{"title":"ПРЕВЕНТИВНА ПРОФІЛАКТИКА ВИГОРАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПСИХОЛОГІВ","authors":"Надія Коляда, Н. М. Теслик, Сергій Король","doi":"10.25140/2412-1185-2019-1(13)-7-12","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність теми дослідження. Проблема збереження оптимального напруження праці вимагає розробки більш концептуальних шляхів в області соціально-психологічного дослідження.\nПостановка проблеми. Результати аналізу наукової літератури з питань стану здоров’я осіб працездатного віку свідчать, що проблема дотримання професійних основ самозбереження не знайшла належного висвітлення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням підготовки і професійного\nстановлення соціальних працівників присвячені праці С. Архипової, Л. Гуслякової, Б. Келасьєва,\nІ. Козубовської, Г. Лактіонова, Л. Міщик, В. Поліщук, В. Сластьоніна, С. Тетерського, В. Фокіна,\nС. Чистякової, Н. Шмельової. Проблематику професійного вигорання у представників різних\nпрофесій досліджували зарубіжні та вітчизняні психологи: В. Бойко, Н. Водоп’янова, С. Джексон,\nК. Маслач, Г. Каплан, І. Кущ, Г. Робертс, В. Семеніхіна, К. Черніс, А. Юрєв; соціальні працівники та\nпедагоги – Т. Марек та Г. Пономарьова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеним залишається питання соціально-психологічної сутності внутрішніх механізмів, реалізації базових аспектів самозбереження в процесі трудової діяльності для запобігання професійного вигорання. Постановка завдання. Професійні основи самозбереження вимагають наукового розгляду крізь призму проблем професіоналізму, ергономіки та професійної освіти.\nВиклад основного матеріалу. У статті розглядаються питання самозбереження населення працездатного віку та піднімається проблема професійного вигорання соціальних працівників та психологів зокрема. Представлені результати дослідження професійного вигорання. Цей аспект професійної діяльності є запорукою успішної професіоналізації, визначає рівень психічного і соматичного здоров’я працівників соціально-психологічної сфери. Висновки. Встановлено наближення показників редукції професіоналізму до порогового високого рівня. Визначено найвищі показники досліджених соціальних працівників за критеріями «розширення сфери економії емоцій» та «емоційне вибіркове реагування».","PeriodicalId":153552,"journal":{"name":"SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-7-12","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
研究课题的相关性。保持最佳劳动强度的问题需要在社会和心理研究领域开发更多的概念方法。对有关劳动适龄者健康状况的科学文献进行分析的结果表明,遵守自我保护的职业基础问题尚未得到充分解决。对近期研究和出版物的分析。S. Arkhipova、L. Guslyakova、B. Keliaiev、I. Kozubovska、G. Laktionova、L. Mishchyk、V. Polishchuk、V. Slastenin、S. Teterskyi、V. Fokin、S. Chistyakova、N. Shmelnytska、N. Shmelnytska、S. Chistyakova 和 V. Shmelyakova 等人的著作中论述了社会工作者的培训和职业发展问题。Chistiakova, N. Shmelova.国内外心理学家对不同职业代表的职业倦怠问题进行了研究:V. Boyko、N. Vodopianova、S. Jackson、K.Maslach, G. Kaplan, I. Kushch, G. Roberts, V. Semenikhina, K. Chernis, A. Yurev;社会工作者和教师 - T. Marek 和 G. Ponomaryova。强调整个问题中尚未探索的部分。内部机制的社会心理本质、在工作过程中实施自我保护以防止职业倦怠的基本方面等问题仍未得到解决。任务说明。自我保护的职业基础需要从职业精神、人体工程学和职业教育等问题的角度进行科学的思考。文章论述了工作年龄人口的自我保护问题,特别提出了社会工作者和心理学家的职业倦怠问题。文章介绍了职业倦怠的研究结果。职业活动的这个方面是成功职业化的关键,决定着社会和心理领域工作者的精神和身体健康水平。结论。研究发现,职业倦怠的指标已接近临界高水平。根据 "扩大情感经济领域 "和 "情感选择性反应 "的标准,确定了所研究的社会工作者的最高指标。
ПРЕВЕНТИВНА ПРОФІЛАКТИКА ВИГОРАННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПСИХОЛОГІВ
Актуальність теми дослідження. Проблема збереження оптимального напруження праці вимагає розробки більш концептуальних шляхів в області соціально-психологічного дослідження.
Постановка проблеми. Результати аналізу наукової літератури з питань стану здоров’я осіб працездатного віку свідчать, що проблема дотримання професійних основ самозбереження не знайшла належного висвітлення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням підготовки і професійного
становлення соціальних працівників присвячені праці С. Архипової, Л. Гуслякової, Б. Келасьєва,
І. Козубовської, Г. Лактіонова, Л. Міщик, В. Поліщук, В. Сластьоніна, С. Тетерського, В. Фокіна,
С. Чистякової, Н. Шмельової. Проблематику професійного вигорання у представників різних
професій досліджували зарубіжні та вітчизняні психологи: В. Бойко, Н. Водоп’янова, С. Джексон,
К. Маслач, Г. Каплан, І. Кущ, Г. Робертс, В. Семеніхіна, К. Черніс, А. Юрєв; соціальні працівники та
педагоги – Т. Марек та Г. Пономарьова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеним залишається питання соціально-психологічної сутності внутрішніх механізмів, реалізації базових аспектів самозбереження в процесі трудової діяльності для запобігання професійного вигорання. Постановка завдання. Професійні основи самозбереження вимагають наукового розгляду крізь призму проблем професіоналізму, ергономіки та професійної освіти.
Виклад основного матеріалу. У статті розглядаються питання самозбереження населення працездатного віку та піднімається проблема професійного вигорання соціальних працівників та психологів зокрема. Представлені результати дослідження професійного вигорання. Цей аспект професійної діяльності є запорукою успішної професіоналізації, визначає рівень психічного і соматичного здоров’я працівників соціально-психологічної сфери. Висновки. Встановлено наближення показників редукції професіоналізму до порогового високого рівня. Визначено найвищі показники досліджених соціальних працівників за критеріями «розширення сфери економії емоцій» та «емоційне вибіркове реагування».