{"title":"患有子宫卵巢肌瘤和慢性子宫内膜炎的不孕患者激素变化的比较特点取决于治疗方案","authors":"С. В. Хміль, Н. Я. Петришин","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14161","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Безпліддя є актуальною медико-соціальною проблемою сучасності. Допоміжні репродуктивні технології на сьогодні – найефективніший метод лікування всіх форм безпліддя. У деяких наукових дослідженнях повідомлялося про взаємозв’язок між лейоміомою та хронічним запаленням слизової оболонки матки. Доведено негативний вплив цих патологій на репродуктивну функцію жінок: вони спричиняють порушення рецепторної функції ендометрія та, як наслідок, викликають безпліддя, неуспішні повторні імплантації ембріонів у циклах екстракорпорального запліднення, мимовільні ранні й пізні аборти, передчасні пологи. Мета дослідження – вивчити вплив схеми лікування хронічного ендометриту на гормональний профіль безплідних пацієнток на тлі поєднаного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Методи дослідження. Проведено клінічне обстеження і порівняльний аналіз клініко-анамнестичних даних 105 безплідних жінок на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Пацієнток було поділено на дві досліджувані групи залежно від пропонованої схеми лікування хронічного ендометриту й окремо створено групу контролю. Результати й обговорення. Модифікована схема лікування зумовлювала достовірне зменшення концентрації фолікулостимулювального гормону, збільшення співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулювального, зниження рівня прогестерону на 2–3-й день менструального циклу та його зростання на 21-й день циклу. В групі пацієнток, які одержували модифіковану схему лікування хронічного ендометриту з прегравідарною підготовкою, достовірно більшою була кількість отриманих ооцитів і бластоцист, а також частота настання вагітності та пологів порівняно з групою пацієнток, яким проводили стандартну терапію. Висновки. Враховуючи важливий вплив статевих гормонів на процес імплантації та перебіг вагітності, що часто є зміненим у пацієнток із хронічним ендометритом на тлі лейоміоми матки, необхідні ретельний моніторинг і корекція гормонального профілю безплідних пацієнток за рахунок вибору оптимальної методики лікування цих гінекологічних патологій.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН ГОРМОНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ У БЕЗПЛІДНИХ ПАЦІЄНТОК НА ТЛІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ ЛІКУВАННЯ\",\"authors\":\"С. В. Хміль, Н. Я. Петришин\",\"doi\":\"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14161\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Вступ. Безпліддя є актуальною медико-соціальною проблемою сучасності. Допоміжні репродуктивні технології на сьогодні – найефективніший метод лікування всіх форм безпліддя. У деяких наукових дослідженнях повідомлялося про взаємозв’язок між лейоміомою та хронічним запаленням слизової оболонки матки. Доведено негативний вплив цих патологій на репродуктивну функцію жінок: вони спричиняють порушення рецепторної функції ендометрія та, як наслідок, викликають безпліддя, неуспішні повторні імплантації ембріонів у циклах екстракорпорального запліднення, мимовільні ранні й пізні аборти, передчасні пологи. Мета дослідження – вивчити вплив схеми лікування хронічного ендометриту на гормональний профіль безплідних пацієнток на тлі поєднаного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Методи дослідження. Проведено клінічне обстеження і порівняльний аналіз клініко-анамнестичних даних 105 безплідних жінок на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Пацієнток було поділено на дві досліджувані групи залежно від пропонованої схеми лікування хронічного ендометриту й окремо створено групу контролю. Результати й обговорення. Модифікована схема лікування зумовлювала достовірне зменшення концентрації фолікулостимулювального гормону, збільшення співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулювального, зниження рівня прогестерону на 2–3-й день менструального циклу та його зростання на 21-й день циклу. В групі пацієнток, які одержували модифіковану схему лікування хронічного ендометриту з прегравідарною підготовкою, достовірно більшою була кількість отриманих ооцитів і бластоцист, а також частота настання вагітності та пологів порівняно з групою пацієнток, яким проводили стандартну терапію. Висновки. Враховуючи важливий вплив статевих гормонів на процес імплантації та перебіг вагітності, що часто є зміненим у пацієнток із хронічним ендометритом на тлі лейоміоми матки, необхідні ретельний моніторинг і корекція гормонального профілю безплідних пацієнток за рахунок вибору оптимальної методики лікування цих гінекологічних патологій.\",\"PeriodicalId\":18290,\"journal\":{\"name\":\"Medical and Clinical Chemistry\",\"volume\":\"7 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-10-27\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Medical and Clinical Chemistry\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14161\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Medical and Clinical Chemistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14161","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН ГОРМОНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ У БЕЗПЛІДНИХ ПАЦІЄНТОК НА ТЛІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ ЛІКУВАННЯ
Вступ. Безпліддя є актуальною медико-соціальною проблемою сучасності. Допоміжні репродуктивні технології на сьогодні – найефективніший метод лікування всіх форм безпліддя. У деяких наукових дослідженнях повідомлялося про взаємозв’язок між лейоміомою та хронічним запаленням слизової оболонки матки. Доведено негативний вплив цих патологій на репродуктивну функцію жінок: вони спричиняють порушення рецепторної функції ендометрія та, як наслідок, викликають безпліддя, неуспішні повторні імплантації ембріонів у циклах екстракорпорального запліднення, мимовільні ранні й пізні аборти, передчасні пологи. Мета дослідження – вивчити вплив схеми лікування хронічного ендометриту на гормональний профіль безплідних пацієнток на тлі поєднаного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Методи дослідження. Проведено клінічне обстеження і порівняльний аналіз клініко-анамнестичних даних 105 безплідних жінок на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Пацієнток було поділено на дві досліджувані групи залежно від пропонованої схеми лікування хронічного ендометриту й окремо створено групу контролю. Результати й обговорення. Модифікована схема лікування зумовлювала достовірне зменшення концентрації фолікулостимулювального гормону, збільшення співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулювального, зниження рівня прогестерону на 2–3-й день менструального циклу та його зростання на 21-й день циклу. В групі пацієнток, які одержували модифіковану схему лікування хронічного ендометриту з прегравідарною підготовкою, достовірно більшою була кількість отриманих ооцитів і бластоцист, а також частота настання вагітності та пологів порівняно з групою пацієнток, яким проводили стандартну терапію. Висновки. Враховуючи важливий вплив статевих гормонів на процес імплантації та перебіг вагітності, що часто є зміненим у пацієнток із хронічним ендометритом на тлі лейоміоми матки, необхідні ретельний моніторинг і корекція гормонального профілю безплідних пацієнток за рахунок вибору оптимальної методики лікування цих гінекологічних патологій.