Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-156-175
L. Moskovchuk
{"title":"Pedagogical conditions of formation of ethnocultural competence of primary education pupils","authors":"L. Moskovchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-156-175","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-156-175","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116264052","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-296-307
Yuriy Ryzhkov
На основі проведеного дослідження практичної підготовки майбутніх бакалаврів суднових механіків з освітньої компоненти «Радіообладнання та радіозв’язок» на тренажерному устаткуванні, автор статті вказує на важливість впровадження в освітній процес підготовки сучасних методів навчання та методичного забезпечення, що має прикладну спрямованість і надає можливості курсантам отримати на тренажерному обладнанні професійний та фаховий досвід, для прийняття оптимальних дій при виконанні конкретного завдання з певної суднової ситуації. Значення методичного забезпечення для відпрацювання практичних навичок та формування професіоналізму курсантів на тренажерному обладнанні доведено на високому науково-педагогічному рівні. Звертається увага на актуальність дослідження тому, що поставлені завдання для курсантів занадто складні через їх недостатній досвід роботи з радіообладнанням, яку вони не можуть оперативно опанувати, а це є складовою їх невпевненості у своїх діях. Крім цього, слід зазначити, що курсант не має уяви, як працює система радіозв’язку на тренажерному устаткуванні. Ключовою проблемою статті є довести ефективність використання тренажерного устаткування із застосуванням в освітньому процесі сучасних методів навчання та методичного забезпечення, що надають можливість більш якісно підходити до вивчення системи зв’язку при організації служби на суднах, своєчасного інформування старшого механіка та екіпажу про очікувані результати роботи і їх впливу на експлуатацію судна, враховуючи особливі зауваження та ввідні дії викладача. Дуже важливим моментом є те, що автор статті обґрунтовує поступову адаптацію курсанта до технічної системи тренажера на кожному з етапів підготовки, при якій спільна робота курсанта та викладача у процесі передачі інформації дозволяє визначити єдиний підхід до методичної системи у комплексі з тренажерним устаткуванням, у центрі якої знаходиться людина, яка виконує свої обов’язки за допомогою технічних засобів Особлива увага надається забезпеченню надійності і якості виконання професійних дій у розгляді методичного забезпечення, включаючи всю організаційну схему не лише суднової команди, а навіть берегового персоналу, причому обидві організаційні схеми розглядаються у комплексі, а підхід до безпеки робіт формується на рівні компанії морських перевезень. Важливим моментом є те, що автор статті зазначає про необхідність прогнозування виникнення динамічних аспектів роботи екіпажу, що забезпечують як позитивний, так і негативний вплив на ефективність впровадження сучасного методичного забезпечення, яке включає можливість інтерактивного залучення кількох осіб до вирішення завдань проблемної ситуації, чим значно знижує ризик помилкових дій окремого оператора, а також бути підготовленим до роботи у не стандартних ситуаціях. У наданій роботі підкреслюється важливість чіткої організації спільній роботи операторів, під час якої вони опрацьовують наявну інформацію, оцінюють її, а також контролюють чіткість професійних дій команди. Автор ко
{"title":"Modern methods of studying radio technical disciplines by future marine engineers on virtual simulators","authors":"Yuriy Ryzhkov","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-296-307","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-296-307","url":null,"abstract":"На основі проведеного дослідження практичної підготовки майбутніх бакалаврів суднових механіків з освітньої компоненти «Радіообладнання та радіозв’язок» на тренажерному устаткуванні, автор статті вказує на важливість впровадження в освітній процес підготовки сучасних методів навчання та методичного забезпечення, що має прикладну спрямованість і надає можливості курсантам отримати на тренажерному обладнанні професійний та фаховий досвід, для прийняття оптимальних дій при виконанні конкретного завдання з певної суднової ситуації. Значення методичного забезпечення для відпрацювання практичних навичок та формування професіоналізму курсантів на тренажерному обладнанні доведено на високому науково-педагогічному рівні. Звертається увага на актуальність дослідження тому, що поставлені завдання для курсантів занадто складні через їх недостатній досвід роботи з радіообладнанням, яку вони не можуть оперативно опанувати, а це є складовою їх невпевненості у своїх діях. Крім цього, слід зазначити, що курсант не має уяви, як працює система радіозв’язку на тренажерному устаткуванні. Ключовою проблемою статті є довести ефективність використання тренажерного устаткування із застосуванням в освітньому процесі сучасних методів навчання та методичного забезпечення, що надають можливість більш якісно підходити до вивчення системи зв’язку при організації служби на суднах, своєчасного інформування старшого механіка та екіпажу про очікувані результати роботи і їх впливу на експлуатацію судна, враховуючи особливі зауваження та ввідні дії викладача. Дуже важливим моментом є те, що автор статті обґрунтовує поступову адаптацію курсанта до технічної системи тренажера на кожному з етапів підготовки, при якій спільна робота курсанта та викладача у процесі передачі інформації дозволяє визначити єдиний підхід до методичної системи у комплексі з тренажерним устаткуванням, у центрі якої знаходиться людина, яка виконує свої обов’язки за допомогою технічних засобів Особлива увага надається забезпеченню надійності і якості виконання професійних дій у розгляді методичного забезпечення, включаючи всю організаційну схему не лише суднової команди, а навіть берегового персоналу, причому обидві організаційні схеми розглядаються у комплексі, а підхід до безпеки робіт формується на рівні компанії морських перевезень. Важливим моментом є те, що автор статті зазначає про необхідність прогнозування виникнення динамічних аспектів роботи екіпажу, що забезпечують як позитивний, так і негативний вплив на ефективність впровадження сучасного методичного забезпечення, яке включає можливість інтерактивного залучення кількох осіб до вирішення завдань проблемної ситуації, чим значно знижує ризик помилкових дій окремого оператора, а також бути підготовленим до роботи у не стандартних ситуаціях. У наданій роботі підкреслюється важливість чіткої організації спільній роботи операторів, під час якої вони опрацьовують наявну інформацію, оцінюють її, а також контролюють чіткість професійних дій команди. Автор ко","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132230687","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-176-187
N. Tretiak, Olesia Martina, Mariana Hordiichuk
У статті проаналізовано зміст формування комунікативної компетентності молодших школярів на основі смислового сприйняття художнього твору; опрацьовано останні дослідження та публікації; визначено мету, завдання та методи дослідження; розглянуто сутність комунікативної компетентності особистості молодшого школяра. Описано терміни «текст» і «твір», розрізнення яких не завжди є належно усвідомленим. Визначено, що комунікативна компетентність молодших школярів є інтеґрованою якістю особистості, що виявляється у здатності формувати мотиваційно-ціннісну основу спілкування; оволодівати й застосовувати мовні знання, уміння й навички; встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми, використовуючи різні способи взаємодії. Мовленнєвий і літературний розвиток – це компоненти одного процесу – формування творчої особистості школяра. Вони взаємопов’язані: літературні здібності розвиваємо засобами мови, а мовні засоби у процесі читацької діяльності на уроках літературного читання розкривають художньо-естетичну та морально-етичну цінність прочитаного твору. Описано підвищення ефективності уроків літературного читання, що прямо сприяє зростанню активної мовленнєвої діяльності, збагачує мовлення учнів художньо-образними висловами, які вони намагаються використовувати у своєму практичному мовленні, що сприяє формуванню мовної особистості. У статті обґрунтовано психолого-педагогічні чинники формування комунікативної компетентності, визначено шляхи вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок на уроках літературного читання; описано приклади роботи над текстом, що сприяють розвитку мовленнєвої компетентності. Зроблено висновки та описано можливі перспективи подальших досліджень у зазначеному напрямі.
{"title":"Formation of the communicative competence of junior schoolchildren on the basis of semantic perception of a text","authors":"N. Tretiak, Olesia Martina, Mariana Hordiichuk","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-176-187","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-176-187","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано зміст формування комунікативної компетентності молодших школярів на основі смислового сприйняття художнього твору; опрацьовано останні дослідження та публікації; визначено мету, завдання та методи дослідження; розглянуто сутність комунікативної компетентності особистості молодшого школяра. Описано терміни «текст» і «твір», розрізнення яких не завжди є належно усвідомленим. Визначено, що комунікативна компетентність молодших школярів є інтеґрованою якістю особистості, що виявляється у здатності формувати мотиваційно-ціннісну основу спілкування; оволодівати й застосовувати мовні знання, уміння й навички; встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми, використовуючи різні способи взаємодії. Мовленнєвий і літературний розвиток – це компоненти одного процесу – формування творчої особистості школяра. Вони взаємопов’язані: літературні здібності розвиваємо засобами мови, а мовні засоби у процесі читацької діяльності на уроках літературного читання розкривають художньо-естетичну та морально-етичну цінність прочитаного твору. Описано підвищення ефективності уроків літературного читання, що прямо сприяє зростанню активної мовленнєвої діяльності, збагачує мовлення учнів художньо-образними висловами, які вони намагаються використовувати у своєму практичному мовленні, що сприяє формуванню мовної особистості. У статті обґрунтовано психолого-педагогічні чинники формування комунікативної компетентності, визначено шляхи вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок на уроках літературного читання; описано приклади роботи над текстом, що сприяють розвитку мовленнєвої компетентності. Зроблено висновки та описано можливі перспективи подальших досліджень у зазначеному напрямі.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"244 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133766081","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-342-352
O. Chaikovska, N. Bakhmat, Nataliia Hlushkovetska
EFL teaching is focused primarily on developing four basic skills such as reading, speaking, listening and writing that compile speech competence. As a rule, other competencies (language, sociocultural, strategic and discursive) are ignored or accorded very low priority in the EFL classroom. We believe that socio-cultural skills help to sufficiently interact in the world community. In our opinion, the study of cultural diversity should be a mandatory part of EFL university courses. During the first year of university study, it is desirable to develop general socio-cultural skills, the next period of study should be focused on developing sociocultural competence in a professional context. The present paper addresses cross-cultural, linguacultural and sociolinguistic aspects of sociocultural competence. The experience in integrating different in-class activities to improve socio-cultural skills was considered. The results of the study revealed that the basic requirement for textbooks and training exercises is authenticity. The language instructors are convinced that cultural context role-plays, games and project work can enhance the developing sociocultural competence. Few studies deal with acquiring sociocultural skills through technology. The major focus of these research papers is on E-mail, chat, blogs, and video-conferencing as effective tools for sociocultural learning. We, in turn, recommend integrating podcasting technology into the socio-cultural study. Such characteristics of podcasts as authenticity, cultural context materials and the possibility to communicate with native speakers through podcast chats make it an efficient technology to be incorporated into EFL learning and teaching. Further study will consider the issue of developing and improving socio-cultural skills with the help of technology.
{"title":"Research on characteristics and strategies for sociocultural competence development in high school","authors":"O. Chaikovska, N. Bakhmat, Nataliia Hlushkovetska","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-342-352","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-342-352","url":null,"abstract":"EFL teaching is focused primarily on developing four basic skills such as reading, speaking, listening and writing that compile speech competence. As a rule, other competencies (language, sociocultural, strategic and discursive) are ignored or accorded very low priority in the EFL classroom. We believe that socio-cultural skills help to sufficiently interact in the world community. In our opinion, the study of cultural diversity should be a mandatory part of EFL university courses. During the first year of university study, it is desirable to develop general socio-cultural skills, the next period of study should be focused on developing sociocultural competence in a professional context. The present paper addresses cross-cultural, linguacultural and sociolinguistic aspects of sociocultural competence. The experience in integrating different in-class activities to improve socio-cultural skills was considered. The results of the study revealed that the basic requirement for textbooks and training exercises is authenticity. The language instructors are convinced that cultural context role-plays, games and project work can enhance the developing sociocultural competence. Few studies deal with acquiring sociocultural skills through technology. The major focus of these research papers is on E-mail, chat, blogs, and video-conferencing as effective tools for sociocultural learning. We, in turn, recommend integrating podcasting technology into the socio-cultural study. Such characteristics of podcasts as authenticity, cultural context materials and the possibility to communicate with native speakers through podcast chats make it an efficient technology to be incorporated into EFL learning and teaching. Further study will consider the issue of developing and improving socio-cultural skills with the help of technology.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130143865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-95-107
T. Franchuk, O. Rarytskyi
У статті представлено результати досліджень особливостей формування інформаційної компетентності здобувачів освіти різних рівнів, враховуючи реалії та виклики, пов’язані з переходом на інноваційні освітні стандарти. Зокрема, обґрунтовано позиції, що стосуються недооцінювання важливості особистісно зорієнтованої роботи з інформацією, тобто забезпечення розуміння текстів, їх глибинних сенсів, здатності до їх інтерпретації на основі сформованих цінностей, установок, пріоритетів особистісного розвитку. Доведено метапредметну природу інформаційної компетентності, обґрунтовуючи тим, що немає навчального предмету, який не був би наділений потенціалом її розвитку, а системність формування цієї компетентності реалізується лише за умови дотримання єдиних інваріантних базових позицій, наприклад для професійної освіти, всіма викладачами, постійного узгодження спільних підходів в результаті їх конструктивної співпраці. Проаналізовано сутність освітологічного підходу до формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів, зосереджуючи основну увагу на можливостях таких навчальних дисциплін як філософія, літературознавство, педагогіка, а також визначено їх потенціал у забезпеченні особистісної орієнтованості роботи з текстом. Акцентовано увагу на взаємозалежності розвитку інформаційної компетентності майбутніх педагогів та школярів, необхідності дотримання відповідних алгоритмів роботи з текстом. Представлено підходи до дослідження сутності та потенціалу розвитку інформаційної компетентності особистості через призму освітологічного ракурсу (зокрема інтеграції філософії, літературознавчих дисциплін та педагогіки) дозволяють з’ясувати можливості забезпечення системної та глибокої роботи над текстом (чи то науковим, навчальним чи художнім). Обґрунтовано позицію, що інтегрований підхід до роботи з інформацією сприяє переходу на інноваційні освітні стандарти, забезпечує реалізацію адекватних форм та методів формування ключових компетентностей, до яких відносяться інформаційні і на основі яких розвиваються вміння вчитися, реалізувати свій інтелектуальний потенціал.
{"title":"Educalogical context of forming the information competence of learners","authors":"T. Franchuk, O. Rarytskyi","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-95-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-95-107","url":null,"abstract":"У статті представлено результати досліджень особливостей формування інформаційної компетентності здобувачів освіти різних рівнів, враховуючи реалії та виклики, пов’язані з переходом на інноваційні освітні стандарти. Зокрема, обґрунтовано позиції, що стосуються недооцінювання важливості особистісно зорієнтованої роботи з інформацією, тобто забезпечення розуміння текстів, їх глибинних сенсів, здатності до їх інтерпретації на основі сформованих цінностей, установок, пріоритетів особистісного розвитку. Доведено метапредметну природу інформаційної компетентності, обґрунтовуючи тим, що немає навчального предмету, який не був би наділений потенціалом її розвитку, а системність формування цієї компетентності реалізується лише за умови дотримання єдиних інваріантних базових позицій, наприклад для професійної освіти, всіма викладачами, постійного узгодження спільних підходів в результаті їх конструктивної співпраці. Проаналізовано сутність освітологічного підходу до формування інформаційної компетентності майбутніх педагогів, зосереджуючи основну увагу на можливостях таких навчальних дисциплін як філософія, літературознавство, педагогіка, а також визначено їх потенціал у забезпеченні особистісної орієнтованості роботи з текстом. Акцентовано увагу на взаємозалежності розвитку інформаційної компетентності майбутніх педагогів та школярів, необхідності дотримання відповідних алгоритмів роботи з текстом. Представлено підходи до дослідження сутності та потенціалу розвитку інформаційної компетентності особистості через призму освітологічного ракурсу (зокрема інтеграції філософії, літературознавчих дисциплін та педагогіки) дозволяють з’ясувати можливості забезпечення системної та глибокої роботи над текстом (чи то науковим, навчальним чи художнім). Обґрунтовано позицію, що інтегрований підхід до роботи з інформацією сприяє переходу на інноваційні освітні стандарти, забезпечує реалізацію адекватних форм та методів формування ключових компетентностей, до яких відносяться інформаційні і на основі яких розвиваються вміння вчитися, реалізувати свій інтелектуальний потенціал.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121879605","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-273-285
V. Labunets, Zhanna Kartashova
У статті висвітлено методичні орієнтири підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до інноваційної музично-педагогічної діяльності в процесі інструментально-виконавського навчання, які полягають в забезпеченні розвитку індивідуальних здібностей кожного студента; максимальній реалізації та розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців через підвищення рівня сформованості мотиваційної сфери; стимулюванні систематичної самостійної роботи студентів; якісному опануванні навчального матеріалу шляхом глибокого занурення в його зміст; розвитку виконавської рефлексії на основі психологічної адаптації студентів до публічних виступів; підвищенні об’єктивності оцінювання навчальних досягнень майбутніх учителів музичного мистецтва. З урахуванням специфічних характеристик процесу формування інструментально-виконавської підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва визначено класифікацію груп методів, які забезпечують цілеспрямованість означеного процесу, а саме: групи дискусійних, конструктивних, проєктивних, ігрових, тренінгових та ціннісно-аналітичних методів. Автори вважають, що методика тренінгових занять дозволить наблизити процес навчання майбутніх учителів музичного мистецтва до практики, зафіксувати особливості музично-педагогічної діяльності, отримати нові віднайдення, які будуть сприяти вирішенню особистісно значущих проблем та ситуацій, метою яких є встановлення гармонійної рівноваги фізіологічних та духовних сил особистості майбутнього вчителя, формування умінь і навичок самостійної інструментально-виконавської роботи, активізації та регулювання духовної, емоційної й фізичної активності студентів.
{"title":"Methodological guidelines of preparing future music teachers for innovative activities in the process of instrumental and performing training","authors":"V. Labunets, Zhanna Kartashova","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-273-285","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-273-285","url":null,"abstract":"У статті висвітлено методичні орієнтири підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до інноваційної музично-педагогічної діяльності в процесі інструментально-виконавського навчання, які полягають в забезпеченні розвитку індивідуальних здібностей кожного студента; максимальній реалізації та розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців через підвищення рівня сформованості мотиваційної сфери; стимулюванні систематичної самостійної роботи студентів; якісному опануванні навчального матеріалу шляхом глибокого занурення в його зміст; розвитку виконавської рефлексії на основі психологічної адаптації студентів до публічних виступів; підвищенні об’єктивності оцінювання навчальних досягнень майбутніх учителів музичного мистецтва. З урахуванням специфічних характеристик процесу формування інструментально-виконавської підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва визначено класифікацію груп методів, які забезпечують цілеспрямованість означеного процесу, а саме: групи дискусійних, конструктивних, проєктивних, ігрових, тренінгових та ціннісно-аналітичних методів. Автори вважають, що методика тренінгових занять дозволить наблизити процес навчання майбутніх учителів музичного мистецтва до практики, зафіксувати особливості музично-педагогічної діяльності, отримати нові віднайдення, які будуть сприяти вирішенню особистісно значущих проблем та ситуацій, метою яких є встановлення гармонійної рівноваги фізіологічних та духовних сил особистості майбутнього вчителя, формування умінь і навичок самостійної інструментально-виконавської роботи, активізації та регулювання духовної, емоційної й фізичної активності студентів.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"71 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131830152","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-42-55
Tetiana Zhytomyrska
Еволюція інформаційних технологій і систем все більшою мірою визначається їх інтелектуалізацією. Інтелектуальні інформаційні технології є однією з найбільш перспективних наукових і прикладних областей інформатики, що швидко розвиваються. Цілі інтелектуальних інформаційних технологій – розширення кола завдань, які вирішуються за допомогою комп'ютерів, особливо у слабо структурованих предметних галузях, та підвищення рівня інтелектуальної інформаційної підтримки сучасного спеціаліста, зокрема фахівця у галузі менеджменту. У запропонованому дослідженні розглядаються питання використання сучасних інтелектуальних інформаційних технологій в менеджменті. А саме застосування інтелектуальних інформаційних систем. Розкриваються функції штучного інтелекту, які можна використовувати для розробки інтелектуальної системи. Проаналізовано основну сутність даного поняття. Показано роль інтелектуальних систем у багатьох сферах. Визначено основні завдання цих систем. Розкриваються питання розробки та ефект застосування інтелектуальних інформаційних технологій у вирішенні завдань управління в умовах невизначеності та динамічності середовища функціонування організацій. Відзначається, що в управлінні аналіз даних охоплює процедури опису, діагностики, прогнозування, прийняття рішень і контролю. У роботі відзначається, що не зважаючи на значні успіхи в галузі штучного інтелекту, поки що існує певний розрив між технічними розробками, програмними засобами штучного інтелекту та можливостями їх ширшого практичного застосування, зокрема в менеджменті. На прикладі управління організаціями особливо добре видно переваги використання систем штучного інтелекту для вирішення як різних предметних завдань, так і для управління інтегрованою системою організацією загалом. Таким чином, інтелектуальна система може конструктивно виконувати функції підтримки прийняття рішень на конструктивніших рівнях. Головна відмінність інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень від інформаційнодовідкових систем у тому, що обов'язковим елементом функціонування є формування рекомендацій, чи проєктів рішень.
{"title":"Information and intellectual systems in modern management","authors":"Tetiana Zhytomyrska","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-42-55","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-42-55","url":null,"abstract":"Еволюція інформаційних технологій і систем все більшою мірою визначається їх інтелектуалізацією. Інтелектуальні інформаційні технології є однією з найбільш перспективних наукових і прикладних областей інформатики, що швидко розвиваються. Цілі інтелектуальних інформаційних технологій – розширення кола завдань, які вирішуються за допомогою комп'ютерів, особливо у слабо структурованих предметних галузях, та підвищення рівня інтелектуальної інформаційної підтримки сучасного спеціаліста, зокрема фахівця у галузі менеджменту. У запропонованому дослідженні розглядаються питання використання сучасних інтелектуальних інформаційних технологій в менеджменті. А саме застосування інтелектуальних інформаційних систем. Розкриваються функції штучного інтелекту, які можна використовувати для розробки інтелектуальної системи. Проаналізовано основну сутність даного поняття. Показано роль інтелектуальних систем у багатьох сферах. Визначено основні завдання цих систем. Розкриваються питання розробки та ефект застосування інтелектуальних інформаційних технологій у вирішенні завдань управління в умовах невизначеності та динамічності середовища функціонування організацій. Відзначається, що в управлінні аналіз даних охоплює процедури опису, діагностики, прогнозування, прийняття рішень і контролю. У роботі відзначається, що не зважаючи на значні успіхи в галузі штучного інтелекту, поки що існує певний розрив між технічними розробками, програмними засобами штучного інтелекту та можливостями їх ширшого практичного застосування, зокрема в менеджменті. На прикладі управління організаціями особливо добре видно переваги використання систем штучного інтелекту для вирішення як різних предметних завдань, так і для управління інтегрованою системою організацією загалом. Таким чином, інтелектуальна система може конструктивно виконувати функції підтримки прийняття рішень на конструктивніших рівнях. Головна відмінність інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень від інформаційнодовідкових систем у тому, що обов'язковим елементом функціонування є формування рекомендацій, чи проєктів рішень.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114279570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-82-94
S. Polishchuk, Sergey Kuchynskyi
Стаття містить історичний ракурс громадянського виховання підростаючого покоління України, включаючи період з ХIХ до ХХ століття. На основі історіографічних досліджень автори статті розкрили суть і зміст громадянського виховання, включаючи роки розбудови незалежної української держави, тобто після революційний і більш ранній періоди. У статті багато уваги приділено пошуку шляхів і концепцій розвитку громадянського виховання учнівської та студентської молоді, а також теоріям його становлення. Автори статті звертають увагу на основні компоненти становлення і формування громадянської позиції учнівської та студентської молоді, особлива увага при цьому приділена національно-патріотичному вихованню, яке є найбільш вагомим чинником становлення (формування) громадянської позиції підростаючого покоління. Зокрема підкреслюється, що в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі соціально-державних цінностей. У статті розкриті зміст громадянського виховання, його складові. Особлива увага при цьому приділена моральним цінностям становленню учнівської і студентської молоді як особистості. Автори статті вказують причини, які негативно впливають (знижують) громадянські позиції підростаючого покоління, що несе в собі соціальну небезпеку. Велика увага приділена трансформаційним змінам і особливостям динаміки розвитку громадянського виховання учнівської і студентської молоді в Україні, що дає змогу вдосконалити в перспективі поглиблення засад його становлення на сучасному етапі з врахуванням реалій сьогодення. Цінним в статті є те, що на основі проведених досліджень автори вказують на причини, які призвели до зниження громадянського виховання в Україні за досліджуваний ними період. У статті зроблено акцент на необхідності поглиблення громадянського виховання учнівської і студентської молоді як такого, що сприяє її становленню як особистості. Зважаючи на важливість піднятої проблеми (яка є актуальною і в наші дні), можемо відмітити, що дана стаття виконана на досить актуальну тему. Тому вона заслуговує на схвалення та може бути рекомендована до друку.
{"title":"Historical retrospective of the development of civic education in Ukraine (20th-21st centuries)","authors":"S. Polishchuk, Sergey Kuchynskyi","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-82-94","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-82-94","url":null,"abstract":"Стаття містить історичний ракурс громадянського виховання підростаючого покоління України, включаючи період з ХIХ до ХХ століття. На основі історіографічних досліджень автори статті розкрили суть і зміст громадянського виховання, включаючи роки розбудови незалежної української держави, тобто після революційний і більш ранній періоди. У статті багато уваги приділено пошуку шляхів і концепцій розвитку громадянського виховання учнівської та студентської молоді, а також теоріям його становлення. Автори статті звертають увагу на основні компоненти становлення і формування громадянської позиції учнівської та студентської молоді, особлива увага при цьому приділена національно-патріотичному вихованню, яке є найбільш вагомим чинником становлення (формування) громадянської позиції підростаючого покоління. Зокрема підкреслюється, що в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі соціально-державних цінностей. У статті розкриті зміст громадянського виховання, його складові. Особлива увага при цьому приділена моральним цінностям становленню учнівської і студентської молоді як особистості. Автори статті вказують причини, які негативно впливають (знижують) громадянські позиції підростаючого покоління, що несе в собі соціальну небезпеку. Велика увага приділена трансформаційним змінам і особливостям динаміки розвитку громадянського виховання учнівської і студентської молоді в Україні, що дає змогу вдосконалити в перспективі поглиблення засад його становлення на сучасному етапі з врахуванням реалій сьогодення. Цінним в статті є те, що на основі проведених досліджень автори вказують на причини, які призвели до зниження громадянського виховання в Україні за досліджуваний ними період. У статті зроблено акцент на необхідності поглиблення громадянського виховання учнівської і студентської молоді як такого, що сприяє її становленню як особистості. Зважаючи на важливість піднятої проблеми (яка є актуальною і в наші дні), можемо відмітити, що дана стаття виконана на досить актуальну тему. Тому вона заслуговує на схвалення та може бути рекомендована до друку.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123309680","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-20-30
O. Horbatiuk
Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації
{"title":"Interactive learning technologies in institutions of higher education","authors":"O. Horbatiuk","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-20-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-20-30","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132903748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-16DOI: 10.32626/2309-9763.2022-32-31-42
I. Dotsenko
У статті порушуються питання формування системи дотримання академічної доброчесності в освітньому середовищі. Обґрунтовано, що академічна доброчесність є підґрунтям й дієвим інструментом забезпечення якості вищої освіти. Окреслено концептуальні основи формування академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Вивчено принципи академічної доброчесності як основи системи забезпечення якості вищої освіти. Акцентується увага на основних цінностях академічної доброчесності визначених Декларацією з етичних цінностей і принципів в Європейському Союзі, а саме: чесність, довіра, справедливість, взаємна повага, відповідальність. Автором здійснено аналіз окремих положень законодавства України, що регулює процес забезпечення академічної доброчесності. Висвітлено погляди щодо покращення якості освітнього процесу та необхідності дотримання основних засад доброчесності як запоруки майбутнього успіху здобувачів вищої освіти. В статті акцентовано увагу на необхідності розробки та запровадження у закладах вищої освіти кодексів академічної доброчесності. Виокремлено основні завдання академічної спільноти: сприяння розвитку етичних та моральних цінностей в закладах вищої освіти, поширення академічної чесності та морально-етичних принципів, від яких залежить ефективність освіти та якість науково-дослідної роботи. Зроблено висновки, що стратегічні документи та політики в галузі забезпечення якості вищої освіти, розвитку науки, мають передбачати перехід до відкритих та прозорих процедур забезпечення дотримання норм академічної доброчесності та академічної етики, що має включати моніторинг та дотримання процедур розгляду конкретних порушень, без приховування таких порушень, а також покарання практики академічної недоброчесності.
{"title":"Academic integrity in the quality assurance system of higher education","authors":"I. Dotsenko","doi":"10.32626/2309-9763.2022-32-31-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-31-42","url":null,"abstract":"У статті порушуються питання формування системи дотримання академічної доброчесності в освітньому середовищі. Обґрунтовано, що академічна доброчесність є підґрунтям й дієвим інструментом забезпечення якості вищої освіти. Окреслено концептуальні основи формування академічної доброчесності здобувачів вищої освіти. Вивчено принципи академічної доброчесності як основи системи забезпечення якості вищої освіти. Акцентується увага на основних цінностях академічної доброчесності визначених Декларацією з етичних цінностей і принципів в Європейському Союзі, а саме: чесність, довіра, справедливість, взаємна повага, відповідальність. Автором здійснено аналіз окремих положень законодавства України, що регулює процес забезпечення академічної доброчесності. Висвітлено погляди щодо покращення якості освітнього процесу та необхідності дотримання основних засад доброчесності як запоруки майбутнього успіху здобувачів вищої освіти. В статті акцентовано увагу на необхідності розробки та запровадження у закладах вищої освіти кодексів академічної доброчесності. Виокремлено основні завдання академічної спільноти: сприяння розвитку етичних та моральних цінностей в закладах вищої освіти, поширення академічної чесності та морально-етичних принципів, від яких залежить ефективність освіти та якість науково-дослідної роботи. Зроблено висновки, що стратегічні документи та політики в галузі забезпечення якості вищої освіти, розвитку науки, мають передбачати перехід до відкритих та прозорих процедур забезпечення дотримання норм академічної доброчесності та академічної етики, що має включати моніторинг та дотримання процедур розгляду конкретних порушень, без приховування таких порушень, а також покарання практики академічної недоброчесності.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"424 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129337330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：