{"title":"ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ, НИРОК ТА СЕЛЕЗІНКИ ТВАРИН ЗА УМОВИ ВВЕДЕННЯ НАНОЧАСТИНОК ОКСИДУ ЦИНКУ ТА ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ","authors":"Я. Ю. Петренко, Н. Я. Летняк, М. М. Корда","doi":"10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13949","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"РЕЗЮМЕ. Одними з найперспективніших видів наноматеріалів є високодисперсні наночастинки оксиду цинку, які все ширше використовуються в біомедицині. Незважаючи на широке застосування, їх безпека для людини досі не з’ясована. Потенційно небезпечною може бути ситуація, коли наночастинки потрапляють в організм разом із хімічними токсинами, наприклад, гербіцидами. \nМета – дослідити інтегральний вплив наночастинок оксиду цинку і гербіциду гліфосату на морфологічну структуру органів тварин. \nМатеріал і методи. Білим щурам вводили перорально впродовж 14-и діб 0,5 мл суспензії наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг маси тіла, 0,5 мл розчину гліфосату в дозі 250 мг/кг маси тіла або наночастинки і гліфосат у таких же дозах. На 15-у добу використовували тканини печінки, нирок і селезінки для морфологічних досліджень. \nРезультати. Введення експериментальним тваринам наночастинок оксиду цинку призводить лише до незначних змін судинного та паренхіматозного компонентів печінки, нирок і селезінки. Застосування гербіциду гліфосату викликає суттєві судинні розлади (розширення і повнокров’я вен, спазмування просвітів міжчасточкових артерій, розширення синусоїдів із явищами тромбозу, потовщення медії, набряк міоцитів, набряк периваскулярної сполучної тканини, повнокров’я гемокапілярів клубочків, стази і сладжі в перитубулярних капілярах) та порушення гістоархітектоніки досліджуваних органів (порушення балкового розміщення гепатоцитів, утрата контурів каріолеми, ознаки вакуольної дистрофії цитоплазми, гіпертрофія ниркових тілець, звуження просвіту капсули, деформація ниркових тілець, гідропічна дистрофія епітеліоцитів проксимальних канальців, набряк та дистрофія нефроцитів, підвищена гідратація основної речовини сполучної тканини, деструктуризація білої пульпи, активна проліферація лімфоцитів). У тварин, яким одночасно вводили токсикант гліфосат та наночастинки оксиду цинку, спостерігаються найвираженіші судинні, запальні та деструктивно-дегенеративні зміни усіх структурних компонентів печінки, нирок і селезінки.","PeriodicalId":375857,"journal":{"name":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","volume":"97 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Здобутки клінічної і експериментальної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13949","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ, НИРОК ТА СЕЛЕЗІНКИ ТВАРИН ЗА УМОВИ ВВЕДЕННЯ НАНОЧАСТИНОК ОКСИДУ ЦИНКУ ТА ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ
РЕЗЮМЕ. Одними з найперспективніших видів наноматеріалів є високодисперсні наночастинки оксиду цинку, які все ширше використовуються в біомедицині. Незважаючи на широке застосування, їх безпека для людини досі не з’ясована. Потенційно небезпечною може бути ситуація, коли наночастинки потрапляють в організм разом із хімічними токсинами, наприклад, гербіцидами.
Мета – дослідити інтегральний вплив наночастинок оксиду цинку і гербіциду гліфосату на морфологічну структуру органів тварин.
Матеріал і методи. Білим щурам вводили перорально впродовж 14-и діб 0,5 мл суспензії наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг маси тіла, 0,5 мл розчину гліфосату в дозі 250 мг/кг маси тіла або наночастинки і гліфосат у таких же дозах. На 15-у добу використовували тканини печінки, нирок і селезінки для морфологічних досліджень.
Результати. Введення експериментальним тваринам наночастинок оксиду цинку призводить лише до незначних змін судинного та паренхіматозного компонентів печінки, нирок і селезінки. Застосування гербіциду гліфосату викликає суттєві судинні розлади (розширення і повнокров’я вен, спазмування просвітів міжчасточкових артерій, розширення синусоїдів із явищами тромбозу, потовщення медії, набряк міоцитів, набряк периваскулярної сполучної тканини, повнокров’я гемокапілярів клубочків, стази і сладжі в перитубулярних капілярах) та порушення гістоархітектоніки досліджуваних органів (порушення балкового розміщення гепатоцитів, утрата контурів каріолеми, ознаки вакуольної дистрофії цитоплазми, гіпертрофія ниркових тілець, звуження просвіту капсули, деформація ниркових тілець, гідропічна дистрофія епітеліоцитів проксимальних канальців, набряк та дистрофія нефроцитів, підвищена гідратація основної речовини сполучної тканини, деструктуризація білої пульпи, активна проліферація лімфоцитів). У тварин, яким одночасно вводили токсикант гліфосат та наночастинки оксиду цинку, спостерігаються найвираженіші судинні, запальні та деструктивно-дегенеративні зміни усіх структурних компонентів печінки, нирок і селезінки.