Вплив ступеня розкриття газоконденсатних пластів з підошовною водою на продуктивність свердловин

Обводнення родовищ вуглеводнів є актуальною проблемою для нафтогазової промисловості України. В процесі активного надходження як приконтурних, так і підошовних вод у продуктивні пласти защемлюються значні запаси вуглеводнів. Результатом цього є низькі кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення. Процес обводнення видобувних свердловин є природним, однак цей процес повинен бути контроль­ованим. Для підвищення ефективності розробки родовищ природних газів з підошовною водою проведено додаткові дослідження з використанням цифрового моделювання. На основі тривимірної моделі досліджено вплив ступеня розкриття газоконденсатного пласта на кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення. Для розрахунків прийнято відносне розкриття покладу на рівні 20 %, 40 %, 60 %, 80 %, 100 %. За результатами моделювання встановлено значний вплив ступеня розкриття пласта на ефективність видобування вуглеводнів. На підставі проведених досліджень встановлено, що при збільшенні відносного розкриття зменшується тривалість періоду безводної експлуатації свердловин. Варто відмітити, що чим більше відносне розкриття пласта, тим менший коефіцієнт газовилучення на момент прориву підошовної води до інтервалу перфорації. Також встановлено, що чим менше відносне розкриття пласта, тим більша висота конуса підошовної води, а також більша основа конуса. При повному розкритті покладу практично не відмічається процесу конусоутворення. В даному випадку підошовна вода відразу ж поступає в нижні отвори перфорації видобувної свердловини і тим самим ускладнює процес її експлуатації. В короткотерміновій перспективі відбувається припинення процесу фонтанування і зупинка свердловини через незабезпеченість умов винесення газорідинної суміші з вибою. На основі результатів проведених розрахунків визначено оптимальне значення відносного розкриття газоконденсатних пластів з підошовною водою. Згідно із статистичною обробкою розрахункових даних оптимальне значення відносного розкриття становить 60,6 %. Результати проведених досліджень направлені як на покращення теоретичного розуміння процесів конусоутворення, так і для практичного застосування у видобувній промисловості при розробці родовищ природних газів з підошовною водою.