俄罗斯文学作为传播 "俄罗斯世界 "的渠道:乌克兰方面

IF 0.2 0 ARCHAEOLOGY Eminak Pub Date : 2023-11-10 DOI:10.33782/eminak2023.3(43).660
Tetyana Grusheva
{"title":"俄罗斯文学作为传播 \"俄罗斯世界 \"的渠道:乌克兰方面","authors":"Tetyana Grusheva","doi":"10.33782/eminak2023.3(43).660","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви.
 Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний). 
 Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю.
 Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Його реалізовували сакралізовані російські поети та письменники ХІХ ст. (в Росії це час кристалізації імперської ідеології та поява теорії офіційної народності: «православ’я-самодержав’я-народність») О. Пушкін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Лермонтов та інші. Їхня творчість присвячена вихвалянню імперської ідеології. Оспіваний Л. Толстим «культ перемоги» став взірцевим для радянських і сучасних російських ідеологів. Шкільна освіта була засобом ідеологічного виховання та інструментом для формування стереотипів (росіяни й українці – один народ, що має спільну історію, причому росіяни виступали в ролі «старшого брата»; переконання, що від «маленької людини» нічого не залежить; патерналістське ставлення до держави; філософія війни розумілася на основі російських наративів). Радянські ідеологи використовували літературу як ресурс для пропагування моноідеології, створення образу ворога, прославляння партії.
 Спільність пам’яті та культури є очевидною. В Україні часів незалежності не була реалізована політика зміцнення «культурного ядра» українців. Російські пропагандисти та проросійські політики доклали зусиль, щоб залишити український культурний простір періоду трансформації еклектичним, тобто таким, що не виконував своєї інтегрувальної функції. З часу відродження незалежності у символічній репрезентації пам’яті паралельно з історичною культурою України залишалися радянські стереотипи та міфи, різна інтерпретація минулого, російська/імперська/колоніальна літературна уява, що пропагувала російські цінності.
 Літературна уява посідає одне з ключових місць у культурному просторі України та є частиною домінуючої культури, формує сенси та впливає на етику. Шкільні предмети суспільно-гуманітарного циклу мають світоглядний потенціал; з їхньою допомогою стає можливим створення цілісного образу історичного минулого, формування національної пам’яті та ціннісних настанов.","PeriodicalId":33493,"journal":{"name":"Eminak","volume":" June","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.2000,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір\",\"authors\":\"Tetyana Grusheva\",\"doi\":\"10.33782/eminak2023.3(43).660\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви.
 Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний). 
 Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю.
 Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Його реалізовували сакралізовані російські поети та письменники ХІХ ст. (в Росії це час кристалізації імперської ідеології та поява теорії офіційної народності: «православ’я-самодержав’я-народність») О. Пушкін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Лермонтов та інші. Їхня творчість присвячена вихвалянню імперської ідеології. Оспіваний Л. Толстим «культ перемоги» став взірцевим для радянських і сучасних російських ідеологів. Шкільна освіта була засобом ідеологічного виховання та інструментом для формування стереотипів (росіяни й українці – один народ, що має спільну історію, причому росіяни виступали в ролі «старшого брата»; переконання, що від «маленької людини» нічого не залежить; патерналістське ставлення до держави; філософія війни розумілася на основі російських наративів). Радянські ідеологи використовували літературу як ресурс для пропагування моноідеології, створення образу ворога, прославляння партії.
 Спільність пам’яті та культури є очевидною. В Україні часів незалежності не була реалізована політика зміцнення «культурного ядра» українців. Російські пропагандисти та проросійські політики доклали зусиль, щоб залишити український культурний простір періоду трансформації еклектичним, тобто таким, що не виконував своєї інтегрувальної функції. З часу відродження незалежності у символічній репрезентації пам’яті паралельно з історичною культурою України залишалися радянські стереотипи та міфи, різна інтерпретація минулого, російська/імперська/колоніальна літературна уява, що пропагувала російські цінності.
 Літературна уява посідає одне з ключових місць у культурному просторі України та є частиною домінуючої культури, формує сенси та впливає на етику. Шкільні предмети суспільно-гуманітарного циклу мають світоглядний потенціал; з їхньою допомогою стає можливим створення цілісного образу історичного минулого, формування національної пам’яті та ціннісних настанов.\",\"PeriodicalId\":33493,\"journal\":{\"name\":\"Eminak\",\"volume\":\" June\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.2000,\"publicationDate\":\"2023-11-10\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Eminak\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).660\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"0\",\"JCRName\":\"ARCHAEOLOGY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Eminak","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).660","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"0","JCRName":"ARCHAEOLOGY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

摘要

文章的目的是探讨文学在传播俄罗斯叙事方面的可能性,确定乌克兰人大众意识中固有的、在文学想象力影响下形成的定型观念。研究方法基于以下方法:一般科学方法(分析法、范式法、综合法)和一般历史方法(历史-比较法、系统-编年史法)。科学新颖性在于确定文学想象、主流文化和民族记忆之间的联系。十九世纪神圣化的俄罗斯诗人和作家实现了这一点(在俄罗斯,这是帝国意识形态的结晶和官方民族理论出现的时代:A. 普希金、F. 陀思妥耶夫斯基、L. 托尔斯泰、M. 雷蒙妥夫等人的 "东正教-专制-民族 "理论。他们的作品致力于赞美帝国意识形态。托尔斯泰歌颂的 "胜利崇拜 "成为苏联和当代俄罗斯意识形态工作者的典范。学校教育是意识形态教育的一种手段,也是定型观念的一种工具(俄罗斯人和乌克兰人是具有共同历史的一个民族,俄罗斯人扮演着 "老大哥 "的角色;认为一切都取决于 "小人物";对国家采取家长式的态度;根据俄罗斯叙事理解战争哲学)。苏联的意识形态工作者将文学作为一种资源,用来宣传单一意识形态、塑造敌人形象和美化党。自独立以来,乌克兰一直没有实施加强乌克兰人 "文化核心 "的政策。俄罗斯宣传家和亲俄政治家努力使转型时期的乌克兰文化空间兼收并蓄,即没有发挥其整合功能。自恢复独立以来,苏联的陈规定型观念和神话、对过去的不同解释以及宣扬俄罗斯价值观的俄罗斯/帝国/殖民主义文学想象一直与乌克兰的历史文化一起保留在记忆的象征性表述中。学校的社会科学和人文学科具有世界观的潜能;它们有助于塑造历史过去的整体形象,形成民族记忆和价值观。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір
Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний). Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю. Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Його реалізовували сакралізовані російські поети та письменники ХІХ ст. (в Росії це час кристалізації імперської ідеології та поява теорії офіційної народності: «православ’я-самодержав’я-народність») О. Пушкін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Лермонтов та інші. Їхня творчість присвячена вихвалянню імперської ідеології. Оспіваний Л. Толстим «культ перемоги» став взірцевим для радянських і сучасних російських ідеологів. Шкільна освіта була засобом ідеологічного виховання та інструментом для формування стереотипів (росіяни й українці – один народ, що має спільну історію, причому росіяни виступали в ролі «старшого брата»; переконання, що від «маленької людини» нічого не залежить; патерналістське ставлення до держави; філософія війни розумілася на основі російських наративів). Радянські ідеологи використовували літературу як ресурс для пропагування моноідеології, створення образу ворога, прославляння партії. Спільність пам’яті та культури є очевидною. В Україні часів незалежності не була реалізована політика зміцнення «культурного ядра» українців. Російські пропагандисти та проросійські політики доклали зусиль, щоб залишити український культурний простір періоду трансформації еклектичним, тобто таким, що не виконував своєї інтегрувальної функції. З часу відродження незалежності у символічній репрезентації пам’яті паралельно з історичною культурою України залишалися радянські стереотипи та міфи, різна інтерпретація минулого, російська/імперська/колоніальна літературна уява, що пропагувала російські цінності. Літературна уява посідає одне з ключових місць у культурному просторі України та є частиною домінуючої культури, формує сенси та впливає на етику. Шкільні предмети суспільно-гуманітарного циклу мають світоглядний потенціал; з їхньою допомогою стає можливим створення цілісного образу історичного минулого, формування національної пам’яті та ціннісних настанов.
求助全文
通过发布文献求助,成功后即可免费获取论文全文。 去求助
来源期刊
CiteScore
0.30
自引率
0.00%
发文量
23
审稿时长
6 weeks
期刊最新文献
Богадільні як благочинні установи соціального захисту українського населення ХІХ ст. Психофізичні наслідки голоду 1921-1923 рр. у дітей України Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір Аграрна освіта у сільськогосподарських навчальних закладах Херсонської губернії другої половини 19 – початку 20 ст. Serbian Programs for the Expulsion of Albanian Kosovars from Kosovo Between Two World Wars
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1