і вивчити їх вплив на якість одержаної капсульної маси на основі ефірної олії чебрецю звичайного при розробці твердих капсул. Методи дослідження. Під час дослідження використано ефірну олію чебрецю звичайного, допоміжні речовини (неусілін UFL 2 (“Fuji Chemical Industry”, Японія), просолв SMHD 90 (“JRS Pharma”, Німеччина), кальцію дигідрофосфат (“JRS Pharma, Німеччина”)), регресійний аналіз. Результати й обговорення. Вплив кількісних факторів на властивості капсульної маси вивчали методом регресійного аналу, використовуючи симетричний композиційний ротатабельний уніформ-план другого порядку. В результаті реалізовано 14 дослідів експерименту та 6 додаткових – щодо встановлення помилки експериментатора. Для одержаних порошкових мас з ефірною олією ЧЗ визначено головні фармако-технологічні показники капсульної маси, показано взаємозв’язок між ними у вигляді рівнянь регресії, які приводили до канонічного вигляду, і на основі перетворених моделей будували лінії рівного виходу. Враховуючи результати їх розміщення, було запропоновано оптимальний склад капсульної маси на основі ефірної олії ЧЗ. Висновок. Використання регресійного аналізу дозволило підібрати оптимальну кількість відібраних допоміжних речовин, а також вивчити їх вплив на якість одержаної капсульної маси на основі ефірної олії ЧЗ і запропонувати її оптимальний склад при створенні твердих капсул.