Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-19-31
Неллі Бондаренко
Актуалізовано порушену на державному рівні проблему книгочитання. Її своєчасність увзаємозалежнено зі щоденною діяльністю кожної людини, зокрема інформаційною, пізнавальною, професійною, її життєпроєктуванням і життєздійсненням. Доведено особливу гостроту проблеми для українського суспільства на тлі світової тенденції згасання культури вдумливого читання й незадовільного рівня читацької грамотності, яку визначено одним із наскрізних умінь у Європейській Рамці ключових компетентностей для навчання упродовж життя і в Законі України «Про освіту».З’ясовано роль читання в стимулюванні роботи мозку, розвиткові й збереженні пам’яті, профілактиці хвороби Альцгеймера, у посиленні стресостійкості, що надважливо в умовах російсько-української війни, у підвищенні імовірності досягнення поставлених цілей, у розвиткові системного критичного мислення й набутті ключових умінь для опанування майбутньої професії.Проаналізовано сучасний стан читання, аргументований соціологічними дослідженнями. З’ясовано причини зниження інтересу українців до читання. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між несформованістю вміння читати й інтелектуальними і культурними лакунами, зниженням уяви, збідненням спектра емоцій, нездатністю вчитися, аналізувати, здійснювати інші мисленнєві операції, моделювати, неспроможністю генерувати нові знання, ідеї, критично, креативно й інноваційно мислити і діяти.Проаналізовано державну Стратегію розвитку читання на період до 2032 року – «Читання як життєва стратегія», – що визначає мету, цілі й завдання держави у цій царині, а також очікувані результати; виокремлено й конкретизовано завдання освітньої галузі щодо реалізації Стратегії. Розв’язання проблеми вбачається у розробленні на рівні програм і реалізації в підручнику змісту опанування читання як виду мовленнєвої діяльності, визначення необхідних умінь і результатів у контексті увідповіднення текстів для читання основним критеріям і вимогам цифрової доби.Визначено перспективи подальших досліджень.
{"title":"«Читання як життєва стратегія»: реалізація державної політики книгочитання-2032 у підручникотворенні","authors":"Неллі Бондаренко","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-19-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-19-31","url":null,"abstract":"Актуалізовано порушену на державному рівні проблему книгочитання. Її своєчасність увзаємозалежнено зі щоденною діяльністю кожної людини, зокрема інформаційною, пізнавальною, професійною, її життєпроєктуванням і життєздійсненням. Доведено особливу гостроту проблеми для українського суспільства на тлі світової тенденції згасання культури вдумливого читання й незадовільного рівня читацької грамотності, яку визначено одним із наскрізних умінь у Європейській Рамці ключових компетентностей для навчання упродовж життя і в Законі України «Про освіту».З’ясовано роль читання в стимулюванні роботи мозку, розвиткові й збереженні пам’яті, профілактиці хвороби Альцгеймера, у посиленні стресостійкості, що надважливо в умовах російсько-української війни, у підвищенні імовірності досягнення поставлених цілей, у розвиткові системного критичного мислення й набутті ключових умінь для опанування майбутньої професії.Проаналізовано сучасний стан читання, аргументований соціологічними дослідженнями. З’ясовано причини зниження інтересу українців до читання. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між несформованістю вміння читати й інтелектуальними і культурними лакунами, зниженням уяви, збідненням спектра емоцій, нездатністю вчитися, аналізувати, здійснювати інші мисленнєві операції, моделювати, неспроможністю генерувати нові знання, ідеї, критично, креативно й інноваційно мислити і діяти.Проаналізовано державну Стратегію розвитку читання на період до 2032 року – «Читання як життєва стратегія», – що визначає мету, цілі й завдання держави у цій царині, а також очікувані результати; виокремлено й конкретизовано завдання освітньої галузі щодо реалізації Стратегії. Розв’язання проблеми вбачається у розробленні на рівні програм і реалізації в підручнику змісту опанування читання як виду мовленнєвої діяльності, визначення необхідних умінь і результатів у контексті увідповіднення текстів для читання основним критеріям і вимогам цифрової доби.Визначено перспективи подальших досліджень.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121703500","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-47-57
Микола Васильович Головко, А.В. Стрельчук
У статті актуалізовано проблему формування у здобувачів загальної середньої освіти України природничо-наукової грамотності засобами фізики як навчального предмету. Наголошено на необхідності посилення уваги в освітньому процесі з фізики до використання завдань на розвиток природничо-наукової грамотності у форматі порівняльних досліджень. Акцентовано увагу на ролі сучасного підручника фізики у підготовці учнів до міжнародних порівняльних досліджень з виявлення рівня сформованості природничо-наукової грамотності.Проаналізовано особливості методичного апарату, побудови системи вправ і завдань сучасного підручника фізики для закладів загальної середньої освіти та визначено його потенціал у формуванні й розвитку в учнів ключової компетентності в царині природничих наук, техніки та технологій як провідного завдання фізичного складника природничої освітньої галузі. Визначено доцільність системної реалізації в підручниках фізики контекстних завдань, що забезпечують формування в учнів компетентностей пояснювати явища з позицій природничих наук, оцінювати результати наукових досліджень і розробляти наукові завдання, здійснювати наукову інтерпретацію даних як складників природничо-наукової грамотності.Узагальнено досвід освітньої практики щодо використання підручника фізики як стрижневого компонента методичної системи компетентнісно орієнтованого навчання, формування в учнів умінь розв’язувати контекстні задачі як важливої умови оволодіння природничо-науковою грамотністю.
{"title":"Сучасний підручник фізики як засіб формування та розвитку природничо-наукової грамотності здобувачів загальної середньої освіти","authors":"Микола Васильович Головко, А.В. Стрельчук","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-47-57","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-47-57","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему формування у здобувачів загальної середньої освіти України природничо-наукової грамотності засобами фізики як навчального предмету. Наголошено на необхідності посилення уваги в освітньому процесі з фізики до використання завдань на розвиток природничо-наукової грамотності у форматі порівняльних досліджень. Акцентовано увагу на ролі сучасного підручника фізики у підготовці учнів до міжнародних порівняльних досліджень з виявлення рівня сформованості природничо-наукової грамотності.Проаналізовано особливості методичного апарату, побудови системи вправ і завдань сучасного підручника фізики для закладів загальної середньої освіти та визначено його потенціал у формуванні й розвитку в учнів ключової компетентності в царині природничих наук, техніки та технологій як провідного завдання фізичного складника природничої освітньої галузі. Визначено доцільність системної реалізації в підручниках фізики контекстних завдань, що забезпечують формування в учнів компетентностей пояснювати явища з позицій природничих наук, оцінювати результати наукових досліджень і розробляти наукові завдання, здійснювати наукову інтерпретацію даних як складників природничо-наукової грамотності.Узагальнено досвід освітньої практики щодо використання підручника фізики як стрижневого компонента методичної системи компетентнісно орієнтованого навчання, формування в учнів умінь розв’язувати контекстні задачі як важливої умови оволодіння природничо-науковою грамотністю.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134238508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-112-121
Валентина Новосьолова
Статтю присвячено проблемі використання підручника у традиційному друкованому (паперовому) й електронному форматах у шкільній мовній освіті з урахуванням тенденцій в сучасній освіті й перспектив на майбутнє. Схарактеризовано метод роботи з підручником, застосування якого в освітньому процесі даватиме змогу учням і ученицям не лише здобувати нові знання й формувати досвід їх опанування, а й сприятиме адаптуванню здобувачів освіти до нових умов життя й навчання, використанню освітніх здобутків для вирішення важливих питань у життєво необхідних ситуаціях спілкування, готуватиме учнів до самонавчання й саморозвитку, мотивуватиме до вироблення навичок самоорганізації, самоконтролю та самоаналізу власної діяльності, самопрезентації навчальних досягнень. Визначено прийоми, що формують структуру методу роботи з підручником й дидактичні можливості їх. Оскільки модель навчання сучасної мовної освіти доповнюється й трансформується в умовах реалізації компетентнісного підходу, досліджено умови для успішної організації роботи учнів з підручником й досягнення освітніх результатів, передбачених Державним стандартом базової середньої освіти. Виокремлено переваги використання електронного підручника, які стосуються наочності й різноманітності навчального матеріалу. Користувач може ознайомитися з додатковими навчальними текстами або медіатекстами, мати доступ до словників, іншої довідкової інформації, переглянути презентацію або відео фрагмент, прослухати аудіо матеріал тощо. Визначено чинники, які впливають на якість освітнього процесу із використанням електронного навчального засобу. Зазначено, що для організації освітнього процесу в реаліях війни прийнятним є доповнення друкованого (паперового) підручника його розширеною електронною версією, що реалізує застосування широкого кола можливостей цифрових освітніх технологій.
{"title":"Використання підручника у шкільній мовній освіті: тенденції, виклики та перспективи","authors":"Валентина Новосьолова","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-112-121","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-112-121","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі використання підручника у традиційному друкованому (паперовому) й електронному форматах у шкільній мовній освіті з урахуванням тенденцій в сучасній освіті й перспектив на майбутнє. Схарактеризовано метод роботи з підручником, застосування якого в освітньому процесі даватиме змогу учням і ученицям не лише здобувати нові знання й формувати досвід їх опанування, а й сприятиме адаптуванню здобувачів освіти до нових умов життя й навчання, використанню освітніх здобутків для вирішення важливих питань у життєво необхідних ситуаціях спілкування, готуватиме учнів до самонавчання й саморозвитку, мотивуватиме до вироблення навичок самоорганізації, самоконтролю та самоаналізу власної діяльності, самопрезентації навчальних досягнень. Визначено прийоми, що формують структуру методу роботи з підручником й дидактичні можливості їх. Оскільки модель навчання сучасної мовної освіти доповнюється й трансформується в умовах реалізації компетентнісного підходу, досліджено умови для успішної організації роботи учнів з підручником й досягнення освітніх результатів, передбачених Державним стандартом базової середньої освіти. Виокремлено переваги використання електронного підручника, які стосуються наочності й різноманітності навчального матеріалу. Користувач може ознайомитися з додатковими навчальними текстами або медіатекстами, мати доступ до словників, іншої довідкової інформації, переглянути презентацію або відео фрагмент, прослухати аудіо матеріал тощо. Визначено чинники, які впливають на якість освітнього процесу із використанням електронного навчального засобу. Зазначено, що для організації освітнього процесу в реаліях війни прийнятним є доповнення друкованого (паперового) підручника його розширеною електронною версією, що реалізує застосування широкого кола можливостей цифрових освітніх технологій.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117253998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-159-169
Тамара Пушкарьова, Олександр Гриценко
У статті обговорена проблематика формування сучасного підручника для початкової школи в умовах реформування системи освіти. Розглянуто можливості осучаснення шкільної книги за рахунок модернізації її структурної побудови та запровадження новітніх технологій під час трансляції знакових чи образних інформаційних відомостей. Досліджено перспективу підвищення ефективної спроможності шкільного підручника з набору навчальних дисциплін шляхом розподілу загального масиву інформаційних відомостей на порізно сконструйовані й самостійно функціонуючі навчальні модулі. З’ясовано, що техніка модульного проєктування навчального підручника дозволяє об’єднати його дидактичні й технологічні функції, а також підвищити творчу активність учнів у процесі їхньої взаємодії зі шкільною книгою. Наведено уточнені дефініції наукових лексем понятійно-категоріального апарату, що застосовувався в процесі формування ключових суджень та висновків.
{"title":"Інноваційний потенціал сучасного підручника в умовах реформування системи освіти","authors":"Тамара Пушкарьова, Олександр Гриценко","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-159-169","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-159-169","url":null,"abstract":"У статті обговорена проблематика формування сучасного підручника для початкової школи в умовах реформування системи освіти. Розглянуто можливості осучаснення шкільної книги за рахунок модернізації її структурної побудови та запровадження новітніх технологій під час трансляції знакових чи образних інформаційних відомостей. Досліджено перспективу підвищення ефективної спроможності шкільного підручника з набору навчальних дисциплін шляхом розподілу загального масиву інформаційних відомостей на порізно сконструйовані й самостійно функціонуючі навчальні модулі. З’ясовано, що техніка модульного проєктування навчального підручника дозволяє об’єднати його дидактичні й технологічні функції, а також підвищити творчу активність учнів у процесі їхньої взаємодії зі шкільною книгою. Наведено уточнені дефініції наукових лексем понятійно-категоріального апарату, що застосовувався в процесі формування ключових суджень та висновків.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"31 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120995222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-134-148
Олександр Пасічник, Олена Пасічник
Зростання ролі іноземних мов у сучасному глобалізованому світі спонукає до перегляду цілей та підходів до їх навчання. Нині недостатньою вважається підготовка учня до участі в комунікативних ситуаціях повсякденного та побутового рівня. Однією з тенденцій, яка нині чітко простежується, є посилення професійної та академічної спрямованості змісту іншомовної освіти. Характерно, що нині це питання не асоціюється винятково з вищою освітою, натомість його намагаються вирішити в межах шкільного або ж загальноосвітнього курсів. Фактично сучасна методика ставить амбітну мету сформувати в учня такий рівень володіння іноземною мовою, щоб він міг висловлюватися на відомі йому теми так само добре, як рідною. Досягненню таких цілей, на переконання методистів, має слугувати технологія CLIL. Теоретичні положення її осучасненої версії активно розробляються з середини 90-х рр. ХХ ст. Автори статті аналізують досвід європейських країн щодо впровадження технології CLIL в систему шкільної освіти, ілюструють її особливості відповідними зразками дидактичних матеріалів. З урахуванням зарубіжного досвіду пропонуються критерії, як мають бути покладені в основу конструювання CLIL-матеріалів для потреб вітчизняної школи, а також окреслюється спектр завдань, вирішення яких має передувати запровадженню CLIL технології в практику навчання.
{"title":"Технологія CLIL як засіб поглиблення компетентнісної спрямованості змісту навчання іноземних мов: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії","authors":"Олександр Пасічник, Олена Пасічник","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-134-148","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-134-148","url":null,"abstract":"Зростання ролі іноземних мов у сучасному глобалізованому світі спонукає до перегляду цілей та підходів до їх навчання. Нині недостатньою вважається підготовка учня до участі в комунікативних ситуаціях повсякденного та побутового рівня. Однією з тенденцій, яка нині чітко простежується, є посилення професійної та академічної спрямованості змісту іншомовної освіти. Характерно, що нині це питання не асоціюється винятково з вищою освітою, натомість його намагаються вирішити в межах шкільного або ж загальноосвітнього курсів. Фактично сучасна методика ставить амбітну мету сформувати в учня такий рівень володіння іноземною мовою, щоб він міг висловлюватися на відомі йому теми так само добре, як рідною. Досягненню таких цілей, на переконання методистів, має слугувати технологія CLIL. Теоретичні положення її осучасненої версії активно розробляються з середини 90-х рр. ХХ ст. Автори статті аналізують досвід європейських країн щодо впровадження технології CLIL в систему шкільної освіти, ілюструють її особливості відповідними зразками дидактичних матеріалів. З урахуванням зарубіжного досвіду пропонуються критерії, як мають бути покладені в основу конструювання CLIL-матеріалів для потреб вітчизняної школи, а також окреслюється спектр завдань, вирішення яких має передувати запровадженню CLIL технології в практику навчання.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133973626","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-86-101
Петро Мороз, Ірина Мороз
У статті розкриваються особливості інтегрування історії повсякденності у шкільний курс історії на засадах дослідницького підходу. На думку авторів, дослідження в галузі історії повсякденності допомагає збагатити уявлення про минуле, розкривати широкий спектр соціальних, культурних і побутових практик. Авторами проаналізовано праці, які присвячені як особливостям дослідження історії повсякденності, так і методичним аспектам висвітлення питань повсякденності на уроках історії. Зазначається, що інтегрування історії повсякденності у шкільний курс історії має відбуватися комплексно, тобто одночасно на трьох рівнях: змісту (контент орієнтована інтеграція), діяльності (діяльнісна інтеграція) та смислів і цінностей (ціннісно-смислова інтеграція).У статті зазначається, що, інтегруючи історію повсякденності на рівні діяльності, авторам підручників та вчителям варто враховувати особливості дітей цифрового покоління, зокрема використовувати методи активного навчання, які залучають їх до діалогу, дискусій та співпраці. Ефективним методом залучення дітей цифрового покоління до вивчення історії повсякденності може бути застосування інтерактивних технологій та прийомів візуалізації.Необхідною умовою вивчення історії повсякденності, на думку авторів, є застосування системи творчих та дослідницьких завдань із залученням історичних джерел різного типу. Надзвичайно ефективними є навчальні проєкти, що стосуються дослідження повсякденного життя в різні історичні періоди, оскільки вони дають змогу учням застосовувати свої знання та вміння в реальному житті.Автори зазначають, що представлення історії повсякденності у шкільних підручниках історії розширює учнівське розуміння минулого та надає їм можливість побачити, як звичайні люди жили, працювали, навчалися, спілкувалися та розважалися в різні історичні періоди; допомагає учням наблизити, відчути образ епохи та побачити в ньому конкретну людину, зрозуміти систему суспільних цінностей.
{"title":"Інтегрування історії повсякденності у шкільний курс історії: дослідницький аспект","authors":"Петро Мороз, Ірина Мороз","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-86-101","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-86-101","url":null,"abstract":"У статті розкриваються особливості інтегрування історії повсякденності у шкільний курс історії на засадах дослідницького підходу. На думку авторів, дослідження в галузі історії повсякденності допомагає збагатити уявлення про минуле, розкривати широкий спектр соціальних, культурних і побутових практик. Авторами проаналізовано праці, які присвячені як особливостям дослідження історії повсякденності, так і методичним аспектам висвітлення питань повсякденності на уроках історії. Зазначається, що інтегрування історії повсякденності у шкільний курс історії має відбуватися комплексно, тобто одночасно на трьох рівнях: змісту (контент орієнтована інтеграція), діяльності (діяльнісна інтеграція) та смислів і цінностей (ціннісно-смислова інтеграція).У статті зазначається, що, інтегруючи історію повсякденності на рівні діяльності, авторам підручників та вчителям варто враховувати особливості дітей цифрового покоління, зокрема використовувати методи активного навчання, які залучають їх до діалогу, дискусій та співпраці. Ефективним методом залучення дітей цифрового покоління до вивчення історії повсякденності може бути застосування інтерактивних технологій та прийомів візуалізації.Необхідною умовою вивчення історії повсякденності, на думку авторів, є застосування системи творчих та дослідницьких завдань із залученням історичних джерел різного типу. Надзвичайно ефективними є навчальні проєкти, що стосуються дослідження повсякденного життя в різні історичні періоди, оскільки вони дають змогу учням застосовувати свої знання та вміння в реальному житті.Автори зазначають, що представлення історії повсякденності у шкільних підручниках історії розширює учнівське розуміння минулого та надає їм можливість побачити, як звичайні люди жили, працювали, навчалися, спілкувалися та розважалися в різні історичні періоди; допомагає учням наблизити, відчути образ епохи та побачити в ньому конкретну людину, зрозуміти систему суспільних цінностей.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122195175","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-32-46
Д.В. Васильєва, Лариса Букалов
Здійснено аналіз досліджень про кооперативне навчання та його вплив на навчальні досягнення учнів, а також нормативної бази Нової української школи. Показано, що формуванню необхідних умінь та ставлень учнів у процесі навчання математики допомагає їх залученню до роботи в групі і парі. Розглянуто різні погляди науковців на кооперативне навчання та навчальне співробітництво. Наведені визначення, основні елементи кооперативного навчання та етапи його організації. З’ясовано, на основі опитування 220 учителів, стан упровадження кооперативного навчання математики в 5 класах Нової української школи, ставлення вчителів та учнів до такого навчання. Виявлено, що більшість учителів залучають учнів до кооперативного навчання під час традиційного навчання, але не залучають під час дистанційного навчання. Визначено частоту залучення учнів до такого виду навчання та час, що відводиться на нього. Описано ключові компетентності учнів, розвиток яких сприяє роботі в групах і парах та те, як це змінює атмосферу у класі. Зазначено, з якими труднощами стикаються вчителі у організації кооперативного навчання. Проаналізовано підручники математики для 5 класу і виявлено ті, що мають завдання для груп і пар учнів. Наведено приклади завдань, які доцільно увести до підручників з математики 5‒6 класів для стимуляції впровадження кооперативного навчання математики. Описані окремі технології, за допомогою яких можна організувати роботу учнів з цими завданнями.
{"title":"Кооперативне навчання математики та роль підручника в його реалізації","authors":"Д.В. Васильєва, Лариса Букалов","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-32-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-32-46","url":null,"abstract":"Здійснено аналіз досліджень про кооперативне навчання та його вплив на навчальні досягнення учнів, а також нормативної бази Нової української школи. Показано, що формуванню необхідних умінь та ставлень учнів у процесі навчання математики допомагає їх залученню до роботи в групі і парі. Розглянуто різні погляди науковців на кооперативне навчання та навчальне співробітництво. Наведені визначення, основні елементи кооперативного навчання та етапи його організації. З’ясовано, на основі опитування 220 учителів, стан упровадження кооперативного навчання математики в 5 класах Нової української школи, ставлення вчителів та учнів до такого навчання. Виявлено, що більшість учителів залучають учнів до кооперативного навчання під час традиційного навчання, але не залучають під час дистанційного навчання. Визначено частоту залучення учнів до такого виду навчання та час, що відводиться на нього. Описано ключові компетентності учнів, розвиток яких сприяє роботі в групах і парах та те, як це змінює атмосферу у класі. Зазначено, з якими труднощами стикаються вчителі у організації кооперативного навчання. Проаналізовано підручники математики для 5 класу і виявлено ті, що мають завдання для груп і пар учнів. Наведено приклади завдань, які доцільно увести до підручників з математики 5‒6 класів для стимуляції впровадження кооперативного навчання математики. Описані окремі технології, за допомогою яких можна організувати роботу учнів з цими завданнями.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132413451","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-3-12-18
Світлана Барабаш, Ольга Бурко
Методика навчання української мови передбачає використання загальнодидактичного принципу науковості, що допомагає забезпечити відкритий і колективний характер наукової спільноти, де дослідники можуть обговорювати, перевіряти та розвивати ідеї разом. Він зумовлює об’єктивне висвітлення історичних, наукових фактів, подій, постатей та їх ролі у розвитку української та світової культури; оприлюднення тих засад, які мають місце для подальшого історичного процесу; добір інструментів для самостійної пошукової діяльності учня; формування свідомого осмислення необхідності вивчення мови та її прикладного значення, тобто зв’язок теорії і практичної діяльності; усвідомлення внутрішніх зв’язків і відношень подій та явищ.Принцип науковості реалізується у змісті навчального матеріалу, зафіксованому у навчальних програмах, підручниках, робочих зошитах, методичних матеріалах тощо. З огляду на це важливим є процес конструктивної взаємодії у площині «автор підручника – учитель – науковець – сучасні дослідження, досягнення науки, техніки – учень». На цих основах школяр ознайомлюється із причинно-наслідковими зв’язками явищ, подій, процесів у різних сферах життєдіяльності. Такі засади мають ґрунтуватися на істинних знаннях, перевірених фактах, які транслює вчитель та передають дидактичні матеріали. У статті наголошено на важливості формування таких підвалин на науково істинних, перевірених знаннях, які відповідають сучасним рівню та методам розвитку науки, встановленню достовірності історичних фактів, відкиданні будь-яких засад радянської ідеології. Звернено увагу на потрактування постаті Х. Алчевської, негативну оцінку діяльності якої щодо функціонування української мови подають М. Загірня і Б. Грінченко. На основі нововиявлених архівних матеріалів досліджено реалізацію принципу науковості у підручнику Н. Кравцової, В. Романової, О. Придаток «Українська мова та читання» (2020).Запропоновано шляхи виходу із ситуації невідповідності формування хибних знань у школярів через подані у підручнику матеріали. Акцентовано увагу на необхідності формування критичного мислення учня, який, навчаючись, формується як повноцінна вільна особистість, яка завдяки щоденному пізнанню світу сприяє його позитивним прогресивним змінам не лише в контексті власної країни, але й світу. Актуальним залишається наповнення підручників достовірними матеріалами.
乌克兰语的教学方法包括使用科学主义的一般教学原则，这有助于确保科学界的开放性和集体性，研究人员可以在科学界共同讨论、检验和发展思想。它决定了对历史和科学事实、事件、人物及其在乌克兰和世界文化发展中的作用进行客观报道；揭示与未来历史进程相关的原则；为学生的独立研究活动选择工具；形成对学习语言的必要性及其实际意义（即理论与实践的联系）的自觉理解；对事件和现象的内在联系和关系的认识。有鉴于此，在 "教科书作者--教师--科学家--现代研究、科技成果--学生 "之间进行建设性的互动就显得尤为重要。在此基础上，让学生了解生活中各个领域的现象、事件和过程的因果关系。这些原则应以真实的知识、经过验证的事实为基础，由教师传授并通过教学材料传播。文章强调了在符合当前科学发展水平和方法的、科学上真实的、经过验证的知识的基础上形成这些原则的重要性，确定了历史事实的可靠性，并摒弃了任何苏维埃意识形态的原则。M. Zahirnia 和 B. Hrynchenko 对赫-阿尔切夫斯卡这一人物进行了解读。在新发现的档案材料基础上，对 N. Kravtsova、V. Romanova、O. Prydatok 编著的《乌克兰语言与阅读》（2020 年）教科书中科学性原则的执行情况进行了调查。 提出了通过教科书中的材料使学生形成错误知识的不一致情况的解决方法。学生在学习过程中被塑造成一个完全自由的人格，通过对世界的日常了解，不仅在本国而且在全世界为世界的积极进步变化做出贡献。用可靠的材料充实教科书仍然十分重要。
{"title":"Реалізація принципу науковості в підручнику «Українська мова та читання» в НУШ","authors":"Світлана Барабаш, Ольга Бурко","doi":"10.32405/2411-1309-2023-3-12-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-3-12-18","url":null,"abstract":"Методика навчання української мови передбачає використання загальнодидактичного принципу науковості, що допомагає забезпечити відкритий і колективний характер наукової спільноти, де дослідники можуть обговорювати, перевіряти та розвивати ідеї разом. Він зумовлює об’єктивне висвітлення історичних, наукових фактів, подій, постатей та їх ролі у розвитку української та світової культури; оприлюднення тих засад, які мають місце для подальшого історичного процесу; добір інструментів для самостійної пошукової діяльності учня; формування свідомого осмислення необхідності вивчення мови та її прикладного значення, тобто зв’язок теорії і практичної діяльності; усвідомлення внутрішніх зв’язків і відношень подій та явищ.Принцип науковості реалізується у змісті навчального матеріалу, зафіксованому у навчальних програмах, підручниках, робочих зошитах, методичних матеріалах тощо. З огляду на це важливим є процес конструктивної взаємодії у площині «автор підручника – учитель – науковець – сучасні дослідження, досягнення науки, техніки – учень». На цих основах школяр ознайомлюється із причинно-наслідковими зв’язками явищ, подій, процесів у різних сферах життєдіяльності. Такі засади мають ґрунтуватися на істинних знаннях, перевірених фактах, які транслює вчитель та передають дидактичні матеріали. У статті наголошено на важливості формування таких підвалин на науково істинних, перевірених знаннях, які відповідають сучасним рівню та методам розвитку науки, встановленню достовірності історичних фактів, відкиданні будь-яких засад радянської ідеології. Звернено увагу на потрактування постаті Х. Алчевської, негативну оцінку діяльності якої щодо функціонування української мови подають М. Загірня і Б. Грінченко. На основі нововиявлених архівних матеріалів досліджено реалізацію принципу науковості у підручнику Н. Кравцової, В. Романової, О. Придаток «Українська мова та читання» (2020).Запропоновано шляхи виходу із ситуації невідповідності формування хибних знань у школярів через подані у підручнику матеріали. Акцентовано увагу на необхідності формування критичного мислення учня, який, навчаючись, формується як повноцінна вільна особистість, яка завдяки щоденному пізнанню світу сприяє його позитивним прогресивним змінам не лише в контексті власної країни, але й світу. Актуальним залишається наповнення підручників достовірними матеріалами.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132744772","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-66-73
Юлія Малієнко
Стаття присвячена наскрізним у всіх ключових компетентностях умінням, їх концептуалізації у Державному стандарті базової середньої освіти. Зокрема, автори програмових документів Нової української школи вважають, що ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня – як особистості, громадянина і фахівця.Досліджено, що в англомовній літературі зазвичай використовуються поняття «сross-cutting skills» (наскрізні вміння), або варіанти: interdisciplinary skills (міждисциплінарні вміння), сross-сutting сapabilities (наскрізні можливості); спільним для української та зарубіжної традицій є увиразнення важливості та доцільності формування наскрізних умінь.На думку автора, наскрізні вміння – це спільні для всіх ключових компетентностей освітні практики, які функціонально інтегрують предмети/курси усіх шкільних галузей, релевантні механізмам подолання освітніх утрат, необхідні для ефективної імплементації Стандарту в освітній процес.Автором виокремлені характеристики наскрізних умінь: поліфункціональність (освітній концепт і ресурс підручникотворення); універсальність (актуальність для загальноосвітньої школи, вишів і професійної діяльності людей); зовнішня і внутрішня інтеграція. У статті розкрита поліфункціональність наскрізних умінь крізь призму концептуальних засад Державного стандарту і підручникотворення. Зазначено, що підручники нового покоління мають сприяти розвитку в особистості наскрізних умінь, як от: розвивати емоційну сферу, когнітивні, творчі здібності, працювати індивідуально або ж у групі, комунікувати тощо.У статті схарактеризовані м’які навички (soft skills) як своєрідний перелік особистісних характеристик дитини. Інтегративні, по суті, м’які навички є окремим, специфічним показником діяльності дитини, складником наскрізних умінь і ключових компетентностей.Увиразнено, що наскрізні вміння стають тими освітніми практиками, які допоможуть компенсувати освітні втрати, убезпечити дитину від навчальних розривів.
{"title":"Наскрізні вміння – концепт державного стандарту базової середньої освіти і ресурс підручникотворення","authors":"Юлія Малієнко","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-66-73","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-66-73","url":null,"abstract":"Стаття присвячена наскрізним у всіх ключових компетентностях умінням, їх концептуалізації у Державному стандарті базової середньої освіти. Зокрема, автори програмових документів Нової української школи вважають, що ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня – як особистості, громадянина і фахівця.Досліджено, що в англомовній літературі зазвичай використовуються поняття «сross-cutting skills» (наскрізні вміння), або варіанти: interdisciplinary skills (міждисциплінарні вміння), сross-сutting сapabilities (наскрізні можливості); спільним для української та зарубіжної традицій є увиразнення важливості та доцільності формування наскрізних умінь.На думку автора, наскрізні вміння – це спільні для всіх ключових компетентностей освітні практики, які функціонально інтегрують предмети/курси усіх шкільних галузей, релевантні механізмам подолання освітніх утрат, необхідні для ефективної імплементації Стандарту в освітній процес.Автором виокремлені характеристики наскрізних умінь: поліфункціональність (освітній концепт і ресурс підручникотворення); універсальність (актуальність для загальноосвітньої школи, вишів і професійної діяльності людей); зовнішня і внутрішня інтеграція. У статті розкрита поліфункціональність наскрізних умінь крізь призму концептуальних засад Державного стандарту і підручникотворення. Зазначено, що підручники нового покоління мають сприяти розвитку в особистості наскрізних умінь, як от: розвивати емоційну сферу, когнітивні, творчі здібності, працювати індивідуально або ж у групі, комунікувати тощо.У статті схарактеризовані м’які навички (soft skills) як своєрідний перелік особистісних характеристик дитини. Інтегративні, по суті, м’які навички є окремим, специфічним показником діяльності дитини, складником наскрізних умінь і ключових компетентностей.Увиразнено, що наскрізні вміння стають тими освітніми практиками, які допоможуть компенсувати освітні втрати, убезпечити дитину від навчальних розривів.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"465 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127100639","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-07-24DOI: 10.32405/2411-1309-2023-30-170-185
Наталія Сохань
У статті порушено проблему використання нестандартного підходу до організації партнерської взаємодії в освітньому процесі закладів освіти з використанням скетчноутингу як ефективної візуальної технології.Проаналізовано наукові праці з окресленої проблеми: питання партнерства, сутність поняття «партнерська взаємодія», здійснено системний аналіз розвитку партнерських взаємин учня і вчителя й організації партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, застосування нестандартного підходу до використання інноваційних технологій у освітньому процесі, зокрема інноваційної технології скетчноутингу. Досліджено можливі варіанти такої технології як ефективного інструменту партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, продуктивного методичного засобу інтелектуального розвитку здобувачів освіти, формування ключових компетентностей, наскрізних умінь на різних етапах навчального заняття.Доведено, що застосування нестандартного підходу організації партнерської взаємодії в освітньому процесі й упровадження скетчноутингу як ефективної технології візуалізації, сприяє формуванню навичок партнерської взаємодії та розвитку компетенції партнерства, підвищує мотивацію здобувачів освіти, заохочує використання більш ефективних стратегій і сприяє розвитку найважливіших навичок, зокрема таких, як: критичне, творче мислення, спілкування та взаємодія.Описано методику застосування, переваги скетчнотатків й особливості організації партнерської взаємодії під час освітнього процесу й у позаурочний час шляхом створення креативного конспекту – скетчноутингу, скетчнотатків, з можливістю залучення до спільної роботи не лише учасників освітнього процесу, а й усіх членів родини. Надано рекомендації, що реалізують теоретичні положення для досягнення поставлених у процесі реалізації технології скетчноутингу цілей.
{"title":"Нестандартний підхід до організації партнерської взаємодії в освітньому процесі закладів освіти у посібнику для менеджера освіти","authors":"Наталія Сохань","doi":"10.32405/2411-1309-2023-30-170-185","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-170-185","url":null,"abstract":"У статті порушено проблему використання нестандартного підходу до організації партнерської взаємодії в освітньому процесі закладів освіти з використанням скетчноутингу як ефективної візуальної технології.Проаналізовано наукові праці з окресленої проблеми: питання партнерства, сутність поняття «партнерська взаємодія», здійснено системний аналіз розвитку партнерських взаємин учня і вчителя й організації партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, застосування нестандартного підходу до використання інноваційних технологій у освітньому процесі, зокрема інноваційної технології скетчноутингу. Досліджено можливі варіанти такої технології як ефективного інструменту партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, продуктивного методичного засобу інтелектуального розвитку здобувачів освіти, формування ключових компетентностей, наскрізних умінь на різних етапах навчального заняття.Доведено, що застосування нестандартного підходу організації партнерської взаємодії в освітньому процесі й упровадження скетчноутингу як ефективної технології візуалізації, сприяє формуванню навичок партнерської взаємодії та розвитку компетенції партнерства, підвищує мотивацію здобувачів освіти, заохочує використання більш ефективних стратегій і сприяє розвитку найважливіших навичок, зокрема таких, як: критичне, творче мислення, спілкування та взаємодія.Описано методику застосування, переваги скетчнотатків й особливості організації партнерської взаємодії під час освітнього процесу й у позаурочний час шляхом створення креативного конспекту – скетчноутингу, скетчнотатків, з можливістю залучення до спільної роботи не лише учасників освітнього процесу, а й усіх членів родини. Надано рекомендації, що реалізують теоретичні положення для досягнення поставлених у процесі реалізації технології скетчноутингу цілей.","PeriodicalId":281927,"journal":{"name":"Problems of the modern textbook","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123467576","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：