{"title":"Реалізація принципу науковості в підручнику «Українська мова та читання» в НУШ","authors":"Світлана Барабаш, Ольга Бурко","doi":"10.32405/2411-1309-2023-3-12-18","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Методика навчання української мови передбачає використання загальнодидактичного принципу науковості, що допомагає забезпечити відкритий і колективний характер наукової спільноти, де дослідники можуть обговорювати, перевіряти та розвивати ідеї разом. Він зумовлює об’єктивне висвітлення історичних, наукових фактів, подій, постатей та їх ролі у розвитку української та світової культури; оприлюднення тих засад, які мають місце для подальшого історичного процесу; добір інструментів для самостійної пошукової діяльності учня; формування свідомого осмислення необхідності вивчення мови та її прикладного значення, тобто зв’язок теорії і практичної діяльності; усвідомлення внутрішніх зв’язків і відношень подій та явищ.Принцип науковості реалізується у змісті навчального матеріалу, зафіксованому у навчальних програмах, підручниках, робочих зошитах, методичних матеріалах тощо. З огляду на це важливим є процес конструктивної взаємодії у площині «автор підручника – учитель – науковець – сучасні дослідження, досягнення науки, техніки – учень». На цих основах школяр ознайомлюється із причинно-наслідковими зв’язками явищ, подій, процесів у різних сферах життєдіяльності. Такі засади мають ґрунтуватися на істинних знаннях, перевірених фактах, які транслює вчитель та передають дидактичні матеріали. У статті наголошено на важливості формування таких підвалин на науково істинних, перевірених знаннях, які відповідають сучасним рівню та методам розвитку науки, встановленню достовірності історичних фактів, відкиданні будь-яких засад радянської ідеології. Звернено увагу на потрактування постаті Х. Алчевської, негативну оцінку діяльності якої щодо функціонування української мови подають М. Загірня і Б. Грінченко. На основі нововиявлених архівних матеріалів досліджено реалізацію принципу науковості у підручнику Н. Кравцової, В. Романової, О. Придаток «Українська мова та читання» (2020).Запропоновано шляхи виходу із ситуації невідповідності формування хибних знань у школярів через подані у підручнику матеріали. Акцентовано увагу на необхідності формування критичного мислення учня, який, навчаючись, формується як повноцінна вільна особистість, яка завдяки щоденному пізнанню світу сприяє його позитивним прогресивним змінам не лише в контексті власної країни, але й світу. Актуальним залишається наповнення підручників достовірними матеріалами.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problems of the modern textbook","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-3-12-18","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
乌克兰语的教学方法包括使用科学主义的一般教学原则,这有助于确保科学界的开放性和集体性,研究人员可以在科学界共同讨论、检验和发展思想。它决定了对历史和科学事实、事件、人物及其在乌克兰和世界文化发展中的作用进行客观报道;揭示与未来历史进程相关的原则;为学生的独立研究活动选择工具;形成对学习语言的必要性及其实际意义(即理论与实践的联系)的自觉理解;对事件和现象的内在联系和关系的认识。有鉴于此,在 "教科书作者--教师--科学家--现代研究、科技成果--学生 "之间进行建设性的互动就显得尤为重要。在此基础上,让学生了解生活中各个领域的现象、事件和过程的因果关系。这些原则应以真实的知识、经过验证的事实为基础,由教师传授并通过教学材料传播。文章强调了在符合当前科学发展水平和方法的、科学上真实的、经过验证的知识的基础上形成这些原则的重要性,确定了历史事实的可靠性,并摒弃了任何苏维埃意识形态的原则。M. Zahirnia 和 B. Hrynchenko 对赫-阿尔切夫斯卡这一人物进行了解读。在新发现的档案材料基础上,对 N. Kravtsova、V. Romanova、O. Prydatok 编著的《乌克兰语言与阅读》(2020 年)教科书中科学性原则的执行情况进行了调查。 提出了通过教科书中的材料使学生形成错误知识的不一致情况的解决方法。学生在学习过程中被塑造成一个完全自由的人格,通过对世界的日常了解,不仅在本国而且在全世界为世界的积极进步变化做出贡献。用可靠的材料充实教科书仍然十分重要。
Реалізація принципу науковості в підручнику «Українська мова та читання» в НУШ
Методика навчання української мови передбачає використання загальнодидактичного принципу науковості, що допомагає забезпечити відкритий і колективний характер наукової спільноти, де дослідники можуть обговорювати, перевіряти та розвивати ідеї разом. Він зумовлює об’єктивне висвітлення історичних, наукових фактів, подій, постатей та їх ролі у розвитку української та світової культури; оприлюднення тих засад, які мають місце для подальшого історичного процесу; добір інструментів для самостійної пошукової діяльності учня; формування свідомого осмислення необхідності вивчення мови та її прикладного значення, тобто зв’язок теорії і практичної діяльності; усвідомлення внутрішніх зв’язків і відношень подій та явищ.Принцип науковості реалізується у змісті навчального матеріалу, зафіксованому у навчальних програмах, підручниках, робочих зошитах, методичних матеріалах тощо. З огляду на це важливим є процес конструктивної взаємодії у площині «автор підручника – учитель – науковець – сучасні дослідження, досягнення науки, техніки – учень». На цих основах школяр ознайомлюється із причинно-наслідковими зв’язками явищ, подій, процесів у різних сферах життєдіяльності. Такі засади мають ґрунтуватися на істинних знаннях, перевірених фактах, які транслює вчитель та передають дидактичні матеріали. У статті наголошено на важливості формування таких підвалин на науково істинних, перевірених знаннях, які відповідають сучасним рівню та методам розвитку науки, встановленню достовірності історичних фактів, відкиданні будь-яких засад радянської ідеології. Звернено увагу на потрактування постаті Х. Алчевської, негативну оцінку діяльності якої щодо функціонування української мови подають М. Загірня і Б. Грінченко. На основі нововиявлених архівних матеріалів досліджено реалізацію принципу науковості у підручнику Н. Кравцової, В. Романової, О. Придаток «Українська мова та читання» (2020).Запропоновано шляхи виходу із ситуації невідповідності формування хибних знань у школярів через подані у підручнику матеріали. Акцентовано увагу на необхідності формування критичного мислення учня, який, навчаючись, формується як повноцінна вільна особистість, яка завдяки щоденному пізнанню світу сприяє його позитивним прогресивним змінам не лише в контексті власної країни, але й світу. Актуальним залишається наповнення підручників достовірними матеріалами.