{"title":"Types of the Holodomor oral history sources in Ukrainian press of interwar period","authors":"T. Boriak","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.48-61","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи – виокремити групи усноісторичних джерел про Голодомор, оприлюднених у західноукраїнській пресі міжвоєнного періоду, та окреслити їхню спе- цифіку. Методологія дослідження базується на використанні сукупності загальнонау- кових принципів (історизму, об’єктивності, системності) та спеціальних історичних методів (структурно-функціонального, порівняльного, проблемно-хронологічного; істо- ричного джерелознавства). Наукова новизна. Охарактеризовано роль усноісторичних джерел, опублікованих у пресі Західної України та їхні особливості (відсутність чітких хронологічних рамок, запізнення у друці, варіативність шляху від наративу до опубліко- ваного джерела, появу таких джерел у 1933 р. і то нальність їхнього змісту, відмінні від публікацій попередніх років). Висновки. Автор ка виділяє чотири групи усноісторичних джерел про Голодомор 1932-1933 р., представлених у західноукраїнській пресі: 1) наратив очевидців, зафіксований у листах; 2) прямі оповіді, перекази біженців та інших респон- дентів; 3) передруки повідомлень преси; 4) звернення, комунікати тощо про організацію акцій протесту і допомогових акцій, адресованих українській та міжнародній спільноті (умовне джерело). Зафіксовано відомості про ініціювання усноісторичних проєктів зі збо- ру усної історії уже у 1933 р. Констатовано оцінювання сучасниками Голодомору 1932- 1933 рр. як такого, що вирізнявся із загальносоюзної ситуації голодування. Викладений матеріал є ще одним переконливим доказом на користь спростування тези про те, що голод нібито вигаданий українськими емігрантами у 1980-х рр.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"229 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.48-61","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета роботи – виокремити групи усноісторичних джерел про Голодомор, оприлюднених у західноукраїнській пресі міжвоєнного періоду, та окреслити їхню спе- цифіку. Методологія дослідження базується на використанні сукупності загальнонау- кових принципів (історизму, об’єктивності, системності) та спеціальних історичних методів (структурно-функціонального, порівняльного, проблемно-хронологічного; істо- ричного джерелознавства). Наукова новизна. Охарактеризовано роль усноісторичних джерел, опублікованих у пресі Західної України та їхні особливості (відсутність чітких хронологічних рамок, запізнення у друці, варіативність шляху від наративу до опубліко- ваного джерела, появу таких джерел у 1933 р. і то нальність їхнього змісту, відмінні від публікацій попередніх років). Висновки. Автор ка виділяє чотири групи усноісторичних джерел про Голодомор 1932-1933 р., представлених у західноукраїнській пресі: 1) наратив очевидців, зафіксований у листах; 2) прямі оповіді, перекази біженців та інших респон- дентів; 3) передруки повідомлень преси; 4) звернення, комунікати тощо про організацію акцій протесту і допомогових акцій, адресованих українській та міжнародній спільноті (умовне джерело). Зафіксовано відомості про ініціювання усноісторичних проєктів зі збо- ру усної історії уже у 1933 р. Констатовано оцінювання сучасниками Голодомору 1932- 1933 рр. як такого, що вирізнявся із загальносоюзної ситуації голодування. Викладений матеріал є ще одним переконливим доказом на користь спростування тези про те, що голод нібито вигаданий українськими емігрантами у 1980-х рр.