{"title":"Вступне слово до розділу «Огляд деяких фундаментальних проблем» (К. Поппер, «Логіка наукового відкриття»)","authors":"Олена Євгеніївна Оліфер","doi":"10.31812/apd.v0i22.4461","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Ця стаття є передмовою до українського перекладу першого роздiлу книги К. Поппера «Логiка наукового вiдкриття». Окреслено iсторiю написання книги та її основнi iдеї. Також схарактеризовано ключовi проблеми фiлософського пошуку К. Поппера: проблема iндукцiї, проблема демаркацiї та проблема емпiричного базису. К. Поппер спростовує метод iндукцiї, доводячи його ненадiйнiсть. Вiн вважає, що проблема iндукцiї не може бути розв’язана. Тому слiд переглянути принцип демаркацiї, запропонований логiчними позитивiстами, оскiльки той ґрунтується на iндуктивному умовиводi. Також К. Поппер пiддає критицi осмисленiсть протокольних суджень як критерiй демаркацiї. На його думку, осмисленiсть виступає як спосiб повалення метафiзики, а не як спосiб розмежування наукових та ненаукових суджень. Оскiльки неможливо раз i назавжди верифiкувати загальнi судження, К. Поппер пропонує вiдмовитись вiд цього методу, замiнивши його на фальсифiкацiю. Фальсифiкацiя полягає в потенцiйнiй можливостi висновкiв iз теорiї та одиничних суджень, на яких вона базується, бути спростованими. Фальсифiкацiя передбачає дедуктивний умовивiд, тому проблема iндукцiї не виникає. К. Поппер пiдкреслює асиметрiю мiж верифiкацiєю та фальсифiкацiєю, звертаючи увагу, що на фальсифiкацiї можна бути остаточно впевненим. Проблема критерiю демаркацiї вирiшується К. Поппером на користь фальсифiкацiї. Проти фальсифiкацiї вiн окреслює три можливi аргументи: (1) наука дає позитивну iнтерпретацiю, тому не задовольняє негативне спростування; (2) тiльки здається, що фальсифiкацiя ґрунтується на дедуктивному умовиводi; (3) асиметрiя, що виникає мiж верифiкацiєю та фальсифiкацiєю, з рiзних причин неможлива. К. Поппер спростовує можливi аргументи проти фальсифiкацiї. Проблема емпiричного базису — проблема обґрунтування одиничних суджень. К. Поппер висуває вимогу об’єктивностi наукового знання. Об’єктивне знання — означає таке, що перевiряється досвiдом. Однак протокольнi речення не можна нi перевiрити досвiдом, нi обґрунтувати iншими одиничними судженнями. Тому К. Поппер вiдкидає iдею протокольних речень.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Актуальні проблеми духовності","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31812/apd.v0i22.4461","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
本文是 K. 波普尔《科学发现的逻辑》一书第一章乌克兰语译本的序言。作者概述了该书的历史及其主要观点。作者还介绍了 K. 波普尔哲学探索的关键问题：归纳问题、划分问题和经验基础问题。K. 波普尔驳斥了归纳法，证明其不可靠。他认为归纳问题无法解决。因此，应该重新考虑逻辑实证主义者提出的划分原则，因为它是建立在归纳推理的基础上的。K. 波普尔还批评将协议判断的有意义性作为划分标准。他认为，有意义是推翻形而上学的一种方式，而不是区分科学判断和非科学判断的一种方式。由于不可能一劳永逸地验证一般判断，波普尔建议放弃这种方法，代之以证伪。所谓 "证伪"，是指一种理论的结论及其所依据的个别判断被驳倒的可能性。证伪涉及演绎推理，因此不存在归纳问题。K. 波普尔强调验证与证伪之间的不对称性，指出证伪可以是确定无疑的。K. 波普尔解决了有利于证伪的分界标准问题。针对证伪，他概述了三个可能的论点：（1）科学提供了一种积极的解释，因此它不满足消极的反驳；（2）证伪似乎只是基于演绎推理；（3）由于各种原因，验证与证伪之间出现的不对称是不可能的。K. 波普尔驳斥了反对证伪的可能论点。经验基础问题是证明个人判断正确的问题。K. 波普尔要求科学知识的客观性。客观知识指的是通过经验验证的知识。然而，协议句既不能被经验验证，也不能被其他个别判断证实。因此，K. Popper 提出了协议句的概念。
Вступне слово до розділу «Огляд деяких фундаментальних проблем» (К. Поппер, «Логіка наукового відкриття»)
Ця стаття є передмовою до українського перекладу першого роздiлу книги К. Поппера «Логiка наукового вiдкриття». Окреслено iсторiю написання книги та її основнi iдеї. Також схарактеризовано ключовi проблеми фiлософського пошуку К. Поппера: проблема iндукцiї, проблема демаркацiї та проблема емпiричного базису. К. Поппер спростовує метод iндукцiї, доводячи його ненадiйнiсть. Вiн вважає, що проблема iндукцiї не може бути розв’язана. Тому слiд переглянути принцип демаркацiї, запропонований логiчними позитивiстами, оскiльки той ґрунтується на iндуктивному умовиводi. Також К. Поппер пiддає критицi осмисленiсть протокольних суджень як критерiй демаркацiї. На його думку, осмисленiсть виступає як спосiб повалення метафiзики, а не як спосiб розмежування наукових та ненаукових суджень. Оскiльки неможливо раз i назавжди верифiкувати загальнi судження, К. Поппер пропонує вiдмовитись вiд цього методу, замiнивши його на фальсифiкацiю. Фальсифiкацiя полягає в потенцiйнiй можливостi висновкiв iз теорiї та одиничних суджень, на яких вона базується, бути спростованими. Фальсифiкацiя передбачає дедуктивний умовивiд, тому проблема iндукцiї не виникає. К. Поппер пiдкреслює асиметрiю мiж верифiкацiєю та фальсифiкацiєю, звертаючи увагу, що на фальсифiкацiї можна бути остаточно впевненим. Проблема критерiю демаркацiї вирiшується К. Поппером на користь фальсифiкацiї. Проти фальсифiкацiї вiн окреслює три можливi аргументи: (1) наука дає позитивну iнтерпретацiю, тому не задовольняє негативне спростування; (2) тiльки здається, що фальсифiкацiя ґрунтується на дедуктивному умовиводi; (3) асиметрiя, що виникає мiж верифiкацiєю та фальсифiкацiєю, з рiзних причин неможлива. К. Поппер спростовує можливi аргументи проти фальсифiкацiї. Проблема емпiричного базису — проблема обґрунтування одиничних суджень. К. Поппер висуває вимогу об’єктивностi наукового знання. Об’єктивне знання — означає таке, що перевiряється досвiдом. Однак протокольнi речення не можна нi перевiрити досвiдом, нi обґрунтувати iншими одиничними судженнями. Тому К. Поппер вiдкидає iдею протокольних речень.
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
分享
求助内容：
应助结果提醒方式：
扫码关注我们
