{"title":"ВИКЛИКИ І ЗАГРОЗИ КОЛЕКТИВНІЙ БЕЗПЕЦІ ЄВРОПИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ","authors":"Віталій Коцур","doi":"10.31470/2518-7600-2023-18-151-181","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У дослідженні розглянуто ключові виклики і загрози колективній безпеці Європи в умовах російсько-української війни. Актуальним питанням для країн ЄС з 2014 р. стали гібридні загрози. Перед Європою постала низка викликів, які передбачали посилити обороноздатність, сформувати комплекс заходів захисту інформаційної сфери і кіберпростору, визначити чітку позицію на вищому політичному рівні щодо питання російсько-української війни. Від початку повномасштабного вторгнення росії перед європейськими країнами постав серйозний виклик пов'язаний із безпекою східних кордонів ЄС. Встановлено, що російська агресія змінила погляди політичних лідерів окремих країн щодо умиротворення агресора. Стало очевидним, що спроби мирного врегулювання російсько-української війни, шляхом поступок українськими територіями є неможливим і може сформувати низку подібних прецедентів у майбутньому. З’ясовано, що ЄС і НАТО з 2014 р. розробляли комплекс заходів спрямованих на запобігання гібридних загроз та висвітлено основні міжнародні документи, на основі яких ґрунтувалися ці заходи. Охарактеризовано новітні і традиційні підходи до вирішення гібридних конфліктів, їхні переваги і недоліки. \nВисвітлено проблеми колективної безпеки Європи після 24 лютого 2022 р. Розкрито особливості перебігу війни, а також визначено виклики, які постали перед Європою. Акцентовано увагу на особливостях застосування росією гібридних методів війни, охарактеризовано причини і вплив на сучасні геополітичні реалії. У статті показано актуальність детального вивчення цієї проблематики і перспектив новітніх підходів формування безпеки країни. Російсько-українська війна засвідчила необхідність реформування міжнародних безпекових структур, зокрема Ради безпеки ООН, пошуку нових методів протидії пропаганді, посилення готовності урядових інституцій, військових структур і цивільного населення вдало реагувати на гібридні загрози.","PeriodicalId":350621,"journal":{"name":"Society Document Communication","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society Document Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2023-18-151-181","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ВИКЛИКИ І ЗАГРОЗИ КОЛЕКТИВНІЙ БЕЗПЕЦІ ЄВРОПИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
У дослідженні розглянуто ключові виклики і загрози колективній безпеці Європи в умовах російсько-української війни. Актуальним питанням для країн ЄС з 2014 р. стали гібридні загрози. Перед Європою постала низка викликів, які передбачали посилити обороноздатність, сформувати комплекс заходів захисту інформаційної сфери і кіберпростору, визначити чітку позицію на вищому політичному рівні щодо питання російсько-української війни. Від початку повномасштабного вторгнення росії перед європейськими країнами постав серйозний виклик пов'язаний із безпекою східних кордонів ЄС. Встановлено, що російська агресія змінила погляди політичних лідерів окремих країн щодо умиротворення агресора. Стало очевидним, що спроби мирного врегулювання російсько-української війни, шляхом поступок українськими територіями є неможливим і може сформувати низку подібних прецедентів у майбутньому. З’ясовано, що ЄС і НАТО з 2014 р. розробляли комплекс заходів спрямованих на запобігання гібридних загроз та висвітлено основні міжнародні документи, на основі яких ґрунтувалися ці заходи. Охарактеризовано новітні і традиційні підходи до вирішення гібридних конфліктів, їхні переваги і недоліки.
Висвітлено проблеми колективної безпеки Європи після 24 лютого 2022 р. Розкрито особливості перебігу війни, а також визначено виклики, які постали перед Європою. Акцентовано увагу на особливостях застосування росією гібридних методів війни, охарактеризовано причини і вплив на сучасні геополітичні реалії. У статті показано актуальність детального вивчення цієї проблематики і перспектив новітніх підходів формування безпеки країни. Російсько-українська війна засвідчила необхідність реформування міжнародних безпекових структур, зокрема Ради безпеки ООН, пошуку нових методів протидії пропаганді, посилення готовності урядових інституцій, військових структур і цивільного населення вдало реагувати на гібридні загрози.