The Podilsk provincial commissioner in the revolutionary era (march-november 1917): the emergence and formation of the institution of power

Abstract

Мета дослідження – дослідити становлення інституту комісара у прифронтовій Подільській губернії в період, коли він підпорядковувався структу- рам Тимчасового уряду. При цьому ми не розглядатимемо усіх аспектів цієї пробле- матики, а спробуємо зосередитися лише на тих питаннях, які безпосередньо або опо- середковано впливали на призначення комісарів та затвердження його заступників. Методологія дослідження базується на принципах історизму та об’єктивності, що дозволило розкрити предмет дослідження у просторі та часі. Автор послугову- вався також проблемно-хронологічним, структурним та аналітико-синтетичним методами. Наукова новизна. Вперше в історіографії зроблено спробу на системно- му рівні проаналізувати регіональну специфіку становлення та розвитку інститу- ту Подільського губернського комісара впродовж березня-листопада 1917 р. Висновки. Лютнева революція 1917 р. у Росії зумовила докорінні зміни в системі організації місце- вого управління. На зміну губернаторам був запроваджений інститут губернських та повітових комісарів. Досвід Поділля засвідчує, що передача влади відбулася без знач них ексцесів, у відповідності до тих настанов, які надсилались на місця Тимчасовим уря- дом. Однак становлення регіональної виконавчої структури відбувалося у непрос тих умовах. Спочатку ініціативою володіли представники губернського земства, яким вдалося на надзвичайному зібранні гласних, поповненого демократичними елемента- ми, добитися підтримки їхнього представника П. Александрова. Губернський комісар не відзначився згортанням демократичних процесів у губернії, забезпечивши відкри- ті процедури щодо організації першого засідання Подільської ради громадських організацій. Непорозуміння між українцями на цьому етапі розвитку революційного руху не дозволило поставити свого представника на чолі виконавчої вертикалі в регіоні. Зробивши певні висновки, на другому засіданні Ради українська група спромоглася до- битися обрання М. Стаховського. Однак через зволікання останнього та непоква- пливість Тимчасового уряду він вступив на посаду губернського комісара лише 10 ве- ресня 1917 р. Після більшовицького перевороту у Петрограді М. Стаховський подав у відставку, залишивши виконувати обов’язки у дуже непростий період Г. Степуру. В листопаді 1917 р. місцева виконавча влада перейшла у цілковите підпорядкування Генерального секретаріату внутрішніх справ.