{"title":"FNDC5 基因多态性对成年后半期妇女肥胖易感性的影响","authors":"Ю. М. Панченко, С. Б. Дроздовська","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14129","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Як свідчать результати нещодавно проведених досліджень, оздоровчий ефект фізичних вправ при ожирінні реалізується за рахунок дії на адипоцити міокіну іризину. Іризин утворюється шляхом відщеплення від мембранного білка FNDC5. Поліморфізми цього гена можуть зумовлювати чутливість до інсуліну та схильність до розвитку ожиріння, ефективність зменшення маси тіла під впливом фізичних навантажень. Мета дослідження – визначити характер взаємозв’язку між варіантами гена FNDC5 та схильністю до розвитку ожиріння, ефективністю впливу різних програм оздоровчого фітнесу на зменшення маси тіла, встановити можливість використання поліморфних варіантів гена як маркера ефективності застосування програм оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. У дванадцятитижневій програмі оздоровчого фітнесу з аеробним характером тренувань взяли участь 39 жінок ІІ періоду зрілого віку з І–ІІІ ступенями ожиріння. На початку і після програми вимірювали антропометричні та біохімічні показники крові (інсулін, глюкоза, HOMA, ліпопротеїни високої і низької щільності, холестерин, тригліцериди, іризин, лептин, гормони). Три поліморфізми гена FNDC5 визначали методом сканування мікрочіпів з ДНК букального епітелію. Результати й обговорення. Однофакторний дисперсійний аналіз результатів дослідження впливу поліморфізмів гена FNDC5 на схильність до розвитку ожиріння виявив вірогідну асоціацію алельних варіантів T/G-поліморфізму гена FNDC5 (rs16835198) (р=0,0015) з індексом маси тіла жінок з ожирінням та дозволив нам стверджувати, що індекс маси тіла жінок з G/G-генотипом вірогідно перевищує аналогічний показник у жінок з Т/Т- і Т/G-генотипами (р=0,0012). Носійство Т/Т-генотипу за Т/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs1683598) сприяє підвищенню рівня інсуліну в крові жінок з ожирінням та індексу HOMA-IR. Асоціації поліморфізмів гена FNDC5 з рівнем іризину в плазмі крові жінок з ожирінням та ефективністю зменшення маси тіла й інсулінової чутливості під впливом тримісячної програми оздоровчого фітнесу в нашій роботі не встановлено. Висновки. G-алель та G/G-генотип за T/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs16835198) асоційовані з підвищеним індексом маси тіла та сприяють розвитку ожиріння. T/G-поліморфізм гена FNDC5 можна розглядати як молекулярно-генетичний маркер ожиріння. Поліморфізм rs1683598 гена FNDC5 асоційований з інсулінорезистентністю, а T/T-генотип поліморфізму rs1683598 гена FNDC5 сприяє зниженню чутливості до інсуліну, зростанню інсулінорезистентності.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ВПЛИВ ПОЛІМОРФІЗМІВ ГЕНА FNDC5 НА СХИЛЬНІСТЬ ДО РОЗВИТКУ ОЖИРІННЯ В ЖІНОК ІІ ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ\",\"authors\":\"Ю. М. Панченко, С. Б. Дроздовська\",\"doi\":\"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14129\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Вступ. Як свідчать результати нещодавно проведених досліджень, оздоровчий ефект фізичних вправ при ожирінні реалізується за рахунок дії на адипоцити міокіну іризину. Іризин утворюється шляхом відщеплення від мембранного білка FNDC5. Поліморфізми цього гена можуть зумовлювати чутливість до інсуліну та схильність до розвитку ожиріння, ефективність зменшення маси тіла під впливом фізичних навантажень. Мета дослідження – визначити характер взаємозв’язку між варіантами гена FNDC5 та схильністю до розвитку ожиріння, ефективністю впливу різних програм оздоровчого фітнесу на зменшення маси тіла, встановити можливість використання поліморфних варіантів гена як маркера ефективності застосування програм оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. У дванадцятитижневій програмі оздоровчого фітнесу з аеробним характером тренувань взяли участь 39 жінок ІІ періоду зрілого віку з І–ІІІ ступенями ожиріння. На початку і після програми вимірювали антропометричні та біохімічні показники крові (інсулін, глюкоза, HOMA, ліпопротеїни високої і низької щільності, холестерин, тригліцериди, іризин, лептин, гормони). Три поліморфізми гена FNDC5 визначали методом сканування мікрочіпів з ДНК букального епітелію. Результати й обговорення. Однофакторний дисперсійний аналіз результатів дослідження впливу поліморфізмів гена FNDC5 на схильність до розвитку ожиріння виявив вірогідну асоціацію алельних варіантів T/G-поліморфізму гена FNDC5 (rs16835198) (р=0,0015) з індексом маси тіла жінок з ожирінням та дозволив нам стверджувати, що індекс маси тіла жінок з G/G-генотипом вірогідно перевищує аналогічний показник у жінок з Т/Т- і Т/G-генотипами (р=0,0012). Носійство Т/Т-генотипу за Т/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs1683598) сприяє підвищенню рівня інсуліну в крові жінок з ожирінням та індексу HOMA-IR. Асоціації поліморфізмів гена FNDC5 з рівнем іризину в плазмі крові жінок з ожирінням та ефективністю зменшення маси тіла й інсулінової чутливості під впливом тримісячної програми оздоровчого фітнесу в нашій роботі не встановлено. Висновки. G-алель та G/G-генотип за T/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs16835198) асоційовані з підвищеним індексом маси тіла та сприяють розвитку ожиріння. T/G-поліморфізм гена FNDC5 можна розглядати як молекулярно-генетичний маркер ожиріння. Поліморфізм rs1683598 гена FNDC5 асоційований з інсулінорезистентністю, а T/T-генотип поліморфізму rs1683598 гена FNDC5 сприяє зниженню чутливості до інсуліну, зростанню інсулінорезистентності.\",\"PeriodicalId\":18290,\"journal\":{\"name\":\"Medical and Clinical Chemistry\",\"volume\":\"5 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-10-27\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Medical and Clinical Chemistry\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14129\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Medical and Clinical Chemistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14129","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ВПЛИВ ПОЛІМОРФІЗМІВ ГЕНА FNDC5 НА СХИЛЬНІСТЬ ДО РОЗВИТКУ ОЖИРІННЯ В ЖІНОК ІІ ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ
Вступ. Як свідчать результати нещодавно проведених досліджень, оздоровчий ефект фізичних вправ при ожирінні реалізується за рахунок дії на адипоцити міокіну іризину. Іризин утворюється шляхом відщеплення від мембранного білка FNDC5. Поліморфізми цього гена можуть зумовлювати чутливість до інсуліну та схильність до розвитку ожиріння, ефективність зменшення маси тіла під впливом фізичних навантажень. Мета дослідження – визначити характер взаємозв’язку між варіантами гена FNDC5 та схильністю до розвитку ожиріння, ефективністю впливу різних програм оздоровчого фітнесу на зменшення маси тіла, встановити можливість використання поліморфних варіантів гена як маркера ефективності застосування програм оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. У дванадцятитижневій програмі оздоровчого фітнесу з аеробним характером тренувань взяли участь 39 жінок ІІ періоду зрілого віку з І–ІІІ ступенями ожиріння. На початку і після програми вимірювали антропометричні та біохімічні показники крові (інсулін, глюкоза, HOMA, ліпопротеїни високої і низької щільності, холестерин, тригліцериди, іризин, лептин, гормони). Три поліморфізми гена FNDC5 визначали методом сканування мікрочіпів з ДНК букального епітелію. Результати й обговорення. Однофакторний дисперсійний аналіз результатів дослідження впливу поліморфізмів гена FNDC5 на схильність до розвитку ожиріння виявив вірогідну асоціацію алельних варіантів T/G-поліморфізму гена FNDC5 (rs16835198) (р=0,0015) з індексом маси тіла жінок з ожирінням та дозволив нам стверджувати, що індекс маси тіла жінок з G/G-генотипом вірогідно перевищує аналогічний показник у жінок з Т/Т- і Т/G-генотипами (р=0,0012). Носійство Т/Т-генотипу за Т/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs1683598) сприяє підвищенню рівня інсуліну в крові жінок з ожирінням та індексу HOMA-IR. Асоціації поліморфізмів гена FNDC5 з рівнем іризину в плазмі крові жінок з ожирінням та ефективністю зменшення маси тіла й інсулінової чутливості під впливом тримісячної програми оздоровчого фітнесу в нашій роботі не встановлено. Висновки. G-алель та G/G-генотип за T/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs16835198) асоційовані з підвищеним індексом маси тіла та сприяють розвитку ожиріння. T/G-поліморфізм гена FNDC5 можна розглядати як молекулярно-генетичний маркер ожиріння. Поліморфізм rs1683598 гена FNDC5 асоційований з інсулінорезистентністю, а T/T-генотип поліморфізму rs1683598 гена FNDC5 сприяє зниженню чутливості до інсуліну, зростанню інсулінорезистентності.