{"title":"提高学生自主学习的效率是高等教育面临的一个问题","authors":"O. Horbatiuk, S. Polishchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-7-17","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні матеріалу, контролі знань, направляючи студентів на її вирішення. Встановлено, що самостійна робота студента набуває важливого значення при дистанційному навчанні. Наголошено, що позитивний ефект від самостійного вивчення матеріалу при дистанційному навчанні можливий лише тоді, коли студент зацікавлений, вмотивований і високоорганізований. Зазначено, що добре зарекомендували себе у дистанційних умовах навчання такі види самостійної роботи студентів: підготовка доповідей на заняття, що проводились у формі веб-конференцій, самостійне формування навчальних матеріалів за окремими темами, що вивчаються в рамках дисципліни (наприклад, підбір цікавих завдань, їх оформлення).","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Improving the efficiency of students’ independent work as a problem of higher education\",\"authors\":\"O. Horbatiuk, S. Polishchuk\",\"doi\":\"10.32626/2309-9763.2021-31-7-17\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні матеріалу, контролі знань, направляючи студентів на її вирішення. Встановлено, що самостійна робота студента набуває важливого значення при дистанційному навчанні. Наголошено, що позитивний ефект від самостійного вивчення матеріалу при дистанційному навчанні можливий лише тоді, коли студент зацікавлений, вмотивований і високоорганізований. Зазначено, що добре зарекомендували себе у дистанційних умовах навчання такі види самостійної роботи студентів: підготовка доповідей на заняття, що проводились у формі веб-конференцій, самостійне формування навчальних матеріалів за окремими темами, що вивчаються в рамках дисципліни (наприклад, підбір цікавих завдань, їх оформлення).\",\"PeriodicalId\":127142,\"journal\":{\"name\":\"Pedagogical Education:Theory and Practice\",\"volume\":\"57 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-01-10\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Pedagogical Education:Theory and Practice\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-7-17\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Education:Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-7-17","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Improving the efficiency of students’ independent work as a problem of higher education
Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні матеріалу, контролі знань, направляючи студентів на її вирішення. Встановлено, що самостійна робота студента набуває важливого значення при дистанційному навчанні. Наголошено, що позитивний ефект від самостійного вивчення матеріалу при дистанційному навчанні можливий лише тоді, коли студент зацікавлений, вмотивований і високоорганізований. Зазначено, що добре зарекомендували себе у дистанційних умовах навчання такі види самостійної роботи студентів: підготовка доповідей на заняття, що проводились у формі веб-конференцій, самостійне формування навчальних матеріалів за окремими темами, що вивчаються в рамках дисципліни (наприклад, підбір цікавих завдань, їх оформлення).