{"title":"The “Istanbul platform” of the unr in the 20s-30s of the 20th century: a prosopographic portrait","authors":"Larysa Pidhirna","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.210-226","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – дослідити та проаналізувати колективний, про- сопографічний портрет представників Стамбульської платформи, як української ін- ституції, що в контексті 20-30-х рр. ХХ ст., окрім дипломатичного репрезентуван- ня української нації, виконувала роль нелегальної резидентури уряду УНР в екзилі на Близькому Сході. Методологія дослідження. Застосовано принципи історизму, сис- темності, критичності. У числі конкретно-наукових методів, щоб створити колек- тивний портрет представників Стамбульської платформи, з’ясувати рівень їх на- ціональної свідомості, мотивації, що рухала ними, проаналізувати їхні політич- ні погляди та готовність до участі в розвідувальній роботі застосовано історико- порівняльний метод, який дозволяє співставити результати дослідження і визначи- ти спільні та відмінні риси активу Стамбульської платформи та вже згадуваний ме- тод просопографії. Важлива методологічна роль належить загальнонауковому мето- ду дослідження, методам аналізу, аналогії, синтезу та систематизації. Наукова но- визна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській історіографії проведене наукове дослідження дає можливість системно проаналізувати колектив- ний просопографічний портрет членів Стамбульської платформи, а також значен- ня їх діяльності у контексті діяльності інших розвідпунктів і закордонних представ- ництв уряду УНР в екзилі. Висновки. Стаття представляє собою дослідження колек- тивного просопографічного портрету членів Стамбульської платформи – нелегальної української інституції 20-30 рр. ХХ ст. у Туреччині. Авторка аналізує соціальні, релі- гійні, моральні характеристики, політичні настрої, сімейний стан, розглядає харак- терні ментальні прояви та сутність членів Стамбульської платформи, їх інтегра- цію у життя громади Стамбула. Доводить, що представники цієї української інсти- туції представляли собою окрему соціальну цілісність, яку поєднувала спільна націо- нальна ідентичність та боротьба за державність української нації, що у контексті українсь кого державотворення була вкрай значущою.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.210-226","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – дослідити та проаналізувати колективний, про- сопографічний портрет представників Стамбульської платформи, як української ін- ституції, що в контексті 20-30-х рр. ХХ ст., окрім дипломатичного репрезентуван- ня української нації, виконувала роль нелегальної резидентури уряду УНР в екзилі на Близькому Сході. Методологія дослідження. Застосовано принципи історизму, сис- темності, критичності. У числі конкретно-наукових методів, щоб створити колек- тивний портрет представників Стамбульської платформи, з’ясувати рівень їх на- ціональної свідомості, мотивації, що рухала ними, проаналізувати їхні політич- ні погляди та готовність до участі в розвідувальній роботі застосовано історико- порівняльний метод, який дозволяє співставити результати дослідження і визначи- ти спільні та відмінні риси активу Стамбульської платформи та вже згадуваний ме- тод просопографії. Важлива методологічна роль належить загальнонауковому мето- ду дослідження, методам аналізу, аналогії, синтезу та систематизації. Наукова но- визна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській історіографії проведене наукове дослідження дає можливість системно проаналізувати колектив- ний просопографічний портрет членів Стамбульської платформи, а також значен- ня їх діяльності у контексті діяльності інших розвідпунктів і закордонних представ- ництв уряду УНР в екзилі. Висновки. Стаття представляє собою дослідження колек- тивного просопографічного портрету членів Стамбульської платформи – нелегальної української інституції 20-30 рр. ХХ ст. у Туреччині. Авторка аналізує соціальні, релі- гійні, моральні характеристики, політичні настрої, сімейний стан, розглядає харак- терні ментальні прояви та сутність членів Стамбульської платформи, їх інтегра- цію у життя громади Стамбула. Доводить, що представники цієї української інсти- туції представляли собою окрему соціальну цілісність, яку поєднувала спільна націо- нальна ідентичність та боротьба за державність української нації, що у контексті українсь кого державотворення була вкрай значущою.