{"title":"МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА МАЛОЇ ПРОЗИ ЄВГЕНА ГУЦАЛА","authors":"Наталія Мафтин","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-116-130","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні аспекти проблематики малої прози Євгена Гуцала. Метою студії є дослідження специфіки реалізації ідейно-світоглядних домінант у художньо-образній структурі творів письменника. Об’єктом дослідження стала фабульна проза, зокрема «ситуативні» та «портретні» оповідання й новели («Орлами орано», «Жартували з Катериною», «Щури», «Сльози Божої Матері», «Нарешті син вибився в люди», «По-хазяйськи»). У статті проаналізовано чільні мотиви, ідейний та художньо-образний спектри цієї прози, специфіку втілення основної проблеми та ідеї в художньо-образній структурі творів.\nУ статті використано філологічний, інтерпретаційний та герменевтичний методи, елементи психоаналізу та структурального аналізу.\nНовизна. Євген Гуцало порушив у малій прозі низку важливих морально-етичних проблем. Змальовуючи людину праці, автор возвеличує багатий духовний світ трудівника-українця. Позитивний персонаж його творів наділений духовною красою, під пером письменника він постає в органічній єдності зі світом. Водночас митець підняв і важливу проблему бездуховності, морального виродження, змалювавши цілу галерею пристосуванців, виплеканих антилюдяною суспільною системою – космополітів-безбатченків, ціннісні орієнтири яких обмежуються «жувальним інстинктом» (користолюбством і захланністю). \nВажливу роль у реалізації художнього задуму письменника відіграють лейтмотивні образи, що набувають символічного значення і часто виносяться як заголовок («Сльози Божої Матері», «Щури»), а також виконують основну роль у моделюванні психологічного портрета. Образність Гуцалової прози виявляє закоріненість художнього мислення автора у фольклорно-міфологічному підґрунті як у джерелі багатої метафорики. \nДля вияскравлення ідейної домінанти оповідань і новел письменник часто вдало використовує і композиційні прийоми, зокрема групування персонажів «на контрасті» («Жартували з Катериною», «Полювання з гончим псом»), специфіку моделювання конфлікту. Проблематика малої прози Євгена Гуцала, як і всієї його творчості, детермінується авторською світоглядною позицією. \nПрактичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані у подальших студіях творчості Євгена Гуцала, морально-етичної проблематики прози шістдесятників, опрацюванні жанрово-стильових особливостей української прози другої половини ХХ століття, зокрема для аспірантів і докторантів, які вивчають відповідні проблеми.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"80 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-116-130","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто основні аспекти проблематики малої прози Євгена Гуцала. Метою студії є дослідження специфіки реалізації ідейно-світоглядних домінант у художньо-образній структурі творів письменника. Об’єктом дослідження стала фабульна проза, зокрема «ситуативні» та «портретні» оповідання й новели («Орлами орано», «Жартували з Катериною», «Щури», «Сльози Божої Матері», «Нарешті син вибився в люди», «По-хазяйськи»). У статті проаналізовано чільні мотиви, ідейний та художньо-образний спектри цієї прози, специфіку втілення основної проблеми та ідеї в художньо-образній структурі творів.
У статті використано філологічний, інтерпретаційний та герменевтичний методи, елементи психоаналізу та структурального аналізу.
Новизна. Євген Гуцало порушив у малій прозі низку важливих морально-етичних проблем. Змальовуючи людину праці, автор возвеличує багатий духовний світ трудівника-українця. Позитивний персонаж його творів наділений духовною красою, під пером письменника він постає в органічній єдності зі світом. Водночас митець підняв і важливу проблему бездуховності, морального виродження, змалювавши цілу галерею пристосуванців, виплеканих антилюдяною суспільною системою – космополітів-безбатченків, ціннісні орієнтири яких обмежуються «жувальним інстинктом» (користолюбством і захланністю).
Важливу роль у реалізації художнього задуму письменника відіграють лейтмотивні образи, що набувають символічного значення і часто виносяться як заголовок («Сльози Божої Матері», «Щури»), а також виконують основну роль у моделюванні психологічного портрета. Образність Гуцалової прози виявляє закоріненість художнього мислення автора у фольклорно-міфологічному підґрунті як у джерелі багатої метафорики.
Для вияскравлення ідейної домінанти оповідань і новел письменник часто вдало використовує і композиційні прийоми, зокрема групування персонажів «на контрасті» («Жартували з Катериною», «Полювання з гончим псом»), специфіку моделювання конфлікту. Проблематика малої прози Євгена Гуцала, як і всієї його творчості, детермінується авторською світоглядною позицією.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані у подальших студіях творчості Євгена Гуцала, морально-етичної проблематики прози шістдесятників, опрацюванні жанрово-стильових особливостей української прози другої половини ХХ століття, зокрема для аспірантів і докторантів, які вивчають відповідні проблеми.