Посилення геополітичної суб’єктності України та перспективи розпаду Росії в умовах сучасних глобальних викликів

У статті досліджуються особливості посилення геополітичної суб’єктності України в умовах повномасштабної агресії Росії. Підкреслюються, що рівень міжнародної підтримки України значно зріс, зокрема українську резолюцію з засудженням агресії Росії на засіданні Генеральної Асамблеї ООН підтримала 141 країна. Посилення міжнародного авторитету України підтверджує також і підтримка країнами ЄС європейської інтеграції України. Так, на початку березня 2022 року Європейський парламент підтримав резолюцію, яка рекомендує інституціям Європейського Союзу якнайшвидше надати нашій країні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні кандидатства в члени ЄС. Зазначається, що ще одним із ключових сучасних трендів української зовнішньої політики є євроатлантичні прагнення України, зокрема на вільнюському саміті 2023 року країни Альянсу пообіцяли прийняти Україну без ПДЧ. Підкреслюється, що в умовах, коли ЗСУ успішно звільняють тимчасово окуповані території, геополітична суб’єктність Росії зазнала значних втрат, оскільки більшість цивілізованих країн світу не хочуть підтримувати чи навіть мати будь-які довгострокові відносини з країною агресором, країною-терористом. Зазначається, що розпад Російської імперії - це лише питання часу, оскільки нинішня путінська Росія просякнута брехнею та корупцією на всіх рівнях, вона є інституційно і організаційно нежиттєздатною.Ключові слова: російсько-українська війна, геополітична суб’єктність, НАТО, ЄС, розпад Росії.