ЩОДО НАУКОВО-МЕСІАНСЬКОЇ НОВИЗНИ ЕВОЛЮЦІЙНО-СИНТЕТИЧНОЇ МОВНОЇ ТЕОРІЇ О. Д. КОШЕЛЄВА

У статті аналізується коректність визначення сутності еволюційно-синтетичної мовної теорії О. Д. Кошелєва як науково нової і доволі глибоко аргументованої. Послідовно доводиться, що науково-месіанська новизна цієї теорії є достатньо відносною, а сама теорія вбачається недостатньо глибоко поміркованою стосовно чинників і наслідків сутностей, що постулюються. У статті показано, що 1) застосовані до мови поняття сенсорності і функційності не можуть вважатися науково новими, бо відповідають широко відомим філософським поняттями емпіризму і раціоналізму; 2) підходи Аристотеля і Дж. Лакоффа до визначення пов 'язаних з мовою розумових категорій не можна визнати антагоністичними, тому що вони доповнюють один одного; 3) висунуте О. Д. Кошелєвим положення про мовну кореляцію онтогенезу і філогенезу не є науково новим, оскільки вперше було запропоновано ще Л. С. Виготським і під сучасну пору активно розробляється; 4) розширення переліку лінгвістично важливих когнітивних наук когнітивними структурами являє собою підміну поняття, а пропозиція включити соціологію в число лінгвістично важливих когнітивних наук вбачається запізнілим; 5) моделлю людини, в якій мислення і мова підпорядковуються діяльності, не витримує критики, оскільки не враховує, що будь-якому вибору нового виду діяльності передує таке, що обумовлює якість мислення, сприйняття цієї можливості як альтернативи, з чого випливає, що таке, що впливає на мову, мислення не підпорядковується діяльності, а мотивує вибір її видів; 6) розширення морганівської періодизації етнічного прогресу періодами машинізацію, комп'ютеризації і роботизації некоректно, оскільки вони є результатами властивого тільки цивілізації розвитку альтернативності сприйняття і зумовленої нею абстрактності мислення і, як наслідок, продуктами такої, що виникла тільки за цих когнітивних умов, теоретичної науки; це обумовлює невід'ємність машинізації, комп'ютеризації і роботизації від цивілізації.