Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).188-194
Михайло Васильович Газуда, Є.В. Білей
У статті розглянуто окремі особливості застосування бренд-маркетингових технологій у процесі аграрного господарювання. Наголошено на тому, що нині постає потреба у забезпеченні ефективної системи управління, що базуватиметься на упорядкованій сукупності взаємозумовлюючих елементів, які відрізняються функціональними цілями й, діючи автономно, спрямовані на досягнення окресленої результативної мети, зокрема формування конкурентоспроможного брендингового середовища у сфері аграрного розвитку. Окреслено рольцифрового маркетингу у напрямі розширення, або ж дифузії бренд-технологій, формування сильного іміджевого бренду виробленої продукції господарюючим суб’єктом. Побудова іміджевої системи впізнаваності бренду повинна зумовлюватися маркетинговою стратегією розвитку підприємства, формувати специфіку його торговельної марки, уможливлюючи вихід на нові товарні ринки з конкурентними перевагами щодо виробників аналогічної продукції. При цьому необхідністю зумовлюється потреба у просуванні на ринок, як вітчизняний, так і зарубіжний, продукту, виробленого в межах України, оскільки потрібно підвищувати іміджевий рівень українських підприємств, здатних виготовити якісний продукт, що матиме попит у споживача. Вагомого значення набуває зміна ментальності менеджерів вищої ланки управління організацією й пошук висококваліфікованих кадрів для забезпечення ефективної маркетингової діяльності суб’єктів аграрного господарювання та перспективного розвитку аграрного сектору країни, її регіонів. У процесі дослідження виявлено, що забезпечення успішної діяльності господарюючого суб’єкта у сфері аграрного розвитку в значній мірі залежить від сформованого брендингового середовища й задіяння брендингових технологій в управлінні організацією. При цьому технологія брендингу визначається сукупністю специфічних інструментів, що застосовуються в управлінському процесі будь-якого підприємства, і потребує висококваліфікованих спеціалістів, компетентних щодо прийняття рішень у сфері просування і реалізації виробленої суб’єктом аграрного господарювання продукції. Ключові слова: бренд-маркетингові технології, аграрне господарювання, впізнаваність бренду, торговельна марка, технологія брендингу, просування на ринок, цифровий маркетинг.
{"title":"Застосування бренд-маркетингових технологій в аграрному господарюванні","authors":"Михайло Васильович Газуда, Є.В. Білей","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).188-194","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).188-194","url":null,"abstract":"У статті розглянуто окремі особливості застосування бренд-маркетингових технологій у процесі аграрного господарювання. Наголошено на тому, що нині постає потреба у забезпеченні ефективної системи управління, що базуватиметься на упорядкованій сукупності взаємозумовлюючих елементів, які відрізняються функціональними цілями й, діючи автономно, спрямовані на досягнення окресленої результативної мети, зокрема формування конкурентоспроможного брендингового середовища у сфері аграрного розвитку. Окреслено рольцифрового маркетингу у напрямі розширення, або ж дифузії бренд-технологій, формування сильного іміджевого бренду виробленої продукції господарюючим суб’єктом. Побудова іміджевої системи впізнаваності бренду повинна зумовлюватися маркетинговою стратегією розвитку підприємства, формувати специфіку його торговельної марки, уможливлюючи вихід на нові товарні ринки з конкурентними перевагами щодо виробників аналогічної продукції. При цьому необхідністю зумовлюється потреба у просуванні на ринок, як вітчизняний, так і зарубіжний, продукту, виробленого в межах України, оскільки потрібно підвищувати іміджевий рівень українських підприємств, здатних виготовити якісний продукт, що матиме попит у споживача. Вагомого значення набуває зміна ментальності менеджерів вищої ланки управління організацією й пошук висококваліфікованих кадрів для забезпечення ефективної маркетингової діяльності суб’єктів аграрного господарювання та перспективного розвитку аграрного сектору країни, її регіонів. У процесі дослідження виявлено, що забезпечення успішної діяльності господарюючого суб’єкта у сфері аграрного розвитку в значній мірі залежить від сформованого брендингового середовища й задіяння брендингових технологій в управлінні організацією. При цьому технологія брендингу визначається сукупністю специфічних інструментів, що застосовуються в управлінському процесі будь-якого підприємства, і потребує висококваліфікованих спеціалістів, компетентних щодо прийняття рішень у сфері просування і реалізації виробленої суб’єктом аграрного господарювання продукції. Ключові слова: бренд-маркетингові технології, аграрне господарювання, впізнаваність бренду, торговельна марка, технологія брендингу, просування на ринок, цифровий маркетинг.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139143156","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).180-187
Леся Михайлівна Газуда, Мирослава Оприсок
У статті запропоновано окремі підходи до розроблення управлінських бренд-технологій у сфері аграрного господарювання, врахування яких здійснено у процесі побудови дієвої маркетингової стратегії процесу формування і просування бренд-технологій виробництва та послуг в аграрному секторі в межах аграрного господарювання й науково-практичної діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта, Берегівський район). Зазначено, що у практиці аграрного господарювання запровадження управлінських бренд-технологій повинно базуватися на застосуванні науково обґрунтованих інноваційних підходів із задіянням вітчизняного і зарубіжного досвіду, врахуванням потреб споживачів щодо безпечних, високоякісних органічних продуктів харчування. При цьому важливим є кваліфікаційний рівень управлінського персоналу, здатного професійно мислити, застосовуючи еколого-економічні підходи до формування аграрних бренд-технологій. Вагомого значення набуває створення власного корпоративного стилю суб’єкта аграрного господарювання, здійснення цілеспрямованої рекламної кампанії, досконалого дизайну продукту, очікуваного й асоціативного сприйняття споживачем бренду. Активізації потребує процес запровадження цифрових маркетингових технологій згідно з сучасними вимогами аграрного господарювання. Необхідністю окреслюється формування системи управління організацією, яка базуватиметься на задіянні новаційних креативних брендингових ідей просування й реалізації продукції, або ж надаваних послуг суб’єктами аграрного господарювання. В умовах непередбачуваного й змінного середовища важливим є формування системи управління, діяльність якої спрямовуватиметься на забезпечення ефективних технологій брендингу в аграрній сфері, побудованих на основі врахування особливостей процесу використання аграрних ресурсів. Крім цього, важливим є формування сильної торговельної марки, що надасть господарюючому суб’єкту можливість конкурувати на ринку аграрної продукції, просувати й пропагувати вироблену продовольчу продукцію на споживчий ринок.Ключові слова: управління, розроблення технологій брендингу, аграрна сфера, креативні брендингові ідеї, органічні продукти харчування, інноваційні підходи, аграрне господарювання
{"title":"Окремі підходи до розроблення управлінських технологій брендингу в аграрній сфері","authors":"Леся Михайлівна Газуда, Мирослава Оприсок","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).180-187","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).180-187","url":null,"abstract":"У статті запропоновано окремі підходи до розроблення управлінських бренд-технологій у сфері аграрного господарювання, врахування яких здійснено у процесі побудови дієвої маркетингової стратегії процесу формування і просування бренд-технологій виробництва та послуг в аграрному секторі в межах аграрного господарювання й науково-практичної діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта, Берегівський район). Зазначено, що у практиці аграрного господарювання запровадження управлінських бренд-технологій повинно базуватися на застосуванні науково обґрунтованих інноваційних підходів із задіянням вітчизняного і зарубіжного досвіду, врахуванням потреб споживачів щодо безпечних, високоякісних органічних продуктів харчування. При цьому важливим є кваліфікаційний рівень управлінського персоналу, здатного професійно мислити, застосовуючи еколого-економічні підходи до формування аграрних бренд-технологій. Вагомого значення набуває створення власного корпоративного стилю суб’єкта аграрного господарювання, здійснення цілеспрямованої рекламної кампанії, досконалого дизайну продукту, очікуваного й асоціативного сприйняття споживачем бренду. Активізації потребує процес запровадження цифрових маркетингових технологій згідно з сучасними вимогами аграрного господарювання. Необхідністю окреслюється формування системи управління організацією, яка базуватиметься на задіянні новаційних креативних брендингових ідей просування й реалізації продукції, або ж надаваних послуг суб’єктами аграрного господарювання. В умовах непередбачуваного й змінного середовища важливим є формування системи управління, діяльність якої спрямовуватиметься на забезпечення ефективних технологій брендингу в аграрній сфері, побудованих на основі врахування особливостей процесу використання аграрних ресурсів. Крім цього, важливим є формування сильної торговельної марки, що надасть господарюючому суб’єкту можливість конкурувати на ринку аграрної продукції, просувати й пропагувати вироблену продовольчу продукцію на споживчий ринок.Ключові слова: управління, розроблення технологій брендингу, аграрна сфера, креативні брендингові ідеї, органічні продукти харчування, інноваційні підходи, аграрне господарювання","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 35","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139143205","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).215-225
А.Д. Поліщук
У статті узагальнено науково-теоретичні та методичні підходи до сутнісного розуміння сільського розвитку та його взаємозв’язку з поняттям «розвиток сільських територій». Здійснено системний аналіз та класифікацію існуючих визначень категорій «сільський розвиток» та «сільські території», виокремлено відмінності між досліджуваними поняттями. Ключові слова: сільський розвиток, сільські території, сільська місцевість, порівняльна характеристика, науково-теоретичні підходи.
{"title":"Методичні підходи до сутнісного розуміння сільського розвитку","authors":"А.Д. Поліщук","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).215-225","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).215-225","url":null,"abstract":"У статті узагальнено науково-теоретичні та методичні підходи до сутнісного розуміння сільського розвитку та його взаємозв’язку з поняттям «розвиток сільських територій». Здійснено системний аналіз та класифікацію існуючих визначень категорій «сільський розвиток» та «сільські території», виокремлено відмінності між досліджуваними поняттями. Ключові слова: сільський розвиток, сільські території, сільська місцевість, порівняльна характеристика, науково-теоретичні підходи.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"107 s416","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139146428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).9-24
Леонід Васильович Чупрій
У статті досліджуються особливості посилення геополітичної суб’єктності України в умовах повномасштабної агресії Росії. Підкреслюються, що рівень міжнародної підтримки України значно зріс, зокрема українську резолюцію з засудженням агресії Росії на засіданні Генеральної Асамблеї ООН підтримала 141 країна. Посилення міжнародного авторитету України підтверджує також і підтримка країнами ЄС європейської інтеграції України. Так, на початку березня 2022 року Європейський парламент підтримав резолюцію, яка рекомендує інституціям Європейського Союзу якнайшвидше надати нашій країні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні кандидатства в члени ЄС. Зазначається, що ще одним із ключових сучасних трендів української зовнішньої політики є євроатлантичні прагнення України, зокрема на вільнюському саміті 2023 року країни Альянсу пообіцяли прийняти Україну без ПДЧ. Підкреслюється, що в умовах, коли ЗСУ успішно звільняють тимчасово окуповані території, геополітична суб’єктність Росії зазнала значних втрат, оскільки більшість цивілізованих країн світу не хочуть підтримувати чи навіть мати будь-які довгострокові відносини з країною агресором, країною-терористом. Зазначається, що розпад Російської імперії - це лише питання часу, оскільки нинішня путінська Росія просякнута брехнею та корупцією на всіх рівнях, вона є інституційно і організаційно нежиттєздатною.Ключові слова: російсько-українська війна, геополітична суб’єктність, НАТО, ЄС, розпад Росії.
{"title":"Посилення геополітичної суб’єктності України та перспективи розпаду Росії в умовах сучасних глобальних викликів","authors":"Леонід Васильович Чупрій","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).9-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).9-24","url":null,"abstract":"У статті досліджуються особливості посилення геополітичної суб’єктності України в умовах повномасштабної агресії Росії. Підкреслюються, що рівень міжнародної підтримки України значно зріс, зокрема українську резолюцію з засудженням агресії Росії на засіданні Генеральної Асамблеї ООН підтримала 141 країна. Посилення міжнародного авторитету України підтверджує також і підтримка країнами ЄС європейської інтеграції України. Так, на початку березня 2022 року Європейський парламент підтримав резолюцію, яка рекомендує інституціям Європейського Союзу якнайшвидше надати нашій країні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні кандидатства в члени ЄС. Зазначається, що ще одним із ключових сучасних трендів української зовнішньої політики є євроатлантичні прагнення України, зокрема на вільнюському саміті 2023 року країни Альянсу пообіцяли прийняти Україну без ПДЧ. Підкреслюється, що в умовах, коли ЗСУ успішно звільняють тимчасово окуповані території, геополітична суб’єктність Росії зазнала значних втрат, оскільки більшість цивілізованих країн світу не хочуть підтримувати чи навіть мати будь-які довгострокові відносини з країною агресором, країною-терористом. Зазначається, що розпад Російської імперії - це лише питання часу, оскільки нинішня путінська Росія просякнута брехнею та корупцією на всіх рівнях, вона є інституційно і організаційно нежиттєздатною.Ключові слова: російсько-українська війна, геополітична суб’єктність, НАТО, ЄС, розпад Росії.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139142487","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).129-138
Анатолій Сопілка
У статті проаналізовано стан забезпечення в Україні підвищення рівня професійної компетентності державних службовців в умовах європейської інтеграції. З’ясовано, що перед Україною постали вимоги щодо посилення інституційної спроможності та кадрового потенціалу органів державної влади, відповідальних за виконання завдань у сфері європейської інтеграції. Наголошено, що посилення євроінтеграційних процесів зобов’язує державних службовців постійно підвищувати рівень професійної компетентності, зокрема щодо права ЄС, розуміння процесів і функціонування інституцій ЄС, володіння англійською мовою. Окреслено основні аспекти забезпечення професіоналізації державних службовців, зокрема через функціонування Порталу управління знаннями як державної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує доступ до безоплатних інформаційних послуг у сфері професійного навчання публічних службовців через мережу Інтернет; удосконалення публічними службовцями рівня володіння англійською мовою; залучення програм міжнародної технічної допомоги для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців. Виявлено, що успішним прикладом допомоги ЄС щодо впровадження Угоди про асоціацію є проєкт Natolin4CapacityBuilding, який слугує інструментом забезпечення професійного розвитку українських публічних службовців та налагодження контактів між ними й колегами з ЄС, сприяє поширенню передових практик і обміну досвідом українських експертів та експертів з ЄС. З’ясовано, що з метою розбудови інституціональної спроможності органів державної влади в Україні активно впроваджуються інструменти Twinning і TAIEX за координації Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС. Ключові слова: державне управління, державна служба, Європейський Союз, євроінтеграція, професійний розвиток.
{"title":"Забезпечення підвищення рівня професійної компетентності державних службовців у контексті європейської інтеграції","authors":"Анатолій Сопілка","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).129-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).129-138","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано стан забезпечення в Україні підвищення рівня професійної компетентності державних службовців в умовах європейської інтеграції. З’ясовано, що перед Україною постали вимоги щодо посилення інституційної спроможності та кадрового потенціалу органів державної влади, відповідальних за виконання завдань у сфері європейської інтеграції. Наголошено, що посилення євроінтеграційних процесів зобов’язує державних службовців постійно підвищувати рівень професійної компетентності, зокрема щодо права ЄС, розуміння процесів і функціонування інституцій ЄС, володіння англійською мовою. Окреслено основні аспекти забезпечення професіоналізації державних службовців, зокрема через функціонування Порталу управління знаннями як державної спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує доступ до безоплатних інформаційних послуг у сфері професійного навчання публічних службовців через мережу Інтернет; удосконалення публічними службовцями рівня володіння англійською мовою; залучення програм міжнародної технічної допомоги для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців. Виявлено, що успішним прикладом допомоги ЄС щодо впровадження Угоди про асоціацію є проєкт Natolin4CapacityBuilding, який слугує інструментом забезпечення професійного розвитку українських публічних службовців та налагодження контактів між ними й колегами з ЄС, сприяє поширенню передових практик і обміну досвідом українських експертів та експертів з ЄС. З’ясовано, що з метою розбудови інституціональної спроможності органів державної влади в Україні активно впроваджуються інструменти Twinning і TAIEX за координації Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС. Ключові слова: державне управління, державна служба, Європейський Союз, євроінтеграція, професійний розвиток.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139142349","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).139-147
Мар’яна Ляшко
Одним із глобальних викликів у сучасному світовому співтоваристві для багатьох країн є міграційні та демографічні проблеми. Це логічне та закономірне явище, враховуючи, що на планеті проживає більше 7 млрд людей, і ця кількість зростає з кожним роком. Міграція - явище складне та багатоаспектне, пов’язане з багатьма ризиками, загрозами та викликами навіть в умовах мирного та безпечного життя. Російсько-українська війна, що розпочалася 24 лютого 2022 року, надзвичайно загострила та ускладнила ситуацію у світі загалом та у сфері міграції зокрема.Війна стала потужним викликом як для української держави, так і для світової спільноти. Для нас - це питання фізичного виживання нації, збереження незалежності та подальшого майбутнього українців. Для західного світу - це випробування на міцність та стійкість багатьох структур та інституцій, які покликані підтримувати глобальний світовий порядок.У статті викладено короткий огляд деяких публікацій на тему міграції та становлення міграційної політики в Україні. Основну увагу приділено аналітичному огляду навчального посібника «Імміграція і транснаціоналізм», виданому в 2023 році в УжНУ.Ключові слова: міграція, міграційна політика, міграційні виклики, транснаціональна міграція
{"title":"Сучасні виклики міграційних процесів та їх аналіз","authors":"Мар’яна Ляшко","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).139-147","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).139-147","url":null,"abstract":"Одним із глобальних викликів у сучасному світовому співтоваристві для багатьох країн є міграційні та демографічні проблеми. Це логічне та закономірне явище, враховуючи, що на планеті проживає більше 7 млрд людей, і ця кількість зростає з кожним роком. Міграція - явище складне та багатоаспектне, пов’язане з багатьма ризиками, загрозами та викликами навіть в умовах мирного та безпечного життя. Російсько-українська війна, що розпочалася 24 лютого 2022 року, надзвичайно загострила та ускладнила ситуацію у світі загалом та у сфері міграції зокрема.Війна стала потужним викликом як для української держави, так і для світової спільноти. Для нас - це питання фізичного виживання нації, збереження незалежності та подальшого майбутнього українців. Для західного світу - це випробування на міцність та стійкість багатьох структур та інституцій, які покликані підтримувати глобальний світовий порядок.У статті викладено короткий огляд деяких публікацій на тему міграції та становлення міграційної політики в Україні. Основну увагу приділено аналітичному огляду навчального посібника «Імміграція і транснаціоналізм», виданому в 2023 році в УжНУ.Ключові слова: міграція, міграційна політика, міграційні виклики, транснаціональна міграція","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"16 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139145461","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).25-37
І. Я. Тодоров, Наталія Тодорова, Світлана Мишко
У статті висвітлено проблеми головного сучасного геополітичного виклику - російської агресії проти України. Розглянуто зміцнення української опірності в умовах російської інвазії. Досліджено злочинний характер рашизму як підґрунтя російського експансіонізму, і відповідно екзистенційної загрози Україні. Визначено ключову роль вступу України до НАТО не лише для кардинального посилення опірності України, а і для переможного завершення війни. Потенціал національної стійкості та національної безпеки значною мірою залежить від зовнішнього фактора та його врахування у відповідній державній стратегії. За нинішніх умов повномасштабної війни з Російською Федерацією врахування зовнішніх факторів у контексті розробки стратегій національної стійкості та національної безпеки стає для України особливо значущим. Євроатлантична інтеграція може істотно зміцнити стійкість українців у протистоянні загрозам національній безпеці. Україні важливо спрямувати зусилля на активізацію процесів євроатлантичної та європейської інтеграції. Участь в ініціативах, запропонованих зовнішніми партнерами України, сприятиме досягненню ефективних результатів у підвищенні опірності та стійкості українського суспільства в майбутньому.Україна має всі передумови для таких трансформацій, перш за все завдяки активному громадянському суспільству, яке виявило свою організованість. Проте суспільство має розширити свою активність на повсякденні аспекти життя, не обмежуючись лише кризовими ситуаціями. Необхідно послідовно змінювати свідомість українців, реалізуючи завдання трансформацій. Лише за допомогою внутрішніх трансформацій, зміни традиційних підходів та менталітету Україна може зайняти достойне місце серед цивілізованих націй світу, уособлюючи високі духовні цінності, такі, як свобода, незалежність, гідність і самоповага.Ключові слова: опірність України, рашизм, НАТО, російська агресія, євроатлантична інтеграція України.
{"title":"Опірність України в контексті євроатлантичної інтеграції.","authors":"І. Я. Тодоров, Наталія Тодорова, Світлана Мишко","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).25-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).25-37","url":null,"abstract":"У статті висвітлено проблеми головного сучасного геополітичного виклику - російської агресії проти України. Розглянуто зміцнення української опірності в умовах російської інвазії. Досліджено злочинний характер рашизму як підґрунтя російського експансіонізму, і відповідно екзистенційної загрози Україні. Визначено ключову роль вступу України до НАТО не лише для кардинального посилення опірності України, а і для переможного завершення війни. Потенціал національної стійкості та національної безпеки значною мірою залежить від зовнішнього фактора та його врахування у відповідній державній стратегії. За нинішніх умов повномасштабної війни з Російською Федерацією врахування зовнішніх факторів у контексті розробки стратегій національної стійкості та національної безпеки стає для України особливо значущим. Євроатлантична інтеграція може істотно зміцнити стійкість українців у протистоянні загрозам національній безпеці. Україні важливо спрямувати зусилля на активізацію процесів євроатлантичної та європейської інтеграції. Участь в ініціативах, запропонованих зовнішніми партнерами України, сприятиме досягненню ефективних результатів у підвищенні опірності та стійкості українського суспільства в майбутньому.Україна має всі передумови для таких трансформацій, перш за все завдяки активному громадянському суспільству, яке виявило свою організованість. Проте суспільство має розширити свою активність на повсякденні аспекти життя, не обмежуючись лише кризовими ситуаціями. Необхідно послідовно змінювати свідомість українців, реалізуючи завдання трансформацій. Лише за допомогою внутрішніх трансформацій, зміни традиційних підходів та менталітету Україна може зайняти достойне місце серед цивілізованих націй світу, уособлюючи високі духовні цінності, такі, як свобода, незалежність, гідність і самоповага.Ключові слова: опірність України, рашизм, НАТО, російська агресія, євроатлантична інтеграція України.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"14 S1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139145512","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).87-99
Петро Токар, Настя Бабічин
Масштабна агресія Росії проти України призвела до найбільшої гуманітарної кризи після Другої світової війни. За оцінками, війна змусила понад 14 млн громадян України покинути свої домівки, спричинила масове внутрішнє переміщення в західні області України, а мільйонів біженців за кордон, створила небачений для нашої держави міграційний рух і, як наслідок, - найтрагічніший за всю історію демографічний спад. Більшість втікачів від війни знайшли притулок у Європі, скористалися програмами допомоги США та Канади, багатьох інших країн. Міграція такого масштабу призвела до тяжких соціально-економічних та демографічних наслідків. Але чи не найкритичнішою є проблема щодо повернення біженців на батьківщину. Тим більше, що іноземні і вітчизняні економічні та військові експерти прогнозують, що війна не завершиться у найближчий час. А це означатиме, що через затягування війни гальмуватиметься і процес повернення біженців з України на батьківщину. Більше того, чим тривалішою буде війна, тим більше втікачів від неї адаптуватимуться до нових умов життя за кордоном, у тому числі і внутрішньо переміщені особи. Хто займе їхні місця? Мігранти з бідніших країн?! Питання не є риторичним, вимагає конкретних заходів з боку влади. До слова, не лише української, а й влади країн,де знайшли притулок біженці. Статтю присвячено дослідженню актуальної проблеми масової міграції українців внаслідок війни та її впливу на демографічну ситуацію як в Україні, так і в країнах-приймачах, найперше Європейського Союзу. Розглянуто позитивні та негативні аспекти цього явища, економічні, соціальні та культурні наслідки міграції. Підкреслюється необхідність розроблення та реалізації стратегії повернення мігрантів до України як ключового фактору для відновлення економіки та стабільності країни після війни. Акцентовано на можливих рішеннях та стратегіях, спрямованих на розв’язання міграційно-демографічної кризи, що відповідатимуть національним інтересам України, з метою забезпечення її економічного відновлення та соціальної стабільності.Ключові слова: війна, біженці, демографія, Європейський Союз, соціальні виклики, відновлення, повернення мігрантів.
{"title":"Демографічні наслідки війни в Україні та необхідність стратегій повернення біженців","authors":"Петро Токар, Настя Бабічин","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).87-99","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).87-99","url":null,"abstract":"Масштабна агресія Росії проти України призвела до найбільшої гуманітарної кризи після Другої світової війни. За оцінками, війна змусила понад 14 млн громадян України покинути свої домівки, спричинила масове внутрішнє переміщення в західні області України, а мільйонів біженців за кордон, створила небачений для нашої держави міграційний рух і, як наслідок, - найтрагічніший за всю історію демографічний спад. Більшість втікачів від війни знайшли притулок у Європі, скористалися програмами допомоги США та Канади, багатьох інших країн. Міграція такого масштабу призвела до тяжких соціально-економічних та демографічних наслідків. Але чи не найкритичнішою є проблема щодо повернення біженців на батьківщину. Тим більше, що іноземні і вітчизняні економічні та військові експерти прогнозують, що війна не завершиться у найближчий час. А це означатиме, що через затягування війни гальмуватиметься і процес повернення біженців з України на батьківщину. Більше того, чим тривалішою буде війна, тим більше втікачів від неї адаптуватимуться до нових умов життя за кордоном, у тому числі і внутрішньо переміщені особи. Хто займе їхні місця? Мігранти з бідніших країн?! Питання не є риторичним, вимагає конкретних заходів з боку влади. До слова, не лише української, а й влади країн,де знайшли притулок біженці. Статтю присвячено дослідженню актуальної проблеми масової міграції українців внаслідок війни та її впливу на демографічну ситуацію як в Україні, так і в країнах-приймачах, найперше Європейського Союзу. Розглянуто позитивні та негативні аспекти цього явища, економічні, соціальні та культурні наслідки міграції. Підкреслюється необхідність розроблення та реалізації стратегії повернення мігрантів до України як ключового фактору для відновлення економіки та стабільності країни після війни. Акцентовано на можливих рішеннях та стратегіях, спрямованих на розв’язання міграційно-демографічної кризи, що відповідатимуть національним інтересам України, з метою забезпечення її економічного відновлення та соціальної стабільності.Ключові слова: війна, біженці, демографія, Європейський Союз, соціальні виклики, відновлення, повернення мігрантів.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"5 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139148195","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).38-45
Петро Токар, Ірина Володимирівна Світлик
Російсько-українська війна є однією з найтрагічніших реальностей ХХI століття, яка перетворила нормальний життєвий ритм планети на страхітливі масові явища ненависті і терору, змінила політичну карту світу, намагається запровадити новий, непередбачуваний порядок у міжнародних відносинах. Україна, відстоюючи незалежність у жорстокій війні на своїй території, зіткнулася з численними втратами та викликами. Одним з таких викликів і неймовірних втрат є масштабний потік вимушених мігрантів з України до інших країн. Життя біженців - це пошук нового життя, пристосування до якісно інших, як правило, важких умов на чужих землях.У статті висвітлено наслідки головного сучасного геополітичного виклику - російської агресії проти України, яка спричинила глобальні проблеми міграції та біженців з України. Міграція українців до Канади, яка має глибокі історичні корені, розпочалася наприкінці XIX століття. Основний період масової української міграції припадає на початок XX століття, коли Канада стала одним із шести ключових привабливих центрів світової міграції, прийнявши велику кількість українців. Зараз роль цієї держави не змінилася, а навпаки - вочевидь зросла, особливо для біженців з України.У статті розглянуто історичний початок міграції українців до Канади, проаналізовано ставлення уряду Канади до українських біженців та їх сприйняття, обґрунтовано періодизацію міграційних хвиль, висвітлено заходи, які Канада вживає для надання допомоги українським біженцям, що іммігрували у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну 24 лютого 2022 року.Ключові слова: Україна, Канада, імміграція, біженці, програми допомоги, дослідження, адаптація, інтеграція.
{"title":"Політика уряду Канади щодо українських біженців","authors":"Петро Токар, Ірина Володимирівна Світлик","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).38-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).38-45","url":null,"abstract":"Російсько-українська війна є однією з найтрагічніших реальностей ХХI століття, яка перетворила нормальний життєвий ритм планети на страхітливі масові явища ненависті і терору, змінила політичну карту світу, намагається запровадити новий, непередбачуваний порядок у міжнародних відносинах. Україна, відстоюючи незалежність у жорстокій війні на своїй території, зіткнулася з численними втратами та викликами. Одним з таких викликів і неймовірних втрат є масштабний потік вимушених мігрантів з України до інших країн. Життя біженців - це пошук нового життя, пристосування до якісно інших, як правило, важких умов на чужих землях.У статті висвітлено наслідки головного сучасного геополітичного виклику - російської агресії проти України, яка спричинила глобальні проблеми міграції та біженців з України. Міграція українців до Канади, яка має глибокі історичні корені, розпочалася наприкінці XIX століття. Основний період масової української міграції припадає на початок XX століття, коли Канада стала одним із шести ключових привабливих центрів світової міграції, прийнявши велику кількість українців. Зараз роль цієї держави не змінилася, а навпаки - вочевидь зросла, особливо для біженців з України.У статті розглянуто історичний початок міграції українців до Канади, проаналізовано ставлення уряду Канади до українських біженців та їх сприйняття, обґрунтовано періодизацію міграційних хвиль, висвітлено заходи, які Канада вживає для надання допомоги українським біженцям, що іммігрували у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну 24 лютого 2022 року.Ключові слова: Україна, Канада, імміграція, біженці, програми допомоги, дослідження, адаптація, інтеграція.","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":" 112","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139144744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-12-29DOI: 10.24144/2078-1431.2023.2(31).168-179
М.П. Талавиря, Лариса Юрьевна Бондаренко, Михайло Орбан
Волатильність сучасного середовища сільськогосподарської діяльності, ріст її ризиковості, поява нових нестандартних задач у розрізі агробізнесу, а також розвиток ряду ключових трендів агроринку, зокрема сталого та органічного сільгоспвиробництва, зумовлює потребу у застосуванні неконвенційних інструментів для результативного та відповідального розв’язання зазначених науково-практичних питань, зокрема використання сидератів. Це актуалізує проблематику застосування останніх як дієвого інструменту в розрізі аграрного, екологічного, економічного впливу на результати діяльності господарства. Метою статті є ідентифікація особливостей використання інструменту сидератів у рамках стратегії господарства за низкою ключових напрямів в агроеколого-економічній площині.У статті здійснено огляд сутності інструменту сидератів у контексті ключових задач господарства на сучасному етапі розвитку аграрної сфери. Виділено ключові тренди сьогодення в науково-практичній проблематиці застосування сидератів. Визначено необхідність застосування стратегії використання сидератів конкретним господарством в силу комплексності питання та розгалуженості впливів застосування сидератів. Виділено ключові економічні ефекти застосування сидератів. Сформовано підхід до дослідження економічної ефективності сидератів, що ґрунтується на якісному методі дослідження, що набув форми опитувальника з подальшим узагальненням отриманих результатів в рамках аналітичного інструментарію Mind Map. Дослідження може бути корисним профільним дослідникам, експертам і аналітикам аграрної сфери, сільгоспвиробникам різного розміру, профільним агрокомпаніям, галузевим асоціаціям, органам державної та місцевої влади. Перспективами майбутніх досліджень є поглиблений аналіз застосування сидератів за напрямом агро-еколого-економічну впливу, а також розгляд ефективності застосування сидератів у різних кейсах, виходячи з властивостей ґрунту конкретного господарства та особливостей його бізнес-задач і цілей на ринку. Ключові слова: сидерати; сівозміна; стратегія; якісні методи дослідження; інструмент Mind Map; стратегія застосування сидератів
{"title":"Вибір методики дослідження та оцінки економічної ефективності вирощування сидератів","authors":"М.П. Талавиря, Лариса Юрьевна Бондаренко, Михайло Орбан","doi":"10.24144/2078-1431.2023.2(31).168-179","DOIUrl":"https://doi.org/10.24144/2078-1431.2023.2(31).168-179","url":null,"abstract":"Волатильність сучасного середовища сільськогосподарської діяльності, ріст її ризиковості, поява нових нестандартних задач у розрізі агробізнесу, а також розвиток ряду ключових трендів агроринку, зокрема сталого та органічного сільгоспвиробництва, зумовлює потребу у застосуванні неконвенційних інструментів для результативного та відповідального розв’язання зазначених науково-практичних питань, зокрема використання сидератів. Це актуалізує проблематику застосування останніх як дієвого інструменту в розрізі аграрного, екологічного, економічного впливу на результати діяльності господарства. Метою статті є ідентифікація особливостей використання інструменту сидератів у рамках стратегії господарства за низкою ключових напрямів в агроеколого-економічній площині.У статті здійснено огляд сутності інструменту сидератів у контексті ключових задач господарства на сучасному етапі розвитку аграрної сфери. Виділено ключові тренди сьогодення в науково-практичній проблематиці застосування сидератів. Визначено необхідність застосування стратегії використання сидератів конкретним господарством в силу комплексності питання та розгалуженості впливів застосування сидератів. Виділено ключові економічні ефекти застосування сидератів. Сформовано підхід до дослідження економічної ефективності сидератів, що ґрунтується на якісному методі дослідження, що набув форми опитувальника з подальшим узагальненням отриманих результатів в рамках аналітичного інструментарію Mind Map. Дослідження може бути корисним профільним дослідникам, експертам і аналітикам аграрної сфери, сільгоспвиробникам різного розміру, профільним агрокомпаніям, галузевим асоціаціям, органам державної та місцевої влади. Перспективами майбутніх досліджень є поглиблений аналіз застосування сидератів за напрямом агро-еколого-економічну впливу, а також розгляд ефективності застосування сидератів у різних кейсах, виходячи з властивостей ґрунту конкретного господарства та особливостей його бізнес-задач і цілей на ринку. Ключові слова: сидерати; сівозміна; стратегія; якісні методи дослідження; інструмент Mind Map; стратегія застосування сидератів","PeriodicalId":506521,"journal":{"name":"Геополітика України: історія і сучасність","volume":"6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139147080","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：