{"title":"Soviet Trade unions and labor discipline in the political tasks of the khrushchev thaw","authors":"V. Dokashenko","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.226-247","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою дослідження є визначення складників політичного впливу про- фесійних спілок на стан дисципліни праці, а також виявлення латентного потенціалу масової організації у створенні сприятливих умов її формування. З огляду на зазначе- не, дослідження здійснюється в параметрах політичної історії. Його методологічною основою є загальноісторичні принципи досліджень, конкретизовані елементами тео- рії соціально-трудових відносин, які охоплюють систему зв’язків трьох його основних суб’єктів: робочої сили, власника засобів виробництва та держави. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії розкривається механізм реалі- зації політичних завдань діяльності наймасовішої організації трудящих, спрямованих на підвищення рівня трудової дисципліни серед робітничого загалу. Робочою гіпоте- зою наукового пошуку є теза про те, що сам факт силового запровадження державної форми власності на засоби виробництва не може бути гарантією дотримання належ- ного рівня дисципліни праці. Останнє, відповідно до настанов нової влади, вимагало утримання розгалуженої мережі профспілкової бюрократії, яка комплексом економіч- них та позаекономічних засобів, власне, й забезпечувала дисципліну, хоча б наближену до необхідного рівня. Висновки. Проведений аналіз дозволив зробити декілька прикін- цевих висновків. По-перше, в період, що досліджується, була зроблена спроба змістити центр тяжіння в регулюванні дисципліни праці з жорстких державних форм на більш ліберальні, засновані на громадських засадах. По-друге, в постсталінський період масо- ва громадська організація залишила вмонтованою в систему соціального страхуван- ня формулу безперервного стажу, що дозволяло створити латентні, однак ефективні позаекономічні важелі впливу на формування дисципліни. По-третє, професійні спілки в епоху «відлиги» легко перехопили партійну ідею лібералізації спілкової роботи, зали- шивши при цьому незмінною свою політичну сутність, яка наочно засвідчує проблема трудової дисципліни в середині 50-х – 60-х рр. минулого століття.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.226-247","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою дослідження є визначення складників політичного впливу про- фесійних спілок на стан дисципліни праці, а також виявлення латентного потенціалу масової організації у створенні сприятливих умов її формування. З огляду на зазначе- не, дослідження здійснюється в параметрах політичної історії. Його методологічною основою є загальноісторичні принципи досліджень, конкретизовані елементами тео- рії соціально-трудових відносин, які охоплюють систему зв’язків трьох його основних суб’єктів: робочої сили, власника засобів виробництва та держави. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії розкривається механізм реалі- зації політичних завдань діяльності наймасовішої організації трудящих, спрямованих на підвищення рівня трудової дисципліни серед робітничого загалу. Робочою гіпоте- зою наукового пошуку є теза про те, що сам факт силового запровадження державної форми власності на засоби виробництва не може бути гарантією дотримання належ- ного рівня дисципліни праці. Останнє, відповідно до настанов нової влади, вимагало утримання розгалуженої мережі профспілкової бюрократії, яка комплексом економіч- них та позаекономічних засобів, власне, й забезпечувала дисципліну, хоча б наближену до необхідного рівня. Висновки. Проведений аналіз дозволив зробити декілька прикін- цевих висновків. По-перше, в період, що досліджується, була зроблена спроба змістити центр тяжіння в регулюванні дисципліни праці з жорстких державних форм на більш ліберальні, засновані на громадських засадах. По-друге, в постсталінський період масо- ва громадська організація залишила вмонтованою в систему соціального страхуван- ня формулу безперервного стажу, що дозволяло створити латентні, однак ефективні позаекономічні важелі впливу на формування дисципліни. По-третє, професійні спілки в епоху «відлиги» легко перехопили партійну ідею лібералізації спілкової роботи, зали- шивши при цьому незмінною свою політичну сутність, яка наочно засвідчує проблема трудової дисципліни в середині 50-х – 60-х рр. минулого століття.