{"title":"Social structure and political preferences of dwellers in Nadzbruchchia region in late 1940s (the study of the village of Piatnychany))","authors":"Anatolii Skrypnyk","doi":"10.32626/2309-2254.2022-35.233-246","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – показати політику і ставлення більшовицького ре- жиму до селян наприкінці 40-х рр., зокрема, його репресивний характер у тодішній при- кордонній смузі. Через звітну документацію представників центрального апарату КП(б) У відобразити важку економічну ситуацію мешканців району, реальний низький авто- ритет радянської влади серед населення, а також спроби патріотів протидіяти ста- лінській тоталітарній системі у вигляді допомоги чи прихильності до визвольного руху ОУН. Методологія дослідження. Об’єктивне відображення та аналіз проблеми здійсне- но з використанням сучасного науково-методологічного інструментарію. Принцип іс- торизму забезпечив хронологічну реконструкцію подій в їх історичних взаємозв’язках. Залучення перевіреної інформації допомогло уникнути однобічного трактування ідео- логічних аспектів та спрощеного бачення досліджуваної теми. Принцип дос товірності уможливив відтворення реальних подій без фальсифікацій, завдяки чому показано нові елементи історії визвольного руху на Поділлі й становище українського селянства у по- воєнний період. Використано спеціальні нау кові методи. Зокрема, метод систематиза- ції допоміг упорядкувати інформацію, подати матеріал у логічній послідовності, ґрун- товно витлумачити події та явища. За структурно-системним методом окреслено об’єкт дослідження й проаналізовано його в межах раціонального пізнання, без тенден- ційної інтерпретації емпіричного матеріалу. Історико-генетичний метод сприяв послі- довному розкриттю соціально-політичних змін, які відбувалися у селах Надзбруччя впро- довж 40-х рр. ХХ ст., відображенню загальних настроїв й прагнення населення, став- лення окремих осіб до радянської влади та її політики, ідеології та збройної боротьби ОУН-УПА на Поділлі. Наукова новизна закладена у відображенні маловідомих фактів з повсякденного життя колгоспників сіл Надзбруччя, статистичних відомостей про со- ціальний склад населення, особистої долі окремих людей. Висновки. З моменту відкрит- тя та розсекречення архівів радянських спецслужб на території України з’явилася мож- ливість здійс нити об’єктивний історичний аналіз соціально-політичних реалій, світо- гляду й уподобань мешканців сільської місцевості, зокрема, точніше окреслити соціаль- ну структуру, настрої колгоспників, їх ставлення до радянського режиму й націоналіс- тичного підпілля, визначити способи, методи і стиль управління керівників колгоспів і районних чиновників. Стало можливим представити широкому загалу, як представни- ки каральних органів та апарату ЦК УРСР ставились до партпрацівників на місцях й оцінювали ефективність їхньої роботи.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-35.233-246","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – показати політику і ставлення більшовицького ре- жиму до селян наприкінці 40-х рр., зокрема, його репресивний характер у тодішній при- кордонній смузі. Через звітну документацію представників центрального апарату КП(б) У відобразити важку економічну ситуацію мешканців району, реальний низький авто- ритет радянської влади серед населення, а також спроби патріотів протидіяти ста- лінській тоталітарній системі у вигляді допомоги чи прихильності до визвольного руху ОУН. Методологія дослідження. Об’єктивне відображення та аналіз проблеми здійсне- но з використанням сучасного науково-методологічного інструментарію. Принцип іс- торизму забезпечив хронологічну реконструкцію подій в їх історичних взаємозв’язках. Залучення перевіреної інформації допомогло уникнути однобічного трактування ідео- логічних аспектів та спрощеного бачення досліджуваної теми. Принцип дос товірності уможливив відтворення реальних подій без фальсифікацій, завдяки чому показано нові елементи історії визвольного руху на Поділлі й становище українського селянства у по- воєнний період. Використано спеціальні нау кові методи. Зокрема, метод систематиза- ції допоміг упорядкувати інформацію, подати матеріал у логічній послідовності, ґрун- товно витлумачити події та явища. За структурно-системним методом окреслено об’єкт дослідження й проаналізовано його в межах раціонального пізнання, без тенден- ційної інтерпретації емпіричного матеріалу. Історико-генетичний метод сприяв послі- довному розкриттю соціально-політичних змін, які відбувалися у селах Надзбруччя впро- довж 40-х рр. ХХ ст., відображенню загальних настроїв й прагнення населення, став- лення окремих осіб до радянської влади та її політики, ідеології та збройної боротьби ОУН-УПА на Поділлі. Наукова новизна закладена у відображенні маловідомих фактів з повсякденного життя колгоспників сіл Надзбруччя, статистичних відомостей про со- ціальний склад населення, особистої долі окремих людей. Висновки. З моменту відкрит- тя та розсекречення архівів радянських спецслужб на території України з’явилася мож- ливість здійс нити об’єктивний історичний аналіз соціально-політичних реалій, світо- гляду й уподобань мешканців сільської місцевості, зокрема, точніше окреслити соціаль- ну структуру, настрої колгоспників, їх ставлення до радянського режиму й націоналіс- тичного підпілля, визначити способи, методи і стиль управління керівників колгоспів і районних чиновників. Стало можливим представити широкому загалу, як представни- ки каральних органів та апарату ЦК УРСР ставились до партпрацівників на місцях й оцінювали ефективність їхньої роботи.