МОВНЕ ПИТАННЯ У КОНТЕКСТІ КОМПОРАТИВНОГО АНАЛІЗУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ 1960-1980-х рр.

У період Радянського Союзу інформаційна політика та ЗМІ відігравали досить вагому роль. Виховання «радянської людини» потребувало значних зусиль та всебічного впливу на свідомість широких народних мас. Вирішити цю проблему допомагала радянська преса та журнальна періодика, яка виконувала досить важливе завдання: пропагувала радянські цінності та усталену модель поведінки у соціумі. У цьому контексті важливо простежити, якою мовою друкувалися періодичні видання на території УРСР, виокремити їх ідеологічну складову та проаналізувати формування явища білінгвізму. Через свідому заміну морфологічної та лексикологічної структури української мови, радянський режим поширював русифікацію, знищував мовно-культурні здобутки народів, що проживали на його території, насаджував атеїстичні погляди та ідеалізував партійних керманичів, відводячи для них роль ідолів у розбудові комунізму. Досить часто укладачі газет та журналів нав’язували радянському суспільству чітко означені ціннісні орієнтири. Таким чином, реалізовувати курс на «злиття націй» було набагато простіше. Часто матеріали, які потрапляли у ЗМІ, пропагували курс на асиміляцію не російськомовних народів СРСР. Звісно, все це відбувалося у завуальованій формі, адже у жодному з нормативно-правових актів партія не визнавала русифікацію, як свідомий крок до нищення мовно-культурних здобутків українців та інших етнічних груп, які проживали на означеній території. Аналізуючи матеріали, що виходили друком у засобах масової інформації, варто відзначити поширення ідей марксизму-ленінізму, «звеличення» досягнень радянської промисловості, особливо в оборонно-технічній галузі, пропаганду досить відомого гасла про «дружбу народів», критику міжнародного сіонізму та українського буржуазного націоналізму, трудового та патріотичного виховання широких народних мас, заклики до соціалістичних змагань та розбудови комуністичної держави. Діяльність сучасних ЗМІ ґрунтується на принципах свободи слова, думки та віросповідання. Проте, до початку російсько-української війни, у нашій державі існував досить значний відсоток періодичних видань, які друкували об’єкти своєї інтелектуальної власності саме російською мовою. На прикладі преси 60-80-х рр. ХХ століття автором здійснено порівняльний аналіз періодичних видань у контексті мовної проблематики та визначено певні чинники, що призвели до поширення русифікаційних тенденцій в українському соціумі, в тому числі до виникнення проблеми білінгвізму.