ЕМБЛЕМАТИЧНІ ФОРМИ БОГОРОДИЧНИХ СЕНСІВ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО

Мета. Статтю присвячено дослідженню емблематичних форм репрезентування богородичних сенсів у літературі українського бароко. Автор зосереджується на визначенні та описі емблематичних композицій, їхніх структур, семіотичних знаків. Метою статті є виявлення функціональності та конструктивності іконічно-конвенційних схем у формуванні сакральних значень Богородиці. Дослідницька методика. У дослідженні використано систему з генетичного, герменевтичного, структурального та семіотичного методів. Автор опирається на наукову методику семіотики та герменевтики, використовує когнітивну теорію літератури (когнітивну поетику). Це зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. Результати. У статті оглянуто емблематичні сенсові моделі, що відіграли вагому роль у організації міфологічного досвіду та які з шістнадцятого століття «легалізуються» літературою, модифікуються в популярну форму, яка означує конкретний тип художнього іконічно-конвенційного моделювання з визначеною структурою, її окремими модифікаціями, реєстром тем, символів, образів, що, загалом, має прикмети конкретного жанру та, водночас, позначає особливий спосіб метафізичного висловлювання. Функціональність емблематичного моделювання виявляється й конструюванні богородичних сенсів. Наукова новизна. У статті узагальнюються спостереження багатьох дослідників про явища емблематичного моделювання Богородичних сенсів, конкретизуються їхні форми, окремі художні відображення. Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення явищ емблематинчих моделювань сенсів, іконічно-конвенційної синкретичності репрезентування Богородичної теми. Наукові результати дослідження можуть бути основою для написання курсових та дипломних робіт.