Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання

Мета дослідження – проаналізувати основні підходи до інтерпретацій поняття «історична травма», й окреслити основні виміри історичних колективних травм і підходів до їх подолання. Наукова новизна. Визначені основні інтерпретації поняття «історична травма» та спорідненого поняття «історична пам’ять»; окреслені міждисциплінарні підходи до вивчення історичних колективних травм; проведено порівняльну характеристику основних наративів, пов’язаних з історичними колективними травмами в європейському та російському суспільствах. Висновки. Виявлено, що дослідження «історичних травм» є відносно новим для істориків і має міждисциплінарний характер. Це поняття має численні варіації («культурна травма», «колективна травма», «міжгенераційна травма», «колоніальна травма»). З одного боку, це ускладнює його чітке визначення, а з іншого – дозволяє усвідомити важливі нюанси та певну спеціалізацію досліджень колективної травми в рамках власних підходів соціології, психології, філософії, культурології, історії та навіть біології. Визначено, що існують різні стратегії подолання історичних колективних травм. Виявлено, що європейські країни демонструють конструктивний (історична колективна травма перетворюється на історичний наратив) підхід, а Росія – деструктивний (формування агресивної ідеології). В європейських країнах здійснюються спроби подолати історичні колективні травми через створення відповідного історичного наративу без уникнення «незручних» тем. Виявлено, що російське суспільство, замість конструктивного опрацювання історичних колективних травм, пов’язаних з Другою світовою та Холодною війнами – націлено на формування образу нового/старого зовнішнього ворога (США, колективний Захід, НАТО, а тепер і Україна), що не тільки не сприяє компенсації старих травм, а й формує нові. Запропоновані приклади подолання історичних колективних травм в європейському та російському суспільствах ілюструють не стільки різноманіття підходів і стратегій «роботи над травмою», скільки специфіку цих суспільств. Фінансування. Статтю підготовлено в рамках проекту Європейського Союзу за програмою Еразмус+, напрям Жана Моне 620386-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE TEMPUS (“Tailoring European Memory Politics for Peacemaking in Ukrainian Society”).