{"title":"Genesis of ethnic studies on the materials of the journal «Osnova»: research directions and methodology","authors":"Armen Tonoian","doi":"10.32626/2309-2254.2022-36.9-22","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою дослідження є аналіз народознавчих публікацій часопису «Ос- нова» в рамках побудови культурної легітимації українського народу, відтворення та оцінка методологічних підходів авторів журналу. Методологія статті базується на принципах історизму, об’єктивності та системного підходу. При цьому було застосо- вано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), так і спеціально-наукові (історичні) методи дослідження (порівняльно-історичний, хронологічний, ретроспек- тивний, а також метод класифікації). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що народознавчі матеріали журналу «Основа» вперше виокремлюються із великого кола публікацій часопису та розглядаються як комплексна система по розбудові україністи- ки початку другої половини XIX століття. Висновки. Відібрано і наведено характерис- тику найбільш знакових українознавчих публікацій журналу. Доведено, що народознав- чі публікації з наукової точки зору мали неоднозначний характер. З одного боку, час- тина матеріалів була вибудована на інтуїтивних висновках, які особливо простежу- ються в роботах, що висвітлюють період Давньої Русі. З іншого боку, відзначено ши- рокий масштаб цих публікацій, частина з яких є актуальною і для сучасних дослідни- ків з питань побуту окремих етнічних груп, розселення українців за межами етнічної України. Виявлено ознаки методологічної трансформації у підходах до вивчення мину- лого. Авторами П. Шохіним і В. Коховським був залучений прототип сучасного усноісторичного дослідження для відтворення подій на основі спогадів очевидців. У стат- тях М. Костомарова, П. Куліша і М. Сухомли нова доведено використання методики за образом культурної антропології, що відповідало як тодішньому західноєвропейсько- му, рівню наукового пізнання, так і сучасним теоретико-методологічним підходам. Наголошено на особливій ролі М. Костомарова як головного теоретика часопису, рівень наукових робіт якого був передовим у вітчизняній історіографії цього етапу.","PeriodicalId":33265,"journal":{"name":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","volume":"72 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi suchasnoyi psikhologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.9-22","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою дослідження є аналіз народознавчих публікацій часопису «Ос- нова» в рамках побудови культурної легітимації українського народу, відтворення та оцінка методологічних підходів авторів журналу. Методологія статті базується на принципах історизму, об’єктивності та системного підходу. При цьому було застосо- вано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), так і спеціально-наукові (історичні) методи дослідження (порівняльно-історичний, хронологічний, ретроспек- тивний, а також метод класифікації). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що народознавчі матеріали журналу «Основа» вперше виокремлюються із великого кола публікацій часопису та розглядаються як комплексна система по розбудові україністи- ки початку другої половини XIX століття. Висновки. Відібрано і наведено характерис- тику найбільш знакових українознавчих публікацій журналу. Доведено, що народознав- чі публікації з наукової точки зору мали неоднозначний характер. З одного боку, час- тина матеріалів була вибудована на інтуїтивних висновках, які особливо простежу- ються в роботах, що висвітлюють період Давньої Русі. З іншого боку, відзначено ши- рокий масштаб цих публікацій, частина з яких є актуальною і для сучасних дослідни- ків з питань побуту окремих етнічних груп, розселення українців за межами етнічної України. Виявлено ознаки методологічної трансформації у підходах до вивчення мину- лого. Авторами П. Шохіним і В. Коховським був залучений прототип сучасного усноісторичного дослідження для відтворення подій на основі спогадів очевидців. У стат- тях М. Костомарова, П. Куліша і М. Сухомли нова доведено використання методики за образом культурної антропології, що відповідало як тодішньому західноєвропейсько- му, рівню наукового пізнання, так і сучасним теоретико-методологічним підходам. Наголошено на особливій ролі М. Костомарова як головного теоретика часопису, рівень наукових робіт якого був передовим у вітчизняній історіографії цього етапу.