ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ДИСЛІПІДЕМІЇ ТА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ ІНГІБІТОРОМ SGLT2 – ДАПАГЛІФЛОЗИНОМ

Abstract

Вступ. В осіб з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) сумарний ризик розвитку інфаркту міокарда в найближчі 8 років становить 30 %, а смертність у них вдвічі вища, ніж у пацієнтів без метаболічних порушень. Несприятливий прогноз у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) на тлі ЦД2 асоціюється з тяжчим, ускладненим перебігом хвороби, обмеженням проведення інвазивних коронарних втручань та ін., що й визначає тактику активного вивчення ролі тригерів і факторів ризику в патогенезі даної коморбідної патології та розробці шляхів корекції цих патологічних процесів. Мета дослідження – вивчити ефективність корекції порушень ліпідограми і рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи у пацієнтів із гострим коронарним синдромом у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та високим ризиком розвитку реперфузійних ускладнень шляхом застосування інгібітора SGLT2 – дапагліфлозину. Методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз комплексного обстеження та хірургічного (черезшкірне коронарне втручання) лікування 56 хворих із ГКС у поєднанні з ЦД2. Показники ліпідограми та активність складових прооксидантно-антиоксидантної системи визначали за допомогою спектрофо­тометричних методів, оптичну густину вимірювали на спектрофотометрі “Biomat 5” (Велика Британія). Результати й обговорення. З метою корекції ліпідограми і прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в перед- та післяопераційний періоди призначали дапагліфлозин у дозі 10 мг/добу, що дало можливість компенсувати гіперглікемію і стабілізувати активність прооксидантно-антиоксидантної системи на момент проведення операційного втручання, попередити розвиток реперфузійних ускладнень після черезшкірного коронарного втручання, стабілізувати клінічний стан коморбідних пацієнтів у післяопераційний період за рахунок зменшення частоти порушень ритму і провідності на 41,2 % та проявів гострої серцевої недостатності на 55,9 %. Зокрема, в пери- та післяопераційний періоди суттєво знизилась активність вільнорадикального окиснення ліпідів, про що свідчили зменшення в 1,3 раза (р<0,05) вмісту активних продуктів тіобарбітурової кислоти у сироватці крові та одночасне відновлення функціонування ензимних антиоксидантних систем організму, зниження в 1,5 раза (р<0,05) ступеня блокування активності супероксиддисмутази при зростанні активності каталази і церулоплазміну. Висновки. Застосування дапагліфлозину в перед- та післяопераційний періоди у хворих із ГКС у поєднанні з ЦД 2 типу з високим операційним ризиком сприяє нормалізації ліпідного обміну і достовірному зниженню активності вільнорадикального окиснення ліпідів з відновленням функціонування ензимних антиоксидантних систем організму, що дає можливість зменшити частоту порушень ритму і провідності на 41,2 % та проявів гострої серцевої недостатності на 55,9 %.