ГОРМОНАЛЬНА ТЕРАПІЯ ПРОЛІФЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ЕНДО-МІОМЕТРІЮ ЯК ПРЕДИКТОР МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ВІДДАЛЕНОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Гістеректомія є однією із найбільш частих гінекологічних операцій, що виконуються у світі. Метою дослідження стало виявити фактори ризику формування метаболічних порушень у післяопераційному періоді у пацієнток після гістеректомії без додатків та визначити роль гормональної терапії як предиктора розвитку метаболічного синдрому. Матеріали та методи. У дослідження були включені 110 пацієнток, оперативно оздоровлених з приводу лейоміоми, де 68 пацієнток перед операцією отримували гормональну терапію симптоматики міоми (мено-метрорагії) (перша група), і 42 пацієнтки, для яких основним методом оздоровлення стало оперативне втручання у об’ємі – ГЕ без додатків. Результати. Зі зростанням віку змінюється частка нозологічних форм проліферативних процесів ендо-міометрію, а саме зменшується частота поєднання лейоміоми із ендометріозом та відмічається тенденція зо зростання ізольованих форм міоми. Аналіз вихідних даних поширеності соматичної патології дозволив вказати на високу частку артеріальної гіпертензії та порушення жирового обміну, захворювання гепатобіліарної системи у 2 рази частіше відмітили серед пацієнток першої групи (р<0,05). Формування предикторів МС після оперативного оздоровлення відмітили до 36 місяців у 64,7% пацієнток першої групи проти 33,3% – у другій групі, стійка артеріальна гіпертензія була виявлена у 38,2% спостережень, зростання ІМТ (надмірна вага та розвиток ожиріння І-ІІ ступеню) – у більшій половині випадків, інсулінорезистентність та гіперліпідемію, перш за все за рахунок підвищення фракції холестерину ЛПНЩ, діагностовано у 67,6%. Зміна індексу НОМА-IR знаходилася у залежності від вихідної маси тіла і демонструвала стрибкоподібне підвищення після року по операції зі збереженням стабільно високих показників у віддаленому періоді. Висновки. Предикторами ризику формування метаболічного синдрому у пацієнток, оперативно оздоровлених з приводу лейоміоми матки, є спадковий анамнез щодо патології, асоційованої із метаболічним синдромом, поєднання лейоміоми матки з гіперплазією ендометрію, порушення жирового обміну, патологія гепатобіліарного тракту, у дещо менш вираженій мірі – артеріальна гіпертензія, судинна патологія. Встановлено, що тривала гормональна терапія симптоматики лейоміоми поряд із гістеректомією, навіть зі збереженням яєчникової тканини, є фактором зростання частки клініко-лабораторних критеріїв метаболічного синдрому, артеріальної гіпертензії, ожиріння, порушення жирового і вуглеводного обміну.