Ukrainian Armed formations and communities of the towns of the government of Podillia in the days of the UNR Directorate: a complex of contradictory interactions

Abstract

Мета статті – на основі опрацьованих історичних джерел, здобут- ків історіографії комплексно з’ясувати неоднозначні взаємини між Дієвою Армією Директорії УНР, Українською Галицькою армією (УГА) і найбільш чисельними грома- дами містечок Подільської губернії, – української та єврейської, в умовах кровопро- литної боротьби за національну державність. Методологічною основою досліджен- ня є принципи історизму, всебічності, об’єктивності, багатофакторності, систем- ності. Важливою складовою методології стало застосування різних методів аналізу матеріалу – історичного, проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико- типологічного. Наукова новизна публікації полягає у тому, що системно висвітле- но важливі напрямки співпраці армії УНР і жителів подільських містечок у ході про- ведення мобілізаційних кампаній, організації матеріальної та моральної підтримки українських вояків. Висновки. Взаємини між Дієвою Армією, УГА, з одного боку, і на- ціональними громадами містечок Подільської губернії у добу Директорії УНР, з іншого, були неоднозначними. По-перше, містечкові жителі, переважно українці, були зде- більшого об’єктом і в меншій мірі – суб’єктом мобілізаційних заходів української вла- ди, поповнюючи військові формування, брали посильну участь у захисті державних ін- тересів УНР, надавали відчутну матеріальну підтримку армії УНР (допомагали білиз- ною, одягом, взуттям, продуктами харчування), у багатьох випадках підтримували Дієву Армію, коли вона вела наступальні чи оборонні бойові дії проти Червоної армії. У меншій мірі це стосувалося УГА. По-друге,, у низці містечкових населених пунктів мали місце факти, які перешкоджали нормальній співпраці громад і українських час- тин. Йдеться про незаконні військові реквізиції, контрибуції, грабунки, втручання в роботу органів місцевого самоврядування тощо. Такі дії, природно, викликали невдово- лення містечкових громад, які реагували відповідно. Вони нападали на українських ко- заків, застосовували до них фізичне насилля, інколи й вбивали, відмовлялися надавати підводи для військових потреб, хліб, ігнорували мобілізації. Трап лялися конфлікти між єврейськими громадами й українськими військовими, які завершувалися ганебними по- громами, що негативно позначалося на підтримці УНР.