Валентина Молоткіна
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ","authors":"Валентина Молоткіна","doi":"10.31470/2518-7600-2022-15-82-105","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті аналізуються особливості реалізації мовної політики радянською владою в Україні. \nРозглянуто одну з найзапекліших дискусій щодо теорії «боротьби двох культур», яка виникла на початку й обговорювалась впродовж 1920-х рр. та відобразилась на всьому культуротворчому процесі даного періоду.  \nЗ’ясовано, що у 1930ті рр. ті, хто хотів доступитися до сучасних знань та сучасної думки, мусили дедалі частіше вдаватися до російської мови. Хто ж дотримувався української, не тільки прирікав себе на приниження, а й, навіть, наражався на небезпеку бути проголошеним ворогом народу з усіма наступними наслідками. \nПісля закінчення Другої світової війни знову посилився великодержавний вплив у процесі висвітлення та викладання історії, сталися зміни в ідеологічних формулюваннях, які позначилися на становищі української мови. На хвилі поміркованої десталінізації, спостерігалося деяке пом’якшення у мовній сфері. Проте вже наприкінці 1950х рр. радянська влада продовжила примусовий курс русифікації, результатом якого стало різке обмеження використання української мови в економіці, суспільно-політичному житті, освіті, науці та культурі. Проти процесів русифікації населення України виступали українські науковці, педагоги, письменники, громадські діячі. Але влада вдавалася до різних заходів, щоб змусити населення користуватися російською мовою. Зменшувався тираж україномовних періодичних видань, книг, підручників. Скорочувалась кількість україномовних шкіл. Можна було навчатися в Україні і не вивчати української мови. В театрах, кінотеатрах та на телебаченні домінувала російська мова. Відчутна перевага національної мови спостерігалася лише в радіопередачах.  \nВстановлено, що влада підступно втручалася в розвиток української мови, спрямовуючи зусилля на її штучне зближення з російською (так зване «злиття»), тобто етнокультурну асиміляцію. Агресивна русифікація в містах починалася з дитсадка. Значна частина українців змушена була навчатися в російських школах, а потім майже всі вступали до закладів вищої освіти з російською мовою навчання. Так, серед громадян України з дитинства формувався стереотип неповноцінності української мови. Вся система освіти закладала підвалини для широкомасштабної денаціоналізації підростаючого покоління.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society Document Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-15-82-105","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

摘要

文章分析了苏联当局在乌克兰实施语言政策的特殊性。文章探讨了关于 "两种文化之争 "理论的一场最激烈的辩论,这场辩论产生于 20 世纪 20 年代初,并在 20 世纪 20 年代进行了讨论,影响了这一时期的整个文化进程。 研究发现,在 20 世纪 30 年代,那些希望获得现代知识和当代思想的人不得不越来越多地使用俄语。那些坚持使用乌克兰语的人不仅自取其辱,甚至还冒着被宣布为人民公敌的风险,后果不堪设想。第二次世界大战结束后,大国在历史报道和教学过程中的影响再次增加,意识形态的表述也发生了变化,影响了乌克兰语的地位。在温和的去斯大林化之后,语言领域的情况有所缓和。然而,20 世纪 50 年代后期,苏联政府继续推行强制俄罗斯化政策,导致乌克兰语在经济、社会和政治生活、教育、科学和文化领域的使用受到极大限制。乌克兰学者、教师、作家和公众人物反对乌克兰人口的俄罗斯化进程。但当局采取了各种措施强迫民众使用俄语。乌克兰语期刊、书籍和教科书的发行量不断减少。乌克兰语学校的数量也在减少。不学习乌克兰语也可以在乌克兰学习。俄语在剧院、电影院和电视中占主导地位。只有在电台广播中才能看到国语的明显优势。 事实证明,当局暗中干扰了乌克兰语的发展,引导乌克兰语人为地与俄语趋同(所谓的 "合并"),即民族文化同化。城市中咄咄逼人的俄化从幼儿园就开始了。大量乌克兰人被迫在俄语学校学习,然后几乎所有乌克兰人都进入了以俄语为教学语言的高等教育机构。因此,乌克兰公民从小就形成了乌克兰语低人一等的刻板印象。整个教育系统为年轻一代的大规模非民族化奠定了基础。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
У статті аналізуються особливості реалізації мовної політики радянською владою в Україні. Розглянуто одну з найзапекліших дискусій щодо теорії «боротьби двох культур», яка виникла на початку й обговорювалась впродовж 1920-х рр. та відобразилась на всьому культуротворчому процесі даного періоду.  З’ясовано, що у 1930ті рр. ті, хто хотів доступитися до сучасних знань та сучасної думки, мусили дедалі частіше вдаватися до російської мови. Хто ж дотримувався української, не тільки прирікав себе на приниження, а й, навіть, наражався на небезпеку бути проголошеним ворогом народу з усіма наступними наслідками. Після закінчення Другої світової війни знову посилився великодержавний вплив у процесі висвітлення та викладання історії, сталися зміни в ідеологічних формулюваннях, які позначилися на становищі української мови. На хвилі поміркованої десталінізації, спостерігалося деяке пом’якшення у мовній сфері. Проте вже наприкінці 1950х рр. радянська влада продовжила примусовий курс русифікації, результатом якого стало різке обмеження використання української мови в економіці, суспільно-політичному житті, освіті, науці та культурі. Проти процесів русифікації населення України виступали українські науковці, педагоги, письменники, громадські діячі. Але влада вдавалася до різних заходів, щоб змусити населення користуватися російською мовою. Зменшувався тираж україномовних періодичних видань, книг, підручників. Скорочувалась кількість україномовних шкіл. Можна було навчатися в Україні і не вивчати української мови. В театрах, кінотеатрах та на телебаченні домінувала російська мова. Відчутна перевага національної мови спостерігалася лише в радіопередачах.  Встановлено, що влада підступно втручалася в розвиток української мови, спрямовуючи зусилля на її штучне зближення з російською (так зване «злиття»), тобто етнокультурну асиміляцію. Агресивна русифікація в містах починалася з дитсадка. Значна частина українців змушена була навчатися в російських школах, а потім майже всі вступали до закладів вищої освіти з російською мовою навчання. Так, серед громадян України з дитинства формувався стереотип неповноцінності української мови. Вся система освіти закладала підвалини для широкомасштабної денаціоналізації підростаючого покоління.
求助全文
通过发布文献求助,成功后即可免费获取论文全文。 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
期刊最新文献
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ, КЛЮЧОВІ ІНІЦІАТИВИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА УСТАНОВ (2019–2022 РОКИ) ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДДІЛІВ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІБЛІОТЕК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ РУХОМІ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ FORMATION OF A MODERN PERSONNEL MANAGEMENT ECOSYSTEM: SOCIAL CHALLENGES, COMMUNICATION TRENDS, INNOVATIVE APPROACHES
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1